Берташ Василь Михайлович - голова Р╕вненсько╖ обласно╖ державно╖ адм╕н╕страц╕╖.
Народився 7 с╕чня 1961 р. у с. Л╕сове Рокитн╕вського району Р╕вненсько╖ област╕.
Осв╕та вища, зак╕нчив Р╕вненський с╕льськогосподарський техн╕кум (1980р.) ╕ факультет промислового й цив╕льного буд╕вництва Укра╖нського ╕нституту ╕нженер╕в водного господарства за спец╕альн╕стю «╕нженер-буд╕вельник» (1985р.). Працював роб╕тником Мирогощанського радгоспу-техн╕куму (1979р), техн╕ком-буд╕вельником (1980р.) та ╕нженером-буд╕вельником колгоспу ╕м. Горького с.Роман╕в Волинсько╖ област╕ (1985-1987 рр.). головним ╕нженером Клеванського промкомб╕нату, начальником ремонтно-буд╕вельного управл╕ння Р╕вненського облм╕сцевпрому (1987-1988рр). начальником д╕льниц╕ «Рсмбудмонтаж» виробничого об'╓днання «Горинь» (1988-1990 рр.). головою кооперативного п╕дпри╓мства «Рембудмонтаж» (1990-1993рр). головою ТзОВ п╕дпри╓мства «Рембудмонтаж» (1993-1998рр.). генеральним директором укра╖нсько-польського п╕дпри╓мства «РЕМПОЛ» (1992-1998 рр.), начальником управл╕ння кап╕тального буд╕вництва Р╕вненсько╖ облдержадм╕н╕страц╕╖ (1998р.), заступником голови Р╕вненсько╖ облдержадм╕н╕страц╕╖ (1998-2002 рр.), першим заступником голови Р╕вненсько╖ облдержадм╕н╕страц╕╖ (2002-2005 рр). Обирався депутатом обласно╖ ради (2002-2006 рр). У 2006р. обраний народним депутатом Укра╖ни в╕д Парт╕╖ Рег╕он╕в. Голова Р╕вненсько╖ обласно╖ орган╕зац╕╖ Парт╕╖ рег╕он╕в. Президент Р╕вненсько╖ громадсько╖ орган╕зац╕╖ «Асоц╕ац╕я б╕льярдного спорту». Голова оп╕кунсько╖ ради «Школи безпеки та виживання». Активно займа╓ться благод╕йною д╕яльн╕стю. Заслужений буд╕вельник Укра╖ни. Нагороджений орденом «За заслуги» III та ╤╤ (2011р) ступен╕в, юв╕лейною медаллю «10 рок╕в Незалежност╕» орденом Усм╕шки (2004). Захоплення: спорт, полювання.
Василишин Роман Данилович - заступник директора департаменту платеж╕в УСК «Княжа».
Народився 1 травня 1949р.у с.Ясень Рожнят╕вського району ╤вано-Франк╕всько╖ област╕.
Осв╕та вища, зак╕нчив рад╕отехн╕чний факультет Льв╕вського пол╕техн╕чного ╕нституту за спец╕альн╕стю «╕нженер електронно╖ техн╕ки» (1971 р.), Академ╕ю народного господарства при Рад╕ М╕н╕стр╕в СРСР за спец╕альн╕стю «п╕дпри╓мництво, менеджмент та маркетинг» (1984р.). Працював у Р╕вненському виробничому об'╓днанн╕ «Газотрон» на посадах: ╕нженер, старший ╕нженер, начальник в╕дд╕лу, начальник цеху, заступник генерального директора (1973-1983рр.). Упродовж 1983-1990рр. - кер╕вник цього потужного п╕дпри╓мства. Був представником Президента Укра╖ни в Р╕вненськ╕й област╕, головою облдержадм╕н╕страц╕╖, головою обласно╖ ради (1992-1998 рр). Згодом працював заступником голови ради комерц╕йного банку «Княжий», заступником голови та головою ради АТ УСК «Княжа», президентом ТзОВ ф╕рми «Торос». У 2002-2006 рр. був головою Р╕вненсько╖ обласно╖ ради 3 2006 р. - заступник директора департаменту платеж╕в УСК «Княжа». В╕йськове звання - полковник. Заслужений економ╕ст Укра╖ни, доцент. Кандидат економ╕чних наук. Тема дисертац╕╖: «Стратег╕я маркетингово╖ д╕яльност╕ п╕дпри╓мства в умовах ринку». Основн╕ прац╕: «Ф╕нансово-економ╕чн╕ аспекти анал╕зу господарсько╖ д╕яльност╕ п╕дпри╓мства» (1996р.). «Стратег╕я розвитку п╕дпри╓мства в умовах ринку» (1997р.). Академ╕к Острозького Академ╕чного братства (1995р.). Нагороджений орденами «Знак пошани» (1986р.), «За заслуги» ╤╤╤ ступеня (1996р.) та II ступеня (2001 р.). Почесними грамотами Верховно╖ Ради Укра╖ни (2005р.). ЦВК (2005 р.) ╕ Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни (2006р.). Захоплення: ф╕лател╕я, нум╕зматика.
Данильчук Олександр Юр╕йович - голова Р╕вненсько╖ обласно╖ ради п’ятого скликання (2006-2010 р.р.)
Народився 17 жовтня 1959 р. у с. Б╕лка Березн╕вського району Р╕вненсько╖ област╕.
Осв╕та вища, зак╕нчив Укра╖нську с╕льськогосподарську академ╕ю за спец╕альн╕стю «╕нженер л╕сового господарства» (1986 р.) та ╤вано-Франк╕вський нац╕ональний техн╕чний ун╕верситет нафти ╕ газу за спец╕альн╕стю «г╕рничий ╕нженер» (2003 р.). Майстер спорту СРСР ╕з греко-римсько╖ боротьби. Працював тренером класично╖ боротьби Березн╕всько╖ райради ДСТ «Колос» (1977-1978 рр.). слюсарем-ремонтником 4-го розряду Березн╕вського фарфорового заводу (1978-1979 рр), майстром л╕су Боярського л╕сництва Ки╖всько╖ област╕ та майстром л╕сових культур Новоставського л╕сництва Р╕вненсько╖ област╕ (1986-1987 рр.). агрономом, спец╕ал╕стом ╕з зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ Республ╕канського досл╕дно-показового господарства кв╕ткових та декоративних рослин (м. Ки╖в. 1987-1990 рр.), головним спец╕ал╕стом Асоц╕ац╕╖ п╕дпри╓мств зеленого господарства ╕ благоустрою (м. Ки╖в, 1991 р.), ╕нженером TOB «Блок» (м. Ки╖в, 1991-1992 рр). генеральним директором сп╕льного радянсько-польського п╕дпри╓мства «Либ╕дь» (м. Ки╖в. 1992-1993 рр), директором сп╕льного укра╖нсько-╕тал╕йського п╕дпри╓мства (м.Ки╖в, 1993-1995 рр). директором сп╕льного укра╖нсько-французького п╕дпри╓мства «Континенталь» (м. Ки╖в. 1996 р). директором рег╕онально╖ дирекц╕╖ АТЗТ «╤нтергаз» (м. Ки╖в, 1996-1998 рр.), заступником головного директора ДП «База МТЗ» (м. Ки╖в, 2002 р), заступником генерального директора ДП «Дн╕про» (м. Ки╖в. 2003 р), заступником комерц╕йного директора ВАТ «Укрнафта» (м. Ки╖в, 2003 р.), заступником м╕н╕стра оборони Укра╖ни (2003 р.), директором ТзОВ «Т-Транс» (2004 р). Був народним депутатом Верховно╖ Ради Укра╖ни III скликання. Член парт╕╖ Всеукра╖нське об'╓днання «Батьк╕вщина». У 2006 р. був обраний головою Р╕вненсько╖ обласно╖ ради. За заслуги у в╕дродженн╕ духовност╕ Укра╖ни та утвердженн╕ пом╕сно╖ Укра╖нсько╖ Православно╖ Церкви нагороджений орденом Р╕вноапостольного Князя Володимира III ступеня (2007 р.) та Орденом Укра╖нсько╖ Православно╖ Церкви Р╕вноапостольного Князя Володимира ╤ ступеня (2008 р). За вагомий внесок у розвиток конституц╕йних засад укра╖нсько╖ державност╕, реал╕зац╕ю потенц╕алу укра╖нсько╖ нац╕онально╖ ╕де╖, в╕ддан╕сть укра╖нському народов╕, сприяння розбудов╕ Укра╖ни як суверенно╖ самост╕йно╖ незалежно╖ демократично╖ та правово╖ держави нагороджений В╕дзнакою Укра╖нського Ре╓стрового Козацтва - орденом III ступеня «Бронзовий козацький хрест» (2008 р).
