Загальні відомості

Область розташована на північному заході України, у межах Західно-поліського регіону, охоплює східні частини Волинського Полісся, Волинської височини та малого Полісся і західну окраїну Центрального (Житомирського) Полісся.

Межує з Житомирською, Хмельницькою, Тернопільською, Львівською і Волинською областями України та Брестською і Гомельською областями Білорусі.

Територія області становить 20,1 тис. кв. км, 3,3% від території України; протяжність із півночі на південь – 210 км, із заходу на схід – 130 км.

На території області поширені три типи ландшафтів: лісові (Полісся та Мале Полісся), лучно-болотні (Полісся) та лісостепові ландшафти (південна частина області).

Лісами вкрито близько 8 тис. кв. км території області.

Болота займають площу понад 1 тис. кв. км.

На території Рівненщини розташувались унікальні об’єкти природно-заповідного та культурно-історичного фонду. Найвідоміший з них природний заповідник розташований в чотирьох, значно віддалених один від одного масивах: Білозерський (Володимирецький р-н), Перебродівський (Дубровицький р-н), Сира Полоня (Рокитнівський р-н) та Сомино (Сарненський р-н). Це найбільший за площею заповідник в Україні – 470467 га, з яких 44,2% - ліси, 53,5% - болотні масиви. З 700 видів рослин та 320 видів тварин до Червоної книги України занесені відповідно 13 та 25 видів.

На території Рівненщини знаходяться Регіональні ландшафтні парки: „Надслучанський” – 17271 га, „Дермансько-Мостівський” – 19837 га, „Прип’ять-Стохід” – 21600 га. Державні історико-культурні заповідники м. Дубно та м. Острога. Державний історико-меморіальний заповідник „Поле берестецької битви”.

Територією області протікає 171 річка загальною довжиною 4459 км. Найбільші – Прип’ять, Стир, Горинь, Случ. В області налічується 127 озер, 12 водосховищ, 642 ставки. Серед озер найбільші „Нобель” (499 га Зарічненський р-н), біле Озеро (453 га, Володимирецький р-н); серед водосховищ – Хрінницьке (1830 га, Демидівський р-н) та Млинівське (440 га, Млинівський р-н).

Ґрунтовий покрив характеризується підвищеною кислотністю і в поширенні підпорядкований законам широтної зональності. У північних, поліських районах поширені дернові та дерново-підзолисті ґрунти, а також торфово-болотні ґрунти. У лісостеповій частині переважають сірі лісові ґрунти, в південній частині області – з домішками чорноземів. У східній частині області майже на поверхню виходять кристалічні породи фундаменту платформи, покриті не потужними ґрунтовими відкладами.

Клімат помірно-континентальний з яскраво вираженими порами року.

Кількість опадів становить 613 мм.

Природні ресурси (корисні копалини)

В області налічується понад 600 родовищ корисних копалин, які представлені 18 видами.

Державним балансом запасів корисних копалин зареєстровано 242 родовища, з них 100 освоєно промисловістю і на їх базі функціонують 63 гірничих підприємства.

Дві третини із загалу складають родовища торфу, що розташовані переважно в північних районах краю, та 10 з яких розробляються.

У ресурсному потенціалі широко представлено будівельну сировину, розвідані запаси якої забезпечують подальший розвиток виробництва буто-щебеневої продукції, лицювальних плит, цементу, вапна, цегли силікатної і керамічної, будівельних розчинів тощо.

Область, єдина в Україні, має два розвідані родовища бурштину, запаси яких складають до 200 тонн. Потенційні запаси бурштину на Рівненщині є значно більшими.

Наявні унікальні родовища базальтів, придатних для виробництва буто-щебеневої продукції, архітектурно-будівельних виробів, виготовлення з них базальтового волокна і мінеральної вати. Ця сировина використовується більш як на 20 підприємствах України та країн СНД для виробництва базальтового штапельного волокна і виготовлення на його основі теплоізоляційних виробів.

Широке розповсюдження мають туфи – продукти виверження вулканів. Прогнозні ресурси туфової сировини становлять сотні млн.тонн, тобто, є практично невичерпними. Ці нетрадиційні для регіону корисні копалини рекомендовано використовувати як у сільському господарстві, так і в промисловості.

Розвідано та експлуатуються два родовища скляних пісків. Ресурси Рівненщини у скляній сировині при проведенні подальших геологорозвідувальних робіт можуть бути подвоєними.

В якості керамічної сировини використовуються первинні каоліни та глини сарматського і кембрійського періодів.

Область має значні ресурси підземних прісних вод. У розрахунку на одну людину цей показник у 2,5 раза перевищує середній в Україні. Чільне місце належить мінеральним водам. Найбільше поширення мають хлоридно-натрієві питні води миргородського типу. Низка підприємств Рівненщини налагодила їх розлив.

Визначено перспективи створення власної мінерально-сировинної бази фосфорних добрив на базі родовищ зернистих фосфоритів.

Є також перспективи щодо виявлення промислових родовищ самородної міді в межах Рафалівського міднорудного вузла та позитивні ознаки відносно відкриття корінних родовищ алмазів у північних районах регіону.

Показники використання мінерально-сировинних ресурсів Рівненської області

Заповідники: