• На головну

  • Версія для
    друку

  • Мапа сайту

  • Контакти
Закрити

Авторизація

Увійти на сайт | Реєстрація

майдан Просвіти,1 м.Рівне, 33013 тел.(0362)69–52–02, факс (0362)62–00–64, Е-mail: oblrada@rada.rv.ua

Анонси подій

16 березня 2018 року об 11.00 у сесійній залі обласної ради (м. Рівне, майд.Просвіти, 2)
відбудеться пленарне засідання шістнадцятої сесії обласної ради


Розпочався прийом документів на заміщення посад керівників окремих комунальних закладів, підприємства



26 січня 2018 року о 10-00 год. в обласній раді відбудеться одноденна фахова майстерня

для представників обласної та районних рад Рівненської області на тему: "Децентралізація, як основа для формування ефективної системи організації влади"

Рекомендації до чергового етапу електронного декларування

Архів новин

  
Пн Вт Сер Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31 1 2 3 4

Визначні події




Визначні події в історії Рівненщини

ХІ – ХІІІ ст. – перші письмові згадки про давньоруські міста на території краю (за Руським літописом):

   1084 р. – Дорогобуж,

   1100 р. – Дубно, Острог,

   1149 р. – Муравиця, Пересопниця,

   1150 р. – Корчеськ,

   1151 р. – Заріцьк, Мильськ, Сапогинь,

   1158 р. – Нобель,

   1161 р. – с. Вибуч,

   1183 р. – Дубровиця,

   1292 р. – Степань.

1461 р. – маєток Ровно придбав волинський князь Семен Несвіцький.

1476 р. – Крупець (Радивилівський р-н), надано магдебурзьке право.

1479 р. – Рівне стає власністю Марії Несвіцької (Ровенської).

1498 р. – Дубно, надано магдебурзьке право та дозвіл на проведення щотижневих торгів і щорічних ярмарок.

1499 р. – Степань (Сарненський р-н), надано магдебурзьке право та привілей на проведення ярмарків.

Кін. XV ст. – Ровно, надано магдебурзьке право та привілей на проведення ярмарків.

1505 р. – перші письмові відомості про Пересопницький Різдва Богородиці монастир.

1514 р. – Дорогобуж (Гощанський р-н),  надано магдебурзьке право.

1516 р. – Білів (Рівненський р-н), надано магдебурзьке право.

1528 р. – Острожець (Млинівський р-н), надано магдебурзьке право.

1538 р. – Козин (Радивилівський р-н), надано магдебурзьке право.

1556 – 1561 рр. – написане Пересопницьке Євангеліє.

1575 – 1586 рр. – І.Федоров – управитель маєтками Дерманського монастиря.

1577 – 1612 рр. –  Острог, діяльність друкарні, заснованої князем К.(В.)К. Острозьким.

1578 – 1581 рр. –  Острог, діяльність першодрукаря І.Федорова.

1578 р. – Острог, видання «Букваря».

70-ті рр. XVI ст. –  Острог, діяльність греко-слов’янської школи (академії), відкритої на кошти К.(В.)К. Острозького. Перебували Г.Смотрицький, М.Смотрицький, І.Вишенський, К.Лукарис, Нікіфор Грек, П.К.Сагайдачний, Д.Наливайко.

1580 р. – Острог, видання «Нового завіту з Псалтирем», «Біблії».

1581 р. – Острог, видання «Хронології у віршах Андрія Римші».

1582 р. –  Острог, засновано Троїцький монастир.

1585 р. – Острог, надано магдебурзьке право.

1587 р. –  Острог, видання першого полемічного твору Г.Смотрицького «Ключ царства небесного».

1588 р.  –  Острог, видання полемічної збірки «Книжица» Василя Суразького.

1597 р. –  Острог, видання полемічного твору «Апокрисис» Христофора Філарета .

1602 – 1605 рр. – діяльність друкарні при Дерманському монастирі.

1605 р. – Межирічі Корецькі, надано магдебурзьке право.

1612 р. – Острог, останнє видання друкарні - «Часослов».

1612 – 1619 рр. –  Корець, перебування Л.Зизанія (Тустановського).

1620 р. –  Дубно, збудовано монастир бернардинів.

1624 р. –  Острог, організація єзуїтського колегіуму.