Жулинський Микола Григорович - л╕тературознавець, критик, член Нац╕онально╖ академ╕╖ наук Укра╖ни.
Народився 25 серпня 1940 р. у с. Новос╕лки Демид╕вського району Р╕вненсько╖ област╕
Осв╕та вища, зак╕нчив Дубн╕вське педагог╕чне училище (1962 р.), факультет журнал╕стики Ки╖вського ун╕верситету ╕м. Т.Г. Шевченка (1968 р.), асп╕рантуру ╤нституту л╕тератури ╕м. Т.Г. Шевченка (1971 р). Захистив кандидатську дисертац╕ю на тему: «До питання про ╕сторичний оптим╕зм радянсько╖ л╕тератури» (1972 р.). Захистив докторську дисертац╕ю на тему: «Художня концепц╕я людини ╕ проблема характеру в сучасн╕й радянськ╕й л╕тератур╕» (1981 р). Доктор ф╕лолог╕чних наук. Професор, академ╕к НАНУ (в╕дд╕лення укра╖нсько╖ л╕тератури, мови та мистецтвознавства з 1992 р). Працював учителем восьмир╕чно╖ школи (с. Озерськ Дубровицького району Р╕вненсько╖ област╕. 1960 р.), роб╕тником промкомб╕нату Волинського облжитлопостачторгу (1962 р.). п╕дсобним роб╕тником, слюсарем Луцького електроапаратного заводу (1963 р.). трубозгинальником Лен╕нградського суднобуд╕вного заводу (1965 р.). Був асп╕рантом, молодшим науковим сп╕вроб╕тником, науковим секретарем (1968 р.), заступником директора з науково╖ роботи (1978 р.). директором ╤нституту л╕тератури ╕м. Т.Г. Шевченка НАНУ (1991 р.), головою наглядово╖ ради ╤нституту державного управл╕ння ╕ самоврядування (1992 р.), державним радником Укра╖ни з питань гуман╕тарно╖ пол╕тики, головою колег╕╖ Державно╖ думи Укра╖ни (1992 р.). в╕це-прем'╓р-м╕н╕стром Укра╖ни з питань гуман╕тарно╖ пол╕тики (1992-1994 рр.). членом презид╕╖ Ради, секретарем Сп╕лки письменник╕в Укра╖ни (з 1998р.), президентом Л╕ги страхових орган╕зац╕й,заступником голови правл╕ння Товариства дружби з укра╖нцями за кордоном «Укра╖на», членом Укра╖нсько╖ всесв╕тньо╖ координац╕йно╖ ради (до 1996 р.). Один з ╕н╕ц╕атор╕в створення М╕жнародно╖ асоц╕ац╕╖ укра╖н╕ст╕в (1989 р.). Член-кореспондент АНУ (1990 р.). ╤з 1996 р. - член Ради з питань науки та науково-техн╕чно╖ пол╕тики при Президентов╕ Укра╖ни, член ком╕тету Нац╕ональних прем╕й Укра╖ни ╕м. Т.Г. Шевченка. З 1997 р. - член презид╕╖ Нац╕онально╖ ради Конгресу укра╖нсько╖ ╕нтел╕генц╕╖, президент фонду Мар╕╖ Приймаченко. З 1999 р. - в╕це-прем'╓р-м╕н╕стр Укра╖ни, голова Ради з питань мовно╖ пол╕тики при Президентов╕ Укра╖ни. З 2000 р. - голова Урядового ком╕тету соц╕ального та гуман╕тарного розвитку, директор ╤нституту л╕тератури ╕м. Т.Г. Шевченка НАНУ. перший заступник голови ЛГТУ, голова Нац╕онально╖ координац╕йно╖ ради з питань запоб╕гання захворюванню на СН╤Д при КМ Укра╖ни, голова м╕жв╕домчо╖ ком╕с╕╖ з координац╕╖ напрям╕в реформування системи соц╕ального захисту населення, голова м╕жв╕домчо╖ ком╕с╕╖ з проблем «нацистського золота» та компенсац╕йних виплат жертвам нацизму, голова спостережно╖ ради Укра╖нського нац╕онального фонду «Вза╓морозум╕ння ╕ примирення», голова М╕жв╕домчо╖ ком╕с╕╖ з координац╕╖ д╕й щодо виконання конвенц╕╖ ООН про права дитини, Всесв╕тньо╖ декларац╕╖ про забезпечення виживання, захисту ╕ розвитку д╕тей та Нац╕онально╖ програми «Д╕ти Укра╖ни», голова ради з питань виставково╖ д╕яльност╕ в Укра╖н╕, голова наглядово╖ ради Нац╕онального палацу «Укра╖на», голова Нац╕онально╖ рази з туризму, голова Нац╕онально╖ координац╕йно╖ ради боротьби з наркоман╕╓ю при КМ Укра╖ни, голова наглядово╖ ради Нац╕онального запов╕дника «Соф╕я Ки╖вська», голова М╕жгалузево╖ ради з профес╕йно-техн╕чно╖ осв╕ти, голова Державно╖ ком╕с╕╖ з п╕дготовки та проведення конкурсу на кращий текст Державного г╕мну Укра╖ни, голова пост╕йно д╕ючого оргком╕тету з п╕дготовки та проведення загальнодержавного огляду меценатства та спонсорства, голова ком╕с╕╖ з питань гуман╕тарно╖ допомоги при КМ Укра╖ни, голова Всеукра╖нсько╖ координац╕йно╖ ради з питань розвитку духовност╕, захист}' морал╕ та формування здорового способу життя громадян, член ком╕с╕╖ з питань в╕дтворення видатних пам'яток ╕стор╕╖ та культури при Президентов╕ Укра╖ни, член групи «Конституц╕йний центр». Критик, л╕тературознавець. Автор книг: «Пафос житт╓ствердження» (1974 р.), «Людина як м╕ра часу» (1979 р.) «Человек в литературе» (1983 р.). «Наближення» (1986 р.). «╤з забуття - в безсмертя» (1991 р.). понад 500 статей, огляд╕в, реценз╕й. Член редколег╕╖ журнал╕в «Ки╖в». «Ки╖вська старовина». «Слово ╕ час». Очолював редколег╕ю Зводу пам'яток ╕стор╕╖ та культури Укра╖ни. Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня (1997 р.), лауреат Республ╕кансько╖ прем╕╖ О. Б╕лецького в галуз╕ л╕тературно-художньо╖ критики (1978 р). лауреат Державно╖ прем╕╖ Укра╖ни ╕м. Т.Г. Шевченка за книгу «╤з забуття - в безсмертя» (1991 р). прем╕╖ Фундац╕╖ Омеляна ╕ Тетяни Антонович╕в (1994 р.). У 1993 р. Св╕товий конгрес в╕льних укра╖нц╕в в╕дзначив М. Жулинського найвищою нагородою закордонних укра╖нц╕в - медаллю Святого Володимира за видатний внесок у наукову ╕ пол╕тичну д╕яльн╕сть. В╕льно волод╕╓ рос╕йською, польською та н╕мецькою мовами. Захоплення: тен╕с, волейбол, читання книг.
╢ршов Аркад╕й В╕тал╕йович - укра╖нський державний д╕яч, народний депутат Укра╖ни 1-го скликання, м╕н╕стр соц╕ального захисту населення Укра╖ни.
Народився 21 травня 1936 року в м╕ст╕ Вознесенську Микола╖всько╖ област╕. Член КПРС з 1956 року. Зак╕нчив Житомирський с╕льськогосподарський ╕нститут та Вищу парт╕йну школу при ЦК КПРС.
· У 1953 - 1955 роках працював учителем Анатол╕╖всько╖ середньо╖ школи.
· У 1955 - 1961 роках - Секретар РК ЛКСМУ; ╕нструктор РК КПУ; секретар парторган╕зац╕╖ колгоспу ╕м. Потрива╓ва, Перший секретар РК ЛКСМУ Тил╕гуло-Березанського району Микола╖всько╖ област╕.
· У 1961 - 1963 роках - Другий секретар Микола╖вського ОК ЛКСМУ.
· У 1963 - 1965 роках - Перший секретар Микола╖вського с╕льського ОК ЛКСМУ.
· У 1965 - 1966 роках - Голова виконкому Жовтнево╖ районно╖ ради м╕ста Микола╓ва.
· У 1966 - 1972 роках - ╤нструктор Р╕вненського ОК КПУ, голова виконкому Дубн╕всько╖ районно╖ ради, Перший секретар Сарненського РК КПУ.
· У 1972 - 1990 роках - Перший заступник голови, голова виконкому Р╕вненсько╖ обласно╖ ради, м╕н╕стр соц╕ального забезпечення Укра╖ни.
· У 1990 - 1994 роках - Народний депутат Укра╖ни в╕д Сарненського виборчого округу №341.
Нагороджений трьома орденами Трудового Червоного Прапора, медалями, Почесними Грамотами Презид╕╖ ВР УРСР.
Жив у Ки╓в╕. Помер 21 травня 2005 року.
К╕чатий Юр╕й Святославович – голова Р╕вненсько╖ обласно╖ ради VI сликання (2010-2015рр.).
Народився 27 листопада 1959 р. у м.Кременець Терноп╕льсько╖ област╕.
Осв╕та вища, зак╕нчив Укра╖нський ╕нститут ╕нженер╕в водного господарства, квал╕ф╕кац╕я «╕нженер-механ╕к» (1981р.), Ки╖вський ╕нститут пол╕толог╕╖ та соц╕ального управл╕ння за спец╕альн╕стю «теор╕я соц╕ально-пол╕тичних в╕дносин» (1991р.). Працював ╕нженером конструкторського в╕дд╕лу холодного штампування Р╕вненсько╖ ф╕л╕╖ Ростовського науково-досл╕дного ╕нституту технолог╕╖ машинобудування, був на комсомольськ╕й, парт╕йн╕й робот╕, об╕ймав посади директора малого виробничо-комерц╕йного п╕дпри╓мства «Зевс», директора приватного п╕дпри╓мства «ЮТА», першого заступника голови Рокитн╕всько╖ районно╖ державно╖ адм╕н╕страц╕╖. У кв╕тн╕ 1987р. був направлений на л╕кв╕дац╕ю насл╕дк╕в авар╕╖ на Чорнобильськ╕й АЕС, де працював безпосередньо в зон╕ пошкодження реактора. У 1998 та 2006 рр. обирався депутатом Рокитн╕всько╖ районно╖ ради III ╕ IV скликань та головою Рокитн╕всько╖ районно╖ ради (1998-2002 рр.). У 2003-2005 рр. був заступником голови Р╕вненсько╖ облдержадм╕н╕страц╕╖. Депутат Р╕вненсько╖ обласно╖ ради (з 2006р.). ╤з 2005 р. - заступник голови Р╕вненсько╖ обласно╖ орган╕зац╕╖ Парт╕╖ рег╕он╕в. Нагороджений знаком ЦК ВЛКСМ «Воинская доблесть», дипломом М╕н╕стерства оборони СРСР, Почесними грамотами Ради М╕н╕стр╕в СРСР, обкому Компарт╕╖ Укра╖ни, облвиконкому Р╕вненсько╖ облради, медаллю «Захисник В╕тчизни» до 15-о╖ р╕чниц╕ авар╕╖ на ЧАЕС, ц╕нним подарунком в╕д Прем'╓р-м╕н╕стра Укра╖ни, Почесною грамотою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни (2003р.), орденом «За заслуги» ╤╤╤ ступеня (2011 р.). Член Парт╕╖ рег╕он╕в. В╕йськове звання - майор запасу. Захоплення - самод╕яльн╕сть, мистецтвознавство, поез╕я, гумор, сатира, кул╕нар╕я та музика. Дев╕з життя: «╢дина команда».
Корилкевич Данило Михайлович – голова Дубенсько╖ районно╖ державно╖ адм╕н╕страц╕╖.
Корилкевич Данило Михайлович народився 5 червня 1950 року у сел╕ Б╕лий Кам╕нь Золоч╕вського району Льв╕всько╖ област╕. Осв╕та вища. Зак╕нчив Ки╖вський технолог╕чний ╕нститут харчово╖ промисловост╕, отримав квал╕ф╕кац╕ю ╕нженер – механ╕к. Трудову д╕яльн╕сть розпочав ╕нженером-механ╕ком Коровинецького цукрозаводу Житомирського бурякоцукрового тресту. Потому працював на р╕зних посадах у цукров╕й галуз╕ Укра╖ни. На Р╕вненщин╕ з 1988 року. В 1998 – 2002 роках працював головою Р╕вненсько╖ обласно╖ ради. З 2000 року – член Нац╕онально╖ ради з узгодження загальнодержавних ╕ рег╕ональних орган╕в та м╕сцевого самоврядування.
Почесний академ╕к Укра╖нсько╖ академ╕╖ економ╕чно╖ к╕бернетики.
З с╕чня цього року ╕ до призначення на посаду був радником голови Р╕вненсько╖ обласно╖ державно╖ адм╕н╕страц╕╖.
Депутат Р╕вненсько╖ обласно╖ ради I╤I, IV, V╤ скликань, голова обласно╖ ради ╤╤╤ скликання (1998-2002рр.).
Нагороджений орденом «За заслуги» ╤╤╤ ступеня, трудовою в╕дзнакою «Знак пошани», Подякою Прем’╓р - М╕н╕стра Укра╖ни, нагородою рейтингу “Золота Фортуна” – “Кришталевий р╕г достатку”
За благод╕йницьку д╕яльн╕сть удосто╓ний високих в╕дзнак Церкви: ордена Христа Спасителя, орден╕в Святого р╕вноапостольного князя Володимира ╤ - ╤╤╤ ступен╕в, ордена Святителя Миколая Чудотворця.
Одружений, ма╓ дво╓ д╕тей.
Головою Дубенсько╖ райдержадм╕н╕страц╕╖ призначений розпорядженням Президента Укра╖ни №116/2011-рп в╕д 2 кв╕тня 2011 року.
Кошин Серг╕й Мефод╕йович - депутат Верховно╖ Ради Укра╖ни VI скликання.
Народився 17 с╕чня 1959 р. у с. Жадень Дубровицького району Р╕вненсько╖ област╕.
Зак╕нчив Укра╖нський ╕нститут ╕нженер╕в водного господарства за спец╕альн╕стю «╕нженер-механ╕к» (1981 р). В╕йськове звання - майор запасу. Працював слюсарем у колгосп╕ ╕м. Чапа╓ва Дубровицького району (1976 р.). зав╕дувачем майстерн╕ колгоспу (1981 р). Об╕ймав посади другого секретаря Дубровицького райкому комсомолу (1982-1986pp.). директора Дубровицько╖ автошколи TCO Укра╖ни (1986-2007 pp.), пом╕чника народного депутата на громадських засадах (2002-2007 pp.). ╤з 2008 р. - депутат Верховно╖ Ради Укра╖ни. Член парт╕╖ ВО «Батьк╕вщина». Член Ком╕тету регламенту, депутатсько╖ етики та забезпечення ВРУ. Обирався депутатом Р╕вненсько╖ обласно╖ ради в 1990 та 1994 pp., депутатом Дубровицько╖ районно╖ ради в 1998 та 2006 pp. У 2002 р. отримав орден «За заслуги» III ступеня. У 2009 р. нагороджений Почесною грамотою Верховно╖ Ради Укра╖ни.
Кравчук Леон╕д Макарович – Президент Укра╖ни (1991-1994 рр.). Народився 10 с╕чня 1934р.у с.Великий Житин Р╕вненсько╖ област╕.
Осв╕та вища, зак╕нчив Р╕вненський кооперативний техн╕кум, Ки╖вський ун╕верситет ╕м.Т.Г.Шевченка за спец╕альн╕стю «економ╕ст, викладач пол╕теконом╕╖» (1958 p.). Зак╕нчив асп╕рантуру Академ╕╖ сусп╕льних наук при ЦК КПРС (1970 p.). Кандидат економ╕чних наук (1970 р.). Тема дисертац╕╖: «Сутн╕сть прибутку при соц╕ал╕зм╕ та його роль у колгоспному виробництв╕». Працював викладачем пол╕теконом╕╖ Черн╕вецького ф╕нансового техн╕куму (1958-1960pp.), консультантом-методистом, лектором Будинку пол╕тпросв╕ти. пом╕чником секретаря, зав╕дувачем в╕дд╕лу пропаганди та аг╕тац╕╖ Черн╕вецького ОК КПУ (1960-1967 pp.), зав╕дувачем сектора переп╕дготовки в╕дд╕лу орган╕зац╕йно-парт╕йно╖ роботи, ╕нспектором, пом╕чником секретаря ЦК. першим заступником зав╕дувача в╕дд╕лу (1970 p.), зав╕дувачем в╕дд╕лу пропаганди та аг╕тац╕╖ ЦК КПУ (1980 p.). зав╕дувачем ╕деолог╕чного в╕дд╕лу ЦК КПУ (1988-1989pp.), секретарем ЦК КПУ з ╕деолог╕чно╖ роботи. У 1989-1990pp. був кандидатом у члени Пол╕тбюро ЦК КПУ, з 1990 р. - членом Пол╕тбюро, другим секретарем ЦК КПУ, в 1990-1991 pp. - Голова Верховно╖ Ради УРСР, Голова Верховно╖ Ради Укра╖ни. У серпн╕ 1991 р. заявив про вих╕д ╕з КПРС. Президент Укра╖ни (1991-1994pp.). До 1996 р. - президент Фонду сприяння мистецтву Укра╖ни. З 1997р. - голова Державно╖ ком╕с╕╖ з проведення в Укра╖н╕ адм╕н╕стративно╖ реформи. З 1998 р. - член Ком╕тету у закордонних справах ╕ зв'язках ╕з СНД, член Пол╕тбюро СДПУ(о), сп╕вголова Всеукра╖нського об'╓днання демократичних сил «Злагода». Народний депутат Укра╖ни. З 2000 р. - президент Укра╖нського мун╕ципального клубу, Почесний доктор Нац╕онального ун╕верситету «Ки╓во-Могилянська академ╕я» (з 1998p.). Нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (1996 р.) та IV ступеня (1999 p.). Захоплення - шахи.
Матчук В╕ктор Йосипович – депутат Верховно╖ Ради Укра╖ни VI скликання.
Народився 5 червня 1959 р. у м. Р╕вне.
Осв╕та вища, зак╕нчив факультет електронно╖ техн╕ки Ки╖вського пол╕техн╕чного ╕нституту за спец╕альн╕стю «╕нженер електронно╖ » (1982р). Кандидат техн╕чних наук. Трудову д╕яльн╕сть розпочав у 1982 р. регулювальником рад╕оапаратури 6 розряду на завод╕ «Рад╕оприлад» ╖м. СП. Короленка (м. Ки╖в). У 1983-1986 рр. був молодшим науковим сп╕вроб╕тником, асп╕рантом Ки╖вського пол╕техн╕чного ╕нституту. Працював начальником конструкторського бюро систем автоматизованого проектування на Р╕вненському рад╕отехн╕чному завод╕ (1986-1990рр.), викладачем Укра╖нського ╕нституту ╕нженер╕в водного господарства за сум╕сництвом (1989-1990рр.), директором малого п╕дпри╓мства «Восток-Програма» (м. Р╕вне, 1990-2001 рр.), директором ТзОВ виробничо-комерц╕йно╖, науково-техн╕чно╖, ╕нновац╕йно╖ ф╕рми «Реноме». У 2001-2006 рр. об╕ймав посади голови правл╕ння та голови наглядово╖ ради ЗАТ «Реноме». З травня 2006 по березень 2010 року - голова Р╕вненсько╖ обласно╖ держадм╕н╕страц╕╖. Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня, орденом Святого Р╕вноапостольного князя Володимира Великого ╤╤ ступеня та орденом Укра╖нсько╖ Православно╖ Церкви ╤ ступеня, орденом Святого Миколи Чудотворця. Заслужений буд╕вельник Укра╖ни (з 1998р.). Був членом Народного руху Укра╖ни (2001-2005 рр.). ╤з 2005 р. - член пол╕тично╖ парт╕╖ Народний Союз «Наша Укра╖на». У 1998-2002 рр. був депутатом Р╕вненсько╖ м╕ськради, головою ком╕с╕╖ з питань бюджету. З 2002 р. - депутат Р╕вненсько╖ обласно╖ ради, член Р╕вненського м╕ськвиконкому. В╕льно волод╕╓ рос╕йською та англ╕йською мовами. Захоплення - риболовля, дайв╕нг та г╕рськ╕ лиж╕. Дев╕з життя: «Коли щось робиш, то роби добре або не роби взагал╕».
