Видатні діячі

БОГУН ІВАН  ( ? – 1664 )

Полковник, талановитий полководець, герой битви під Берестечком (1651), де внаслідок блискучого маневру врятував запорізьке військо з безвихідного становища. Розстріляний польськими загарбниками під м. Новгород-Сіверським.

ГРИГОРІЙ (XYI)

Архімандрит Пересопницького монастиря Різдва Пресвятої Богородиці. Автор перекладу Пересопницького Євангелія на українську мову (1556-1561).

ЗАЛІЗО (ЖЕЛІЗО) ІОВ ( 1551-1651 )

Визначний релігійний діяч. На прохання князя К. Острозького протягом 20 років управляв Христо-Воздвиженським монастирем в м. Дубне.

Зібрав навколо монастиря численне братство, що займалося вивченням, перекладом та переписом книг. З 1604 р. очолював Почаївський монастир. Мощі преподобного Іова знаходяться в Почаївській Лаврі.

КОНАШЕВИЧ-САГАЙДАЧНИЙ ПЕТРО ( 1550-1622 )

Гетьман українського козацтва, політичний та культурний діяч, вихованець Острозької академії. Народився в с. Кульчиці (тепер Самбірського району Львівської області). Похований на території братської школи у Києві.

КРИВОНІС МАКСИМ ( ? – 1648 )

Полковник, визначний полководець, герой національно-визвольної війни 1648-1654 рр. Найближчий сподвижник Б. Хмельницького. Походив з м. Острога.

НАЛИВАЙКО ДЕМ’ЯН ( ? – 1627 )

Український освітній, культурний, церковний діяч. Закінчив Острозьку академію. При княжому дворі був сповідником князя К. Острозького, настоятелем Богоявленського собору. Засновник друкарні в с. Дермань (1603-1605).

Учасник козацько-селянського повстання (1594-1596).

НЕСВІЦЬКА МАРІЯ (РІВНЕНСЬКА) (XY ст.)

Засновниця м. Рівного. Після смерті чоловіка, князя Семена Несвіцького, переїхала на проживання в Рівне, де збудувала на острові дерев’яний замок. Добилася для міста права на самоврядування (1493), щорічно проводила ярмарки, піклувалась про розвиток міста.

ОГІЄНКО ІВАН (МИТРОПОЛИТ ІЛАРІОН) ( 1882 – 1972 )

Вчений-історик, політичний, громадський та релігійний діяч.

Навчався в Острозькій  гімназії (1903). Один із засновників українського університету в Києві. З 1918-1922 рр. займав міністерські посади в УНР. У 1940 р. прийняв монаший постриг і став ченцем Іларіоном. У 1944 р. отримав титул митрополита. Проживав у м. Вінніпег (Канада). написав понад 1000 праць з історії, української мови, літератури, релігії.

СКРИПНИК СТЕПАН (МСТИСЛАВ)( 1898 – 1993 )

Український громадський та релігійний діяч. До і під час Другої світової війни проживав і працював в Рівному. Вибирався послом до Сейму від Волині.

В 1941-1942 рр. працював в газеті “Волинь”, що виходила у м. Рівному. В 40-х роках прийняв духовний сан. Проживав і був митрополитом української православної церкви в США та Канаді.

З 1989 р. Патріарх Української Автокефальної православної церкви.

Кн. ОСТРОЗЬКИЙ ВАСИЛЬ-КОСТЯНТИН КОСТЯНТИНОВИЧ (1526 – 1608)

Найвидатніший представник князівського роду Острозьких. Народився у м.Турові.

З 1550 року староста Володимирський та маршалок волинської шляхти. З 1559 року землевласник речі Посполитої, виразник інтересів українських і білоруських православних магнатів. Бойкотував Люблінську унію 1569 року, підписав її лише під загрозою втрати маєтностей. Активний діяч Брестського православного собору 1569 року. Заснував Острозьку слов’яно-греко-латинську академію, друкарню. Збудував 600 церков, 20 монастирів, паперову фабрику, латинський та парафіяльний костел, мечеть для татарів, синагогу. Помер 21 березня 1608 року. Похований в Богоявленській церкві м. Острога.

ФЕДОРОВ ІВАН (ФЕДОРОВИЧ)( 1525 – 1583 )                            

Видатний східнослов’янський друкар. З 1575-76 рр. працював в Дерманській друкарні. З 1577-1982 рр. – в друкарні м. Острога, де видав книги: “Азбука” (або “Буквар” 1578), “Книга Нового завіту” (1580), «Книжка собраніє вещей нужнейших»,  «Тимофія Михайловича» (1580-1581), перша кирилична “Біблія” (1580-1581), «Хронологія» (автор А. Римша) (1581).

ШТЕЙНГЕЛЬ ФЕДОР (ТЕОДОР) ( 1870 – 1946 )

Фундатор першого на Волині сільського музею в с. Городок Рівненського району. Дитинство та юність провів у с. Городок. Навчався у Варшавському університеті. Згодом досліджував природу та археологію Волині. Городоцький музей проіснував до 1914 р. У 1940 р. барон Штейнгель переїхав до Німеччини.