Потенціал області

Культура

В області діють 2 театри: музично-драматичний і ляльок, філармонія, 588 публічних бібліотек, 2441 клубів і будинків і культури, 34 школи естетичного виховання, 10 державних музеїв і заповідників, в тому числі історико-культурні заповідники (Дубнівський, Острозький), історико-меморіальний заповідник “Поле Берестецької битви”. Пам’ятків історії та культури – 2885. На державний облік взято 1088 пам’яток археології, 1761 – історії, 84 монументального мистецтва. Під охороною держави в області перебувають 2933 пам’ятки історії та культури, державний музейний фонд нараховує більше 240 тис. одиниць.

Проводяться ряд важливих культурних програм, зокрема міжнародні фестивалі: фольклорний “Коляда”, молодіжний традиційної народної музики “Древлянські джерела”, духової музики “Сурма”, Всеукраїнський телевізійний конкурс молодих виконавців “Прем’єр ліга” та інші. Започатковано в 2001 р. Всеукраїнський фестиваль козацької пісні “Встань, козацька славо, Засвіти знамена!”.

Діє 2226 колективи народної творчості, 178 з них носять почесне звання “народний самодіяльний”. В колективах народної творчості задіяна 31 тисяча аматорів.

Самодіяльні народні колективи та окремі виконавці є учасниками і переможцями багатьох міжнародних конкурсів та фестивалів.

Презентували мистецтво Рівненщини за кордоном неодноразовий лауреат міжнародних конкурсів камерний хор “Воскресіння”, самодіяльний ансамбль народного танцю “Полісянка” і народний хор “Верес”, Рівненського міського будинку культури, ансамбль народної музики і фольклорний гурт “Горина”, Рівненського державного гуманітарного університету, фольклорного колективу “Криниченька” с. Велике Вербче Сарненського району.

Рідкісні зразки іконографії та виробів декоративно–прикладного мистецтва, які збереглися до нашого часу, свідчать про високий рівень майстерності на Рівненщині вже у сивій давнині. Особливої уваги заслуговує образотворче мистецтво минулих часів: тут завжди розвивалося гончарство, ткацтво, художнє вишивання, різьблення по дереву. Вироби ужиткового мистецтва, формували художній смак населення, в поколіннях передавали майстерність ремесел, підносили й розвивали найтиповіші особливості мистецтва поліського краю.

Рівненська обласна письменницька організація створена у грудні 1985 року.

Першим головою організації став поет Олександр Богачук, який  народився на чарівній Волині, в селі Сокіл Рожищенського району. Його вчителями і натхненниками були Максим Рильський, Андрій Малишко, Володимир Сосюра. Саме їх письменницьке кредо — з народом і для народу — і лягло в основу його поетичних збірок «Вересневий грім», «Ні», «Зелене руно», «Крик попелу», «Стогін землі», «Горно», «Цвіт роси» та інші. Популярність у читача знайшли його драматичні твори «На заході сонце не сходить», «Брат із шатра» та збірник ліричних пісень «Світи мені, Дніпре».

У виконанні багатьох солістів, професійних і аматорських колективів звучать чудові пісні «Світи мені, Дніпре», «Приснилось матері», «Зацвіли черешні», «Ніч», «Дума про загибле село», «А зозуля кує», «Не сумуй», «Тихо падає цвіт», «Іду я росами», «Троянди на пероні», «Моя родина — Україна» та багато інших, створених поетом у співдружності з Георгієм і Платоном Майбородами, К.Домінченим, В.Верменичем, А.Пашкевич, І.Сльотою, О.Білашем, В.Горностаєм, В.Герасимчуком, А.Горчинським, А.Андруховим. їх знають і співають не тільки в Україні, а й у Канаді, Чехії, Словаччині, Польщі, Росії, Бєларусі... А пісня «Тиша навкруги» із задушевним приспівом: «Розкажи мені — любиш ти чи ні. І в очах сія: я навік твоя» — полюбилася і співається в Італії, Франції, на Кубі, в Японії, у Сполучених Штатах Америки.

За рік до того, коли Олександр Богачук пішов від нас, він разом з композитором Анатолієм Андруховим створив пісню «Моя родина - Україна». І слухачі, й професіонали зазначають, що вона стала своєрідним пісенним закликом до єднання всіх українців заради майбутнього своєї держави, заради миру і злагоди в кожній родині. Вона відтворює і цнотливість української душі, й козацьку завзятість, і переконаність у майбутній самовизначеності.