Пас╕чник ╤гор Демидович – Герой Укра╖ни, ректор Нац╕онального ун╕верситету «Острозька академ╕я».
Народився 19 жовтня 1946р. у с.Глинки Р╕вненського району Р╕вненсько╖ област╕.
Осв╕та вища, в 1971 р. зак╕нчив Р╕вненський державний педагог╕чний ╕нститут за спец╕альн╕стю «математика». Доктор психолог╕чних наук. Захистив кандидатську дисертац╕ю на тему «Психолог╕чн╕ особливост╕ систематизац╕╖ при навчанн╕ математики», докторську дисертац╕ю на тему «Психолог╕я поетапного формування операц╕йних структур систематизац╕╖» (1994 р.). Працював старшим ╕нженером, старшим науковим сп╕вроб╕тником Укра╖нського ╕нституту ╕нженер╕в водного господарства (1971-1976рр.). викладачем, старшим викладачем, доцентом, професором, деканом факультету педагог╕ки та методики початкового навчання Р╕вненського державного педагог╕чного ╕нституту (1976-1994рр). ╤з 1994р. - ректор Нац╕онального Ун╕верситету «Острозька академ╕я». Професор кафедри психолого-педагог╕чних дисципл╕н. Основн╕ прац╕: «Операциональные структуры систематизации в процессе усвоения школьного курса математики» (Ровно,
Плютинський Володимир Антонович народився 4 травня 1927 року у с.Борис╕в ╤зяславського району Хмельницько╖ област╕.
Осв╕та вища, у 1978р. зак╕нчив Льв╕вський с╕льськогосподарський ╕нститут за фахом «економ╕ст-орган╕затор». Св╕й трудовий шлях Володимир Антонович розпочав у 1942р., працюючи л╕сорубом ╤зяславського л╕сгоспзагу. Згодом був розв╕дником партизанського загону (1943-1944рр.), ╕нструктором Плужнянського РК ЛКСМУ (1944р.), секретарем Каменського л╕сопункту Славутського л╕спромгоспу (1944р.), бригадиром польових бригад (1945р.), головою колгоспу у господарствах Волочиського та Плужнянського район╕в Хмельниччини. У 1946-1951рр. в╕н очолю╓ арт╕ль «Коопх╕м» у селищ╕ Клевань. У 1951р. обраний головою колгоспу ╕м. К.Ворошилова Клеванського району, головою колгоспу «Зоря комун╕зму» (1958-1987рр.), головою агроф╕рми «Зоря комун╕зму» (1987-1993рр.), головою агроф╕рми «Зоря» (с.Зоря Р╕вненського району). Був членом Колег╕╖ з питань еколог╕чно╖ пол╕тики Державно╖ думи Укра╖ни (1992р.). Неодноразово в╕дзначався високими державними нагородами, був трич╕ кавалером Ордена Лен╕на, також нагороджений орденами: Знак Пошани, Жовтнево╖ революц╕╖, Дружби народ╕в, «В╕тчизняно╖ в╕йни» II ступеня, «За заслуги» III ступеня. Обирався депутатом Верховно╖ Ради УРСР 7-11 скликань, народним депутатом СРСР, протягом двох скликань був членом Презид╕╖ Верховно╖ Ради УРСР. Володимир Антонович ╕з 1998р. був народним депутатом Укра╖ни, членом Аграрного ком╕тету Верховно╖ Ради Укра╖ни. Був почесним головою голова правл╕ння ЗАТ «Агропромислова корпорац╕я «Зоря», Член-кореспондентом М╕жнародно╖ кадрово╖ академ╕╖ (ЮНЕСКО), почесним членом Укра╖нсько╖ академ╕╖ аграрних наук. Був дв╕ч╕ Геро╓м Соц╕ал╕стично╖ Прац╕, заслуженим прац╕вником с╕льського господарства Укра╖ни. Помер 14 вересня 2009 року.
Прищепа Петро Купр╕янович - почесний доктор економ╕чних наук М╕жнародного економ╕ко-гуман╕тарного ун╕верситету ╕м. акад. С. Демянчука.
Народився 19 червня 1937 р. у с.Серби Ем╕льчинського району Житомирсько╖ област╕.
Осв╕та вища, зак╕нчив агроном╕чний факультет Льв╕вського с╕льськогосподарського ╕нституту (1960 р.). Працював агрономом колгоспу «Комун╕ст» Р╕вненського району (1960-1961 рр.). директором обласно╖ контрольно-нас╕нн╓во╖ лаборатор╕╖ (1961-1963 рр). ╕нструктором Р╕вненського обкому Компарт╕╖ Укра╖ни (1963-1966 рр.), першим секретарем Корецького райкому Компарт╕╖ Укра╖ни (1966 - 1973 рр.), секретарем Р╕вненського обкому Компарт╕╖ Укра╖ни (1973-1977 рр.), головою виконкому Р╕вненсько╖ обласно╖ ради (1977-1989 рр.), першим секретарем Р╕вненського обкому Компарт╕╖ Укра╖ни (1989-1990 рр.), головою Р╕вненсько╖ обласно╖ ради народних депутат╕в (1990-1994 рр.), заступником голови обласно╖ ради (1994-1998 рр). консультантом голови обласно╖ державно╖ адм╕н╕страц╕╖ (1998-2005 рр.). Обирався депутатом Верховно╖ Ради Укра╖ни (1980-1990 рр), депутатом Верховно╖ Ради Союзу PCP (1989 p.). Почесний доктор економ╕чних наук М╕жнародного економ╕ко-гуман╕тарного ун╕верситету ╕м. акад. С. Дем'янчука. нагороджений п'ятьма орденами та п'ятьма медалями. В╕йськове звання - полковник. Захоплення: музика, полювання. Дев╕з життя: «Бути завжди оптим╕стом».
Прокопчук Юр╕й Володимирович – народний депутат Укра╖ни V╤ скликання.
Народився 23 кв╕тня 1964 року в м.Корц╕ Р╕вненсько╖ област╕. Осв╕та вища, зак╕нчив факультет фронтово╖ бомбардувально╖ ав╕ац╕╖ Челяб╕нського вищого в╕йськового ав╕ац╕йного училища штурман╕в за спец╕альн╕стю «штурман-╕нженер ав╕ац╕╖» (1985р.), факультет психолог╕╖ В╕нницького державного педагог╕чного ╕нституту за спец╕альн╕стю «психолог» (1996р.) та отримав спец╕альн╕сть «менеджер» (1998р.). Служив у Збройних силах СРСР та Укра╖ни: в╕д курсанта в╕йськового училища до заступника командира ав╕ац╕йно╖ ескадрил╕╖ по робот╕ з особовим складом (1981-1992р.), 7-й бомбардувальний ав╕ац╕йний полк (м.Старокостянтин╕вка), 289 бомбардувальна ав╕ац╕йна див╕з╕я (м.Луцьк) в╕д старшого оф╕цера соц╕ально-психолог╕чно╖ служби до заступника командира ав╕ац╕йно╖ див╕з╕╖, начальника в╕дд╕лу виховно╖ роботи (1992-2002рр.). Голова Старокостянтин╕всько╖ районно╖ орган╕зац╕╖ Сп╕лки оф╕цер╕в Укра╖ни (1993-1996рр.). ╤з лютого 2005р. - голова Корецько╖ РО парт╕╖ «Всеукра╖нське об'╓днання «Батьк╕вщина». ╤з жовтня 2005р. - голова Р╕вненсько╖ обласно╖ орган╕зац╕╖ парт╕╖ «Всеукра╖нське об'╓днання «Батьк╕вщина». Нагороджений медалями за в╕йськову службу. Призер першост╕ Уральського та Далекосх╕дного в╕йськових округ╕в ╕з легко╖ атлетики, кульово╖ стр╕льби та ав╕ац╕йних вид╕в спорту. В╕йськовий штурман 1-го класу (1992р.), кандидат у майстри спорту з оф╕церського багатоборства (1987р.). Осво╖в 6 тип╕в в╕йськових л╕так╕в; зд╕йснив понад 50 стрибк╕в ╕з парашутом. ╤з 2006р. - депутат Р╕вненсько╖ облради. В╕льно волод╕╓ рос╕йською мовою. Захоплю╓ться л╕тературою, музикою, мисливством, рибальством, спортом, сад╕вництвом, ав╕амоделюванням. Дев╕з життя: «Честь -сов╕сть - справедлив╕сть».
