Область розташована на північному заході України, у межах Західно-поліського регіону, охоплює східні частини Волинського Полісся, Волинської височини та малого Полісся і західну окраїну Центрального (Житомирського) Полісся.

Межує з Житомирською, Хмельницькою, Тернопільською, Львівською і Волинською областями України та Брестською і Гомельською областями Білорусі.

Територія області становить 20,1 тис. кв. км, 3,3% від території України; протяжність із півночі на південь – 210 км, із заходу на схід – 130 км.

На території області поширені три типи ландшафтів: лісові (Полісся та Мале Полісся), лучно-болотні (Полісся) та лісостепові ландшафти (південна частина області).

Лісами вкрито близько 8 тис. кв. км території області.

Болота займають площу понад 1 тис. кв. км.

На території Рівненщини розташувались унікальні об’єкти природно-заповідного та культурно-історичного фонду. Найвідоміший з них природний заповідник розташований в чотирьох, значно віддалених один від одного масивах: Білозерський (Володимирецький р-н), Перебродівський (Дубровицький р-н), Сира Полоня (Рокитнівський р-н) та Сомино (Сарненський р-н). Це найбільший за площею заповідник в Україні – 470467 га, з яких 44,2% - ліси, 53,5% - болотні масиви. З 700 видів рослин та 320 видів тварин до Червоної книги України занесені відповідно 13 та 25 видів.

На території Рівненщини знаходяться Регіональні ландшафтні парки: „Надслучанський” – 17271 га, „Дермансько-Мостівський” – 19837 га, „Прип’ять-Стохід” – 21600 га. Державні історико-культурні заповідники м. Дубно та м. Острога. Державний історико-меморіальний заповідник „Поле берестецької битви”.

Територією області протікає 171 річка загальною довжиною 4459 км. Найбільші – Прип’ять, Стир, Горинь, Случ. В області налічується 127 озер, 12 водосховищ, 642 ставки. Серед озер найбільші „Нобель” (499 га Зарічненський р-н), біле Озеро (453 га, Володимирецький р-н); серед водосховищ – Хрінницьке (1830 га, Демидівський р-н) та Млинівське (440 га, Млинівський р-н).

Ґрунтовий покрив характеризується підвищеною кислотністю і в поширенні підпорядкований законам широтної зональності. У північних, поліських районах поширені дернові та дерново-підзолисті ґрунти, а також торфово-болотні ґрунти. У лісостеповій частині переважають сірі лісові ґрунти, в південній частині області – з домішками чорноземів. У східній частині області майже на поверхню виходять кристалічні породи фундаменту платформи, покриті не потужними ґрунтовими відкладами.

Клімат помірно-континентальний з яскраво вираженими порами року.

Кількість опадів становить 613 мм.

Природні ресурси (корисні копалини)

В області налічується понад 600 родовищ корисних копалин, які представлені 18 видами.

Державним балансом запасів корисних копалин зареєстровано 242 родовища, з них 100 освоєно промисловістю і на їх базі функціонують 63 гірничих підприємства.

Дві третини із загалу складають родовища торфу, що розташовані переважно в північних районах краю, та 10 з яких розробляються.

У ресурсному потенціалі широко представлено будівельну сировину, розвідані запаси якої забезпечують подальший розвиток виробництва буто-щебеневої продукції, лицювальних плит, цементу, вапна, цегли силікатної і керамічної, будівельних розчинів тощо.

Область, єдина в Україні, має два розвідані родовища бурштину, запаси яких складають до 200 тонн. Потенційні запаси бурштину на Рівненщині є значно більшими.

Наявні унікальні родовища базальтів, придатних для виробництва буто-щебеневої продукції, архітектурно-будівельних виробів, виготовлення з них базальтового волокна і мінеральної вати. Ця сировина використовується більш як на 20 підприємствах України та країн СНД для виробництва базальтового штапельного волокна і виготовлення на його основі теплоізоляційних виробів.

Широке розповсюдження мають туфи – продукти виверження вулканів. Прогнозні ресурси туфової сировини становлять сотні млн.тонн, тобто, є практично невичерпними. Ці нетрадиційні для регіону корисні копалини рекомендовано використовувати як у сільському господарстві, так і в промисловості.

Розвідано та експлуатуються два родовища скляних пісків. Ресурси Рівненщини у скляній сировині при проведенні подальших геологорозвідувальних робіт можуть бути подвоєними.

В якості керамічної сировини використовуються первинні каоліни та глини сарматського і кембрійського періодів.

Область має значні ресурси підземних прісних вод. У розрахунку на одну людину цей показник у 2,5 раза перевищує середній в Україні. Чільне місце належить мінеральним водам. Найбільше поширення мають хлоридно-натрієві питні води миргородського типу. Низка підприємств Рівненщини налагодила їх розлив.

Визначено перспективи створення власної мінерально-сировинної бази фосфорних добрив на базі родовищ зернистих фосфоритів.

Є також перспективи щодо виявлення промислових родовищ самородної міді в межах Рафалівського міднорудного вузла та позитивні ознаки відносно відкриття корінних родовищ алмазів у північних районах регіону.

Показники використання мінерально-сировинних ресурсів Рівненської області

№ з/п	Види корисних копалин	Кількість родовищ			Видано ліцензій
		Всього	Рахується на обліку	Освоєно промисл.
	Торф	332	48	10	10
	Агрохімічна сировина (фосфорити)	1	1	1	1
	Карбонатна сировина для вапнування кислих грунтів	15	2	1	1
	Польовий шпат	3	3	1	1
	Каолін	3	3	1	1
	Цементна сировина	12	6	2	2
	Скляна сировина	2	2	2	2
	Крейда будівельна	5	4	1	1
	Камінь облицювальний	13	6	5	5
	Камінь будівельний	39	34	25	25
	Вапняки для шляхового будівництва	3	2	1	1
	Пісок будівельний	54	19	7	7
	Цегельна сировина	55	50	19	7
	Сировина для виробництва мінеральної вати	6	4	3	3
	Дорогоцінне каміння (бурштин)	2	2	1	2
	Мінеральні води	6	4	4	4
	Прісні води	33	33	16	5
	Сапропель	37	19	-	-
	Разом:	621	242	100	78

Заповідники:

 

На теренах краю налічується 303 природно-заповідних об‘єкти (8,5 відс. території області),

зокрема, 26 об‘єктів загальнодержавного значення площею 59,5 тис.га і 277 – місцевого значення площею 110,2 тис.га.

Мережа об‘єктів природно-заповідного фонду

№ з/п	Категорія (тип)	Кількість	Площа, га
1	Природні заповідники	1	42289
2	Регіональні ландшафтні парки	3	58708
3	Заказники загальнодержавного значення	13	16720
	в тому числі:
	загальнозоологічні	1	100
	ботанічні	8	12301
	ландшафтні	1	905
	лісові	1	110
	гідрологічні	2	3304
4	Заказники місцевого значення	110	47789
	в тому числі:
	загальнозоологічні	6	7037
	ботанічні	36	26350,7
	ландшафтні	10	2201,2
	лісові	16	2142,8
	гідрологічні	11	2442
	орнітологічні	9	1556,3
	ентомологічні	16	344
	геологічні	4	2460
	іхтіологічні	2	3255
5	Пам‘ятки природи загальнодержавного значення	8	420,2
	в тому числі:
	комплексні	1	91
	ботанічні	4	243,2
	зоологічні	1	13
	гідрологічні	2	73
6	Пам‘ятки природи місцевого значення	56	394,3
	в тому числі:
	комплексні	13	114,5
	ботанічні	29	220,8
	гідрологічні	12	56,2
	геологічні	2	2,8
7	Дендрологічні парки	1	29,5
8	Зоологічні парки	1	11,6
9	Парки-пам‘ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення	2	39
10	Парки-пам‘ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення	12	128
11	Державні заповідні урочища	96	3188,2
	в тому числі:
	лісові	85	2358,6
	болотні	11	829,6
	ВСЬОГО	303	169716,8
	Всього ПЗФ загальнодержавного значення	26	59509,3
	Всього ПЗФ місцевого значення	277	110207,5

 

 

Структура земельного фонду:

Територія, всього                                                                        2005,1 тис. га

у тому числі: сільськогосподарські угіддя                             934,6 тис. га

                                                             2,2 % від площ с/г угідь України

з них : рілля                                                                           655,9 тис. га

Ліси та інші лісовкриті площі                                               801,4 тис. га

Забудовані землі                                                                     54,2 тис. га

Землі водного фонду                                                                           43,0 тис. га

Інші землі                                                                                        171,9 тис. га

Частка розпайованої землі

(з площ сільськогосподарських угідь)                                     611,2 тис.га

 

 

Станом на 01 листопада 2007 року в області нараховувалось 1153226 осіб (наявного населення). З них:

- міське - 546351 осіб, або 47,27 %;
- сільське - 609391 осіб, або 52,73 %;

 Щільність населення на 1 кв.км (постійного) становить 54,7 чол.