1627 – 1633 рр. – Архімандритом Дерманського  монастиря  був  М.Смотрицький.

1630 р. –  Дубно, збудовано монастир кармеліток.

28 червня – 10 липня 1651 р. – між селами Острів, Пляшева (Радивилівський р-н) відбулась битва між українським військом Б.Хмельницького та польсько-шляхетською армією польського короля Яна ІІ Казимира. В історію ввійшла під назвою - Берестецька битва.

1654 р. – Клевань,  надано магдебурзьке право.

1705 р. – Дубно, перебування українських військ на чолі з І. Мазепою.

1750, 1753 рр. – перебування на території краю Г. Сковороди.

1788 - 1831рр. – Корець,  діяльність фарфоро-фаянсового заводу (мануфактури).

1805 р. – Ровно, відкрите двокласне училище.

1839 р. – Ровно, відкрито чоловічу гімназію, переведену з Клевані у новозбудоване приміщення.

1863 р. – в Дубнівському повіті утворена перша чеська колонія Людгардівка. Започатковано вирощування на території краю хмелю.

1865 р. – Острог, гр. Блудова заснувала братство і при ньому відкрила початкову школу та підготовче жіноче училище.

1866-1871 рр. – Ровно, в чоловічій гімназії навчається В.Г.Короленко, майбутній видатний письменник.

1867 р. – перебування на території краю видатного українського композитора Лисенка М.В.

1868 р. – на території краю чехи-колоністи заклали, перші на Україні, плантації хмелю.

1883 р. – Костопіль, збудовано станцію при прокладанні  Поліської залізниці.

1884 р. – Здолбунів, побудовано невеликий цементний завод (брати Єлінеки).

1895 р. – Моквин, збудовано підприємство для виготовлення обгорткового паперу, картону.

1898 р. – Корець, граф Й. Потоцький побудував цукровий завод.

1899 р. – Здолбунів, почав діяти ливарно-механічний завод.

1900 р. – Ровно, відкрито жіночу гімназію.

1906 р. – Березне, збудовано вузькоколійку до роз’їзду Яринівка.

1909 р. – Дубно, відкрито чоловічу гімназію.

      - Межиричі Корецькі, відкрито двокласне земське сільське училище.

1909 – 1914 рр. – Ровно, видання газети «Юго-Западная Волынь».

1910 р. – Здолбунівський цементний завод став власністю акціонерного товариства «Волинь».

1911 р. –  Костопіль, почав діяти склозавод.

1912 р. – Ровно, побудована електростанція.

4 квітня 1912 р. – Ровно, політ російського авіатора О.О.Васильєва на моноплані «Блеріо» над містом.

1914 р. – завершено спорудження меморіального комплексу «Козацькі могили».

Листопад 1917 р. - після більшовицького збройного повстання в Петрограді в містах  Дубно і Сарни проголошено  радянську владу.

26 грудня 1917 р.  – радянська влада проголошена в Ровно.

6 – 8 ( за н. с. 19 – 21) лютого 1918 р. - в Сарнах перебувають Мала Рада на чолі з  М. Грушевським  та уряд УНР. Територію області займають німецькі та австро-угорські війська.

Квітень 1919 р. – в Ровно перебуває Рада народних  міністрів, у  Здолбунові -  Директорія та штаб Дієвої армії УНР.

9 квітня 1919 р. – в Ровно створений новий уряд на чолі з Б. Мартосом.

5 травня  1919 р. –  уряд УНР виїхав з Ровно до Радивилова.

4 березня 1921 р. – Ровно стало повітовим центром новоутвореного Волинського воєводства.

21 квітня 1921 р. – Розпорядження Волинського воєводи про впровадження державної мови – польської у всіх державних і громадських установах на території воєводства.

Жовтень – листопад 1921 р. – на території  нинішніх Костопільського і  Березнівського р-нів відбувається формування Волинської групи Української повстанчої армії під командуванням Ю.Тютюнника. 

1922 р. – відродження діяльності Ровенської «Просвіти» (до заборони у 1928 р.).

1923 р . – початок діяльності КПЗУ на території краю (до розпуску Комінтерном у 1938 р.).

1925 р. – початок діяльності УНДО на території краю, найвпливовішої серед легальних партій.

1927 р. –  створення у Ровно «Союзу українок».