Сорока Микола Петрович - депутат обласно╖ ради V-VI скликань.
Народився 5 серпня 1952 р. у с. Повчине Новоград-Волинського району Житомирсько╖ област╕.
Осв╕та вища. У 1974р. зак╕нчив Укра╖нську с╕льськогосподарську академ╕ю за спец╕альн╕стю «╕нженер-механ╕к с╕льського господарства». Кандидат економ╕чних наук (2001 р.). Тема дисертац╕╖: «Орган╕зац╕йно-економ╕чний механ╕зм еколог╕зац╕╖ п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕». Автор низки наукових праць, у тому числ╕ трьох книг ╕з проблем п╕дпри╓мництва, менеджменту та маркетингу. Працював головним ╕нженером колгоспу ╕м.Б.Хмельницького Новоград-Волинського району Житомирсько╖ област╕ (1974-1975 рр.), заступником кер╕вника з техн╕чного обслуговування (1975-1976 рр.), головним ╕нженером Рокитн╕вського районного об'╓днання «С╕льгосптехн╕ка» (1976-1979 рр.), начальником управл╕ння з в╕дновлення деталей машин (1979-1980 рр.), заступником голови з економ╕чних питань Р╕вненського обласного об'╓днання «С╕льгосптехн╕ка» (1980-1985 рр.), начальником в╕дд╕лу ново╖ техн╕ки агропромислового ком╕тету Р╕вненсько╖ област╕ (1986-1989 рр), головою Р╕вненського обласного об'╓днання «Агропромремтранс» (1989-1991 рр.), генеральним директором Р╕вненського обласного виробничого об'╓днання «Облагротехсерв╕с» (1991 -1993 рр.), генеральним директором Р╕вненського обласного державного п╕дпри╓мства з матер╕ально-техн╕чного ╕ серв╕сного забезпечення «Облагротехсерв╕с» (1993-1995 рр.), головою правл╕ння ВАТ «Р╕вненське обласне п╕дпри╓мство з матер╕ально-техн╕чного ╕ серв╕сного забезпечення «Облагротехсерв╕с» (1995-1997 рр.). ╤з 1998 р. - голова Р╕вненсько╖ обласно╖ державно╖ адм╕н╕страц╕╖. Учасник бойових д╕й у Демократичн╕й республ╕ц╕ Афган╕стан (1986-1988 рр), був кер╕вником групи радянських спец╕ал╕ст╕в. Заслужений прац╕вник с╕льського господарства (1995р.). Нагороджений орденом «За заслуги» II (2002 р.) та ╤╤╤ ступеня (2000р.), Почесною грамотою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни з врученням пам'ятного знака (2002р.), золотою медаллю М╕жнародно╖ кадрово╖ академ╕╖ «За ефективне управл╕ння» (2001р.), Португальським орденом «За заслуги», Ср╕бно-бурштиновим орденом ╤ ступеня Нац╕онального ун╕верситету «Острозька академ╕я», орденом Преподобного Нестора-л╕тописця (2001р.), орденом Святого князя Володимира (1999р.), орденом «Р╕здво Христове - 2000» (2001р.) та с╕мома медалями, в тому числ╕ Демократично╖ республ╕ки Афган╕стан. Державний службовець першого рангу (з 1997 р.). ╤з 2007 р. об╕ймав посаду заступника м╕н╕стра рег╕онального розвитку та буд╕вництва Укра╖ни. Захоплення: полювання ╕ риболовля.
Сулковський Павло Гнатович - депутат Верховно╖ Ради Укра╖ни IV,V,VI скликань.
Народився 29 червня 1953р. у с.Старе Село Рокитн╕вського району Р╕вненсько╖ област╕.
Осв╕та вища, зак╕нчив механ╕чний факультет Льв╕вського с╕льськогосподарського ╕нституту за спец╕альн╕стю «╕нженер-механ╕к с╕льськогосподарського виробництва» (1989р.). Працював трактористом, зав╕дувачем клубу, секретарем комсомольсько╖ орган╕зац╕╖, головним механ╕ком, директором радгоспу «Старос╕льський» (с.Старе Село Рокитн╕вського району Р╕вненсько╖ област╕, 1972-1989 рр), головою колгоспу ╕м. Дзержинського (с.Новоукра╖нка Р╕вненського району) Р╕вненсько╖ област╕, 1989-1994 рр.), головою Р╕вненсько╖ райради (1994-1995рр.), головою Р╕вненсько╖ райдержадм╕н╕страц╕╖ (1995-1998рр.), депутатом Р╕вненсько╖ облради (1998-2002рр.), головою Р╕вненсько╖ обласно╖ громадсько╖ орган╕зац╕╖ «Сп╕лка власник╕в земл╕» (2000-2002рр.). ╤з 2002р. - народний депутат Укра╖ни. Заступник голови Ком╕тету з питань аграрно╖ пол╕тики та земельних в╕дносин. Член Парт╕╖ рег╕он╕в. Нагороджений медаллю «За трудову доблесть» (1986р.), Почесною грамотою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни за вагомий внесок у законодавче забезпечення д╕яльност╕ аграрно-промислового комплексу, налагодження конструктивного сп╕вроб╕тництва м╕ж Верховною Радою та Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни (2003р.), орденом «За заслуги» III ступеня (2004р.), Почесною грамотою Верховно╖ Ради Укра╖ни (2005р.). Захоплення - гра на баян╕, техн╕ка. Дев╕з життя: «Сильна, заможна, процв╕таюча Укра╖на».
Степанишин Борис ╤лькович (╤лл╕ч) народився 3 кв╕тня 1925 року на Холмщин╕. Згодом родина пере╖хала в село Мирк╕в, що в нин╕шньому Горох╕вському район╕ Волинсько╖ област╕. Там минули дитинство ╕ юн╕сть. Упродовж 1944 – 1945 рок╕в – во╖н-фронтовик. У радянському в╕йську служив до 1947-го. Вищу осв╕ту здобув у Льв╕вському ун╕верситет╕ ╕мен╕ ╤вана Франка. Учителював на Р╕вненщин╕, Терноп╕лл╕, Льв╕вщин╕. Викладав у Р╕вненському пед╕нститут╕, а в╕дтак – у гуман╕тарному ун╕верситет╕. Педагог, л╕тературознавець. Автор 50 книг. Кер╕вник р╕вненсько╖ “Просв╕ти”, один з ╕н╕ц╕атор╕в створення НРУ. Професор. Лауреат Державно╖ прем╕╖ Укра╖ни. Помер 8 серпня 2004 року.