За роки незалежності України творчість Олександра Богачука, відомого українського радянського поета, пісні якого лунали і лунають в Україні, Європі, Америці та Канаді, безпідставно замовчувалася. Нині історична справедливість восторжествувала. У 2003 році з нагоди 70-річчя від дня народження поета в Рівному видано повне зібрання творів Олександра Богачука. Вшановуючи пам'ять поета його ім'я присвоєно одній із вулиць Рівного, а на будинку, де проживав поет, встановлено меморіальну дошку.

 Із часу створення обласної організації Спілки письменників України вона виросла до 30 осіб, в основному за рахунок літераторів із районів області.

Останнім часом активізувалась культурно-просвітницька робота літераторів області, що вилилась у створення літературної карти нашого краю. "Дерманський світильник", "Козинський вертеп", "Городецький автограф", "Нобельський фестиваль", "На Петра у Висоцьк — до Красюка" — ось ще неповний перелік літературних місць області. Тільки за останні  роки спілку поповнили п'ять прозаїків.

Рівненське хорове товариство ім. Миколи Леонтовича Національної музичної спілки України було створене у 1991 році. Очолює його заслужений діяч мистецтв України Олександр Тарасенко. Товариство нараховує 9 осіб. Активними членами є заслужений працівник культури України Марія Гончарова, керівник дитячого хору "Аве-Марія", Тамара Сапега - керівник дитячого хору Рівненського палацу культури "Хімік", Неля Нікітіна - керівник дитячого зразкового хору Рівненської дитячої музичної школи №1, Олександр Тарасенко - керівник хору Рівненського музичного училища, який на останньому конкурсі ім.М.Леонтовича у Києві виборов перше місце. За останні роки ці та інші колективи на престижних міжнародних конкурсах і фестивалях стали переможцями.

У Рівному проживає єдина в області жінка-різьбяр Ольга Миколаївна Баранова. У 70-80-х роках Ольга Миколаївна працювала художником по обробці дерева Рівненського обласного ремонтно-виробничого комбінату. Художня освіта допомагає їй створювати оригінальні різьблені картини-панно, в яких знайшло відображення тонке філософське світовідчуття майстрині, її небайдужість до природи, долі людства. Одна з останніх робіт, що найкраще характеризує її творчість — декоративне панно "Гімн православ'ю".

Різьблення – захоплення Миколи Степановича Коротюка, якого він не полишає й сьогодні. В колекції майстра картини із деревної стружки, різноманітні сувеніри, іграшки, свистунці. Серед найбільш відомих робіт М.Коротюка – відтворені у мініатюрі знаряддя для обробітку лляного волокна, перемотування ниток, які мають не тільки художню, але й історичну вартість.

У дерев'яній мініатюрі успішно працює Леонід Володимирович Тимощук. Його вироби відзначаються точністю у передачі об'ємних форм, оригінальністю, віртуозним володінням різноманітних технік, філігранним опрацюванням деталей. Яскравим прикладом є мініатюрна дерев'яна шкатулка у вигляді горіха (1995 р.), яка свідчить про неабияку майстерність автора в зображенні людей, представників тваринного та рослинного світу.

Один з поширених видів сучасного народного мистецтва — художній розпис по дереву. Найяскравішим представником цього напрямку в Рівному є Людмила Олексіївна Пікіна. Працюючи на льонокомбінаті на відповідальних посадах, вона ніколи не полишала свого улюбленого заняття — малювання. А з 70-х років почала плідно займатись художнім розписом по дереву, її вироби: плакетки, кухонні дошки, декоративні вази та тарелі привертають увагу багатьох шанувальників мистецтва.

Сьогодні ми можемо говорити і про відносно новий вид народного мистецтва — художню кераміку. Майстри, які працюють у цій галузі, кращими своїми творами опираються на місцеву гончарну традицію, але основне місце у їх доробку займають сучасні декоративні вироби: керамічна скульптура, декоративні вази, підсвічники, дитячі забавки, сувеніри. Представниками цього напрямку в Рівному є керамісти: В.Гуменюк, Н.Іванюк, Н.Камінська.

Серед талановитих майстрів Рівного, які займаються лозоплетінням, особливою майстерністю вирізняється Валерій Григорович Марченко. Він народився 21 листопада 1961 р. у м. Дубно. Здобув вищу технічну освіту. Природа наділила В.Марченка талантом співака та художника, що спонукало його присвятити своє життя творчості. У 90-х роках Валерій Марченко багато часу приділяє своєму улюбленому заняттю лозоплетінню, де повною мірою реалізував потенціал творчої особистості. Майстер досконало володіє матеріалом, полюбляє працювати з тонкою лозою  -  рокитою.