1930 р. – почав виходити у Рівному науково-освітній краєзнавчий збірник польською мовою «Рочник Волинський» (ред. Якуб Гоффман).

5 квітня 1931 р. –  у Ровно вдруге освячено Свято - Воскресенський собор.

4 грудня 1939 р. – утворена Ровенська область (у  складі 30 районів).

3 лютого 1940 р. – організовано музеї: історико – краєзнавчий у Ровно, історико-археологічний у Дубному, історичний в Острозі.

26 лютого 1940 р. – прийнято рішення Ровенського облвиконкому з організації в області 856 сільських рад. У містах Дубно, Сарни, Здолбунів, Корець, Острог створено міські ради, підпорядковані Райвиконкомам.

24 березня 1940 р. – уперше в області відбулись вибори до Верховної Ради СРСР і Верховної Ради УРСР (у 72 виборчих округах взяли участь 99, 49% виборців).

1940 р. – відкрито учительський інститут у Ровно (210 студентів, в області – 3 педучилища, 4 технікуми).

22 червня 1941 р. – початок Великої Вітчизняної війни, частини Другої світової війни. Льотчик 14 авіадивізії 5 армії І.І.Іванов таранив над Дубно гітлерівський бомбардувальник, посмертно Герой Радянського Союзу.

26-29 червня 1941 р. – у районі Луцьк- Ровно -Дубно-Броди відбулась найбільша танкова битва війни (8, 9, 19 мех. корпуси 5 армії Пд.Зх. фронту проти німецького угруповання танкових армій «Південь»). Гітлерівський план стрімкого прориву до Києва було зірвано.

серпень 1941 р. – розміщення у Ровно Рейхскомісаріату «Україна».

У червні - листопаді 1941 р. – на  півночі Рівненщини  діяло українське збройне формування «Поліська Січ» на чолі з Т. Бульбою-Боровцем.

1 вересня 1941 р. – у м. Ровно вийшло перше число українського часопису «Волинь», першим редактором якого був У.Самчук.

Листопад 1942 р – початок діяльності на Ровенщині радянського спеціального загону   «Переможці».

3 – 8  грудня 1942 р. – партизанське з’єднання С.А.Ковпака здійснило операцію «Сарненський хрест».

Січень 1943р. – на Ровенщину прибула оперативна група на чолі з членами ЦК КП(б)У, депутата Верховної Ради СРСР. секретарем Рівненського обкому компартії В.А.Бегмою.

Лютий 1943р. – створено Ровенський підпільний обком партії, до якого увійшли В.А.Бегма( секретар), І.П.Федоров, Л.Є.Кизя, О.С. Повторенко,          Т.І. Бєляков. Сформовано обласний штаб партизанського руху

26 березня 1943р. – у  Дібрівську, Морочнівського р-ну Ровенської області скликано обласну компартійну конференцію.

3 квітня 1943р. – почала виходити газета «Червоний прапор», орган підпільного обкому компартії, на українській та польській мовах.

15 серпня 1943р. – створено три ровенських партизанських з’єднання: В.А.Бегми, І.П.Федорова, Р.Сатановського.

15 серпня – 19 жовтня 1943р. – здійснена Житомирсько – Бердичівська операція 1-го Українського фронту. Визволено частину Ровенщини, у т.ч.      м. Сарни. Початок визволення Ровенської області (13 армія, 2 повітряна армія).

У серпні 1943 р. – відбулася акція підпорядкування відділів  УНРА Т. Бульби-Боровця командуванню УПА на чолі з Д. Клячківським – «Климом Савуром».

2 лютого 1944 р.  – визволено м. Ровно. 6 військових формувань 13-ї армії  отримали почесне найменування «Ровенських».

 4 березня – 17 квітня 1944р. – Проскурівсько-Чернівецька операція 1-го Українського фронту.  Визволено південно – західну частину Рівненської області, в т.ч. м. Дубно (17.03.).

10-12 липня 1944р. – остаточне визволення Ровенської області від гітлерівців військами 1-го Білоруського фронту (північ Рівненської області).

22-23 квітня 1944 р. – на території Здолбунівського р-ну, в урочищі Гурби, відбувся один із найбільших  боїв між відділами УПА та військами НКВС і Червоної армії.