Осв╕та вища, зак╕нчив Укра╖нський ╕нститут ╕нженер╕в водного господарства за спец╕альн╕стю «╕нженер-г╕дротехн╕к». Працював слюсарем Р╕вненського заводу торгового обладнання (1974 р.), ╕нженером, начальником мехзагону Терноп╕льського управл╕ння осушувальних систем. У грудн╕ 1981р. пройшов за конкурсом на посаду асистента кафедри водогосподарського буд╕вництва Укра╖нського ╕нституту ╕нженер╕в водного господарства, а згодом став молодшим науковим сп╕вроб╕тником цього ж навчального закладу; де працював до кв╕тня 1989р. Протягом 1991-2000рр. був начальником д╕льниц╕ з експлуатац╕╖ канал╕зац╕йних мереж та авар╕йно-диспетчерсько╖ служби, головним ╕нженером та першим заступником директора на п╕дпри╓мств╕ «Р╕внеоблводоканал». У 2001-2002 pp. об╕ймав посаду субп╕дрядника ф╕рми «СН2М Hill International Services» за програмою «Модерн╕зац╕я мун╕ципального водопостачання в Укра╖н╕». З 2002р. працював начальником Управл╕ння водопров╕дно-канал╕зац╕йного господарства Державного ком╕тету Укра╖ни з питань житлово-комунального господарства. Брав участь у розробц╕ та супровод╕ у Верховн╕й Рад╕ Укра╖ни закон╕в «Загальнодержавна програма "Питна вода Укра╖ни"», «Про зм╕ни до Закону Укра╖ни "Про питну воду ╕ питне водопостачання"», багатьох постанов уряду та нормативних документ╕в, затверджених наказом Ком╕тету. Сп╕впрацював ╕з Державною академ╕╓ю житлово-комунального господарства, ╤нститутом коло╖дно╖ х╕м╕╖ Нац╕онально╖ академ╕╖ наук Укра╖ни, Науково-досл╕дним ╕ конструкторсько-технолог╕чним ╕нститутом м╕ського господарства тощо. З березня 2005 р. об╕ймав посаду директора п╕дпри╓мства «Р╕внеоблводоканал». ╤з с╕чня 2007р. був позаштатним радником голови Р╕вненсько╖ облдержадм╕н╕страц╕╖. З листопада 2008р. – Р╕вненський м╕ський голова.
Шершун Микола Харитонович - народний депутат Укра╖ни III,V,V╤ скликань.
Народився 26 жовтня 1951 р. у с. Злазне Костоп╕льського району Р╕вненсько╖ област╕.
Осв╕та вища, зак╕нчив Льв╕вський л╕сотехн╕чний ╕нститут за спец╕альн╕стю «л╕сове господарство», квал╕ф╕кац╕я - «╕нженер л╕сового господарства» (1980 р.). Ма╓науковий ступ╕нь кандидата економ╕чних наук. Працював бракером-десятником Клевансько╖ л╕сод╕льниц╕ №3 (1971-1972 рр.), майстром л╕созагот╕вель Деражненського л╕сництва Клеванського л╕сгоспзагу (1972-1974 рр.), старшим майстром л╕созаводу Деражненського л╕сництва (1974-1975 рр.), л╕сничим Р╓шуцького л╕сництва (1975-1978 рр.), головним л╕сничим Дубенського л╕сгоспзагу (1978-1979 рр.), директором Рокитн╕вського л╕сгоспзагу (1979-1988 рр.). У 1998-2002 рр. був генеральним директором державного л╕согосподарського об'╓днання «Р╕внел╕с». Народний депутат Укра╖ни, депутат Р╕вненсько╖ обласно╖ ради (1994-2002 рр.). Член-кореспондент Академ╕╖ еколог╕чних наук Укра╖ни. Голова Р╕вненсько╖ обласно╖ орган╕зац╕╖ Товариства л╕с╕вник╕в Укра╖ни. Удосто╓ний звання «заслужений прац╕вник с╕льського господарства Укра╖ни» (1992 р). В╕дм╕нник л╕сового господарства Укра╖ни (1999 р.). Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня, церковними нагородами.
В╕льно волод╕╓ рос╕йською мовою.
Юхновський ╤гор Рафа╖лович народився 1 вересня 1925р. у с.Княгинин Демид╕вського району Р╕вненсько╖ област╕.
Осв╕та вища, зак╕нчив Льв╕вський державний ун╕верситет за спец╕альн╕стю «ф╕зика» (1951 р.). Захистив кандидатську дисертац╕ю на тему «Б╕нарна функц╕я розпод╕лу для систем частинок, що вза╓мод╕ють» (1954 р.) та докторську дисертац╕ю на тему «Статистична теор╕я р╕вноважних систем заряджених частинок» (1965 р.). Доктор ф╕зико-математичних наук, професор (1967р.), академ╕к НАНУ (в╕дд╕л ф╕зики ╕ астроном╕╖, теоретична ф╕зика, 1982р.), маг╕стр права (1996р.). У 1944-1946 рр. служив в арм╕╖ (учасник в╕йни, м╕нер). Працював доцентом, асп╕рантом (з 1951 р.), зав╕дувачем кафедри теоретично╖ ф╕зики Льв╕вського державного ун╕верситету ╕м.╤.Франка (з 1958р.), зав╕дувачем в╕дд╕лення статистично╖ ф╕зики ╤нституту теоретично╖ ф╕зики конденсованих систем АНУ (з 1980 р.), директором ╤нституту ф╕зики конденсованих систем АНУ (з 1990 р.), головою Зах╕дного наукового центру НАНУ (1990-1998рр.). Був державним радником Укра╖ни з питань науково-техн╕чно╖ пол╕тики (1992р.), заступником голови Ком╕тету з питань науки та народно╖ осв╕ти (1994-1998рр). кер╕вником групи «Державн╕сть» (1994-1996рр.). першим В╕це-прем'╓р-м╕н╕стром Укра╖ни (1992-1993 рр.), членом Державно╖ ком╕с╕╖ з питань реорган╕зац╕╖ в галуз╕ науки (з 1995р.), членом Ради з питань науки ╕ науково-техн╕чно╖ пол╕тики при Президентов╕ Укра╖ни (1996-2000 рр.). ╤з 2000 р. - голова Ком╕тету Верховно╖ Ради Укра╖ни з питань науки ╕ осв╕ти. Директор ╤нституту ф╕зики конденсованих систем НАНУ, заступник голови М╕жв╕домчо╖ анал╕тично-консультативно╖ ради з питань розвитку продуктивних сил ╕ виробничих в╕дносин при Каб╕нет╕ М╕н╕стр╕в Укра╖ни. Голова Всеукра╖нського об'╓днання ветеран╕в (з 1996р.), член Вищо╖ економ╕чно╖ ради при Президент╕ Укра╖ни (з 1997р.), член Центрального проводу Народного руху (УНР з 1999 р.). У 1998 -2006 рр. був народним депутатом Укра╖ни. Автор (сп╕вавтор) близько 430 наукових праць, зокрема статей: «К статистической теории растворов электролитов» (1952р.), «Бинарная функция распределения систем взаимодействующих заряженных частиц» (1954р.), «К статистической теории смешанных ион-дипольных частиц» (1961р.), «Применение коллективных переменных к описанию систем заряженных частиц» (1958 р.), «Статистичний оператор ╕ колективн╕ зм╕ни для квантових систем» (1964 р.), «Статистическая сумма 3-мерной модели Изинга» (1978 р.); автор чотирьох колективних та ╕ндив╕дуальних монограф╕й: «Фазовые переходы второго рода в методе коллективных переменных» (1986р., 1988р.), п╕дручника «Основи квантово╖ механ╕ки» (1995p.) тощо. Почесний член Укра╖нського ф╕зичного товариства. В╕дм╕нник народно╖ осв╕ти УPCP (1967p.), в╕дм╕нник народно╖ осв╕ти СРСР (1970 p.). Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1985p.), орденом В╕тчизняно╖ в╕йни ╤ ступеня (1985p.), орденом «Знак пошани» (1975p.), Почесною в╕дзнакою Президента Укра╖ни (1995p.), медаллю ╕м. Макаренка. Лауреат прем╕╖ ╕м.М.Крилова АНУ (1986p.). В╕льно волод╕╓ рос╕йською, польською, англ╕йською, н╕мецькою мовами. Захоплення: малювання, б╕г, г╕рськ╕ лиж╕.
