Визначн╕ под╕╖ в ╕стор╕╖ Р╕вненщини[*]
Х╤ – Х╤╤╤ ст. – перш╕ письмов╕ згадки про давньоруськ╕ м╕ста на територ╕╖ краю (за Руським л╕тописом):
1084 р. – Дорогобуж,
1100 р. – Дубно, Острог,
1149 р. – Муравиця, Пересопниця,
1150 р. – Корчеськ,
1151 р. – Зар╕цьк, Мильськ, Сапогинь,
1158 р. – Нобель,
1161 р. – с. Вибуч,
1183 р. – Дубровиця,
1292 р. – Степань.
1461 р. – ма╓ток Ровно придбав волинський князь Семен Несв╕цький.
1476 р. – Крупець (Радивил╕вський р-н), надано магдебурзьке право.
1479 р. – Р╕вне ста╓ власн╕стю Мар╕╖ Несв╕цько╖ (Ровенсько╖).
1498 р. – Дубно, надано магдебурзьке право та дозв╕л на проведення щотижневих торг╕в ╕ щор╕чних ярмарок.
1499 р. – Степань (Сарненський р-н), надано магдебурзьке право та прив╕лей на проведення ярмарк╕в.
К╕н. XV ст. – Ровно, надано магдебурзьке право та прив╕лей на проведення ярмарк╕в.
1505 р. – перш╕ письмов╕ в╕домост╕ про Пересопницький Р╕здва Богородиц╕ монастир.
1514 р. – Дорогобуж (Гощанський р-н), надано магдебурзьке право.
1516 р. – Б╕л╕в (Р╕вненський р-н), надано магдебурзьке право.
1528 р. – Острожець (Млин╕вський р-н), надано магдебурзьке право.
1538 р. – Козин (Радивил╕вський р-н), надано магдебурзьке право.
1556 – 1561 рр. – написане Пересопницьке ╢вангел╕╓.
1575 – 1586 рр. – ╤.Федоров – управитель ма╓тками Дерманського монастиря.
1577 – 1612 рр. – Острог, д╕яльн╕сть друкарн╕, засновано╖ князем К.(В.)К. Острозьким.
1578 – 1581 рр. – Острог, д╕яльн╕сть першодрукаря ╤.Федорова.
1578 р. – Острог, видання «Букваря».
70-т╕ рр. XVI ст. – Острог, д╕яльн╕сть греко-слов’янсько╖ школи (академ╕╖), в╕дкрито╖ на кошти К.(В.)К. Острозького. Перебували Г.Смотрицький, М.Смотрицький, ╤.Вишенський, К.Лукарис, Н╕к╕фор Грек, П.К.Сагайдачний, Д.Наливайко.
1580 р. – Острог, видання «Нового зав╕ту з