12 лютого 1945 р. – на хуторах поблизу с. Оржів Ровенського р-ну  в бою зі співробітниками НКВС загинув командир УПА-Північ Д.Клячківський – «Клим Савур».

4 березня 1952 р. – на хуторі біля с. Сухівці Ровенського р-ну  в бою зі співробітниками МДБ загинув художник УПА, член УГВР, уродженець с. Дюксин Костопільського р-ну  Ніл Хасевич- «Бей Зот».

1957 р. – введення в дію Ровенського заводу високовольтної апаратури.

1959р. –  Указом Президії Верховної Ради УРСР від 21.1.1959 р.,  у зв’язку з проведенням адміністративної реформи, були ліквідовані 11 районів Ровенської обл. із 30-ти, утворених у 1940 р., а їхні території приєднані до сусідніх районів.

1959 р. – в Ровно збудовано  перший в Україні мототрек і створено команду мотогонщиків; у травні тут відбулися перші в республіці змагання на гаровій доріжці.

1959 р. – переведено з Києва до Ровно iнститут iнженерiв водного господарства  (з 2004 р. - Національний університет водного господарства та природокористування).

1960 р. – завершено будiвництво Ровенського обласного музично-драматичного театру iм. Миколи Островського.

1962 р. –  Указом Президії Верховної Ради УРСР від 30.ХІІ 1962 р.  було ліквідовано низку районів Ровенської обл., а їхні території приєднано до сусідніх: Володимирецький – до Дубровицького, Демидівський – до Млинівського, Зарічненський – до Дубровицького, Здолбунівський – до Ровенського і Дубнівського,Клеванський – до Ровенського, Корецький – до Гощанського, Костопільський – до Березнівського, Гощанського і  Ровенського, Острозький – до Гощанського, Рокитнівський -  до Сарненського, Соснівський – до Березнівського і Гощанського, Степанський – до Березнівського і Сарненського, Червоноармійський – до Дубнівського. Таким чином в області залишилося усього сім районів.

1962 р. – до  Ровно проведено газ.

1963 р. –  введено в дiю Ровенський льонокомбiнат.

 1964 р. – у с. Мирогоща Дубнівського р-ну створений радгосп-технікум.

1966 р. – у с. Пляшева Червоноармійського району (нині Радивилівський), територія,  де в червні – липні 1651 р. відбулася Берестецька битва,  була оголошена заповідником «Козацькі могили» і  підпорядкована Ровенському краєзнавчому музею.

1967 р. – відновлено Зарічненський, Корецький, Червоноармійський райони, після чого область стала поділятися на 15 адміністративних районів.

17 червня 1967 р. –  в с. Пляшева Червоноармійського р-ну, на місці, де в 1651 р. відбулася Берестецька битва, було відкрито музейну експозицію.

1967 р. – з нагоди 60-річчя Жовтневої революції за активну участь у партизанському русі, мужність і стійкість, виявлені в боротьбі з німецько-фашистськими окупантами, і за успіхи в господарському і культурному будівництві Ровенську обл. було нагороджено орденом Леніна.

1967 р. – розпочалось регулярне телемовлення.

1967 р. –  в Ровно закінчено будівництво кінотеатру «Жовтень» (сучасна назва Кінопалац «Україна»).

1969 р. –  стала до ладу перша черга Ровенського заводу азотних добрив (нині ВАТ «Азот»).

1970 р. – у Ровно відкрито філію Київського інституту культури. 
1972 р . - відкрилась нова лікарня Ровенського відділення Львівської залізниці на 250 ліжок.

1973р. – на території Володимирецького р-ну розпочалося будівництво Західноукраїнської (Ровенської) АЕС і селища атомобудівельників.

24 грудня 1974 р. – вiдкрито тролейбусний рух в Ровно.

1975 р. – в Ровно відкрито ляльковий театр.

1977 р. – у Ровно вiдкрито аеровокзал мiжнародного класу.

1977 р. - селищу будівельників Ровенської АЕС присвоєно найменування Кузнецовськ.

1982 р. –  відкрито Ровенський зоопарк.  

1983 р.  – введено в експлуатацію 2-й енергоблок РАЕС.

1983 р. – до 700-річчя м. Ровно: відкритий  Зал органної та камерної музики, завершена реконструкція приміщення обласного музично-драматичного театру (після пожежі 1978 р.), споруджено новий мототрек.

1984 р. – введено в дію   Ровенський радіозавод.

1984 р. – смт Кузнецовськ надано статус міста.

1985 р. – в Ровно створено обласну письменницьку організацію.

1985 р. – відкрито нове приміщення Ровенського міського Палацу піонерів (нині Палац дітей та молоді).

1985 р. – на честь 40-річчя Перемоги в Ровно споруджено монумент Слави.

1986 р.  – введено в дію 3-й та розпочато будівництво 4-го енергоблоку РАЕС.

1986 р. – споруджено Палац культури «Хімік» у Ровно.

1989 р. – вибори до Верховної Ради СРСР, на яких серед інших депутатом від Ровенської області було обрано полковника В. Мартиросяна.

22 липня 1989 р. – проведено установчу конференцію Ровенської регіональної організації  Народного Руху України за перебудову.

1990 р. – мешканці області взяли участь у перших демократичних виборах до Рад усіх рівнів. Народними депутатами України були обрані В.Пилипчук, В.Червоній, М.Поровський.

Червень 1990 р. – піднято національний прапор над Ровенською міською радою.

29 липня 1990 р. – освячено і піднято над приміщенням Кузнецовської міської ради синьо-жовтий національний прапор.

 Серпень 1990 р. – відбулося відродження організації «Союзу українок» у Ровно.

 Вересень 1990 р. – проведені: установча конференція Ровенської крайової організації Демократичної партії України, установчі збори Ровенської обласної Селянської спілки.

26 грудня 1990 р. – прийнято рішення Ровенської міської Ради щодо відновлення старовинного герба м. Ровно; затверджено прапор міста.

1991 р. – в обласному центрі розпочалося будівництво Свято-Покровського кафедрального собору.

1991 р. – Президія Верховної Ради УРСР прийняла постанову «Про приведення назв міста Ровно і Ровенської області у відповідність до правил українського правопису». Надалі місто Ровно іменується Рівне, а Ровенська область – Рівненською.

Липень 1991 р. – відбулось перейменування центральної вулиці Рівного (Ленінської) на Соборну та центральної площі міста (Леніна) на майдан Незалежності.

1993 р. – у с. Городок Рівненського р-ну було відкрито жіночий Свято-Миколаївський монастир.

1993 р. – відкрився Рівненський економіко-гуманітарний інститут.

1993 р. – місту Червоноармійськ повернута історична назва – Радивилів.

1994 р. – в Острозі відкрито філію Національного університету «Києво-Могилянська академія» - Острозький вищий колегіум.

1994 р. – перед будинком Рівненської міської ради відкрито пам’ятник «Загиблим за Україну».

1994 р. – у Рівному введено в дію ювелірну фабрику «Укрбурштин».

1995 р. – утворено Демидівський р-н; смт Березне надано статус міста.

1995 р. – створений телеканал РДТ (Рівненське державне телебачення).

14 грудня 1995 р. – на базі Українського інституту інженерів водного господарства створено Українську державну академію водного господарства.

1995 р. – у Рівному відкрився Інститут слов’янознавства – філія Київського університету слов’янознавства.

1996 р. – Острозькому вищому колегіуму надана історична назва «Острозька академія».

1998 р. – на базі Оржівського ДОКу створено спільне українсько-голландське підприємство «ОДЕК Україна».

1998 р. – у с. Зоря Рівненського р-ну відкрито ЗАТ «Консюмерс-Скло-Зоря».

1999 р. – у Рівному на базі педагогічного інституту та інституту культури створено Рівненський державний гуманітарний університет.

1999 р. – у м. Березне введено в дію першу в Україні сірникову фабрику.

2001 р. – в Рівному завершилося будівництво Свято-Покровського собору і відбулося його освячення.

2001 р. – «Острозькій академії» надано статус Національного університету.

2002 р. - на честь 60-річчя УПА в Рівному було відкрито памятник командирові УПА-Північ «Климу Савуру» (Д. Клячківському).

2003 р. - до 720-річчя з часу першої писемної згадки в Рівному було відновлено колонну Божої Матері.

20 лютого 2007 р. – у Рівному відкрито літературний музей Уласа Самчука.

 



Назад до розділу