Чайка В╕ктор Анатол╕йович народився 20 жовтня 1941 року у с.Проточний Краснодарського краю (Рос╕йська Федерац╕я). Осв╕та вища, зак╕нчив Новочеркаський автодорожний техн╕кум, Новочеркаський мел╕оративний ╕нститут (1974р.). Працював начальником автоколони у м.Св╓рдловську Лугансько╖ област╕ (1970-1972рр.), директором Св╓рдловсько╖ автобази Ворошиловградського автоуправл╕ння (1972-1973рр.), директором автобази Головпромтранспорту (м.Р╕вне, 1973-1976рр.), начальником Р╕вненського обласного управл╕ння автотранспорту (197б-1981рр.), головою виконкому Р╕вненсько╖ м╕ськради народних депутат╕в (1981-1988рр.), заступником голови Р╕вненського облвиконкому (1988-1990рр.), генеральним директором ЗАТ «КАМАЗ-ТРАНС-СЕРВ╤С» (1990-1998рр.). Був нагороджений орденами «Знак Пошани», «Дружби народ╕в», «За розбудову Укра╖ни» ╕м. Грушевського, «За заслуги» III ступеня (2004р.), медалями «Ветеран прац╕», «За заслуги» II ступеня. Мав почесн╕ звання: «Заслужений прац╕вник транспорту Укра╖ни», «Л╕дер Укра╖ни» з врученням нагрудного знака з посв╕дченням та ╕менного диплома р╕шенням науково-експертно╖ ради Асамбле╖ д╕лових к╕л Укра╖ни. Був обраний в 1998, 2002, 2006 роках м╕ським головою. В╕ктор Чайка сформував команду однодумц╕в, яка усп╕шно вт╕лювала програми ╕ плани розвитку житлово-комунального господарства, системи соц╕ального захисту населення, охорони здоров'я, осв╕ти, культури та ╕нших галузей. Його кредо було: стаб╕льна економ╕ка — це усп╕шна соц╕альна пол╕тика. Чи не найголовн╕шим, вважав В.Чайка, ╓ покращення еколог╕╖, культурного, естетичного ╕ доц╕льного упорядкування м╕ста. Ряд науково об╜рунтованих проект╕в, як╕ одержали висок╕ експертн╕ оц╕нки м╕жнародного р╕вня, готов╕ до реал╕зац╕╖ в обласному центр╕. Зокрема м.Р╕вне визначене як п╕лотне для впровадження сп╕льного проекту Глобального Еколог╕чного Фонду та Уряду Укра╖ни, спрямованого на зменшення викид╕в парникових газ╕в в системах централ╕зованого водопостачання середн╕х та великих м╕ст Укра╖ни. У 2000-2002рр. у рамках Канадсько-Укра╖нсько╖ програми еколог╕чного сп╕вроб╕тництва в Р╕вному розпочалось вт╕лення проекту «В╕дпрацювання на м╕сцевому р╕вн╕ плану заход╕в щодо реагування на зм╕ну кл╕мату». Окр╕м того, впроваджу╓вався комунально-соц╕альний проект «Влаштування вузл╕в автоматизованого обл╕ку та регулювання спожито╖ теплово╖ енерг╕╖ на об'╓ктах осв╕ти та охорони здоров'я м╕ста Р╕вне». П╕сля експертизи даного проекту, проведено╖ департаментом розвитку комунального господарства ╢БРР, Р╕вне ув╕йшло до перел╕ку м╕ст, що потребують залучення ╕нвестиц╕й як члени Програми Комплексно╖ реконструкц╕╖ комунального господарства Укра╖ни. Помер В╕ктор Чайка 12 лютого 2008 року.
Червон╕й Василь Михайлович народився 24 серпня 1958 року в с.Погор╕л╕вка (Пол╕ське) Березн╕вського району Р╕вненсько╖ област╕. Осв╕та вища, зак╕нчив факультет «основн╕ процеси виробництв ╕ х╕м╕чна к╕бернетика» Ки╖вського пол╕техн╕чного ╕нституту за фахом «╕нженер-х╕м╕к-технолог» (1981р.). Працював ╕нженером АСУВ, начальником зм╕ни, старшим оператором цеху Р╕вненського ВО «Азот» (з 1981р.), головою Р╕вненсько╖ крайово╖ орган╕зац╕╖ НРУ (1991-1999рр.), членом Презид╕╖ Центрального проводу НРУ (1997-1999рр.), головою Р╕вненсько╖ обласно╖ орган╕зац╕╖ УНП (1999-2003рр.), головою Р╕вненсько╖ облдержадм╕н╕страц╕╖ (2005-2006рр.), член Народного руху Укра╖ни (1989р.), дал╕ - Народна парт╕я Укра╖ни, Народним депутатом в╕д виборчого округу №332 (м.Р╕вне, 1990р.), Дубенського округу №335 (1994р.), за списком НРУ №19 (1998р.), блоку «Наша Укра╖на» №55. Був кер╕вником виборчого штабу В╕ктора Ющенка в Р╕вненськ╕й област╕ (2002-2004рр.). У 1988р. створив перший на Р╕вненщин╕ осередок Товариства укра╖нсько╖ мови «Просв╕та». Був кошовим отаманом П╕дрозд╕лу Укра╖нського козацтва «Волинська С╕ч», членом Вищо╖ церковно╖ Ради УПЦ КП, головою Церковно╖ ради Покровського кафедрального собору (м.Р╕вне). Був нагороджений орденами: «Христа Спасителя», «Р╕вноапостольного св. Князя Володимира» II ступеня, «Архистратига Миха╖ла», Почесною грамотою М╕н╕стерства Укра╖ни з питань надзвичайних ситуац╕й у справах захисту населення в╕д насл╕дк╕в Чорнобильсько╖ катастрофи, наручним годинником ╕з символ╕кою МНС Укра╖ни (2006р.). Василь Червон╕й 4 липня 2009 траг╕чно загинув на околиц╕ села Деражне Костоп╕льського району Р╕вненсько╖ област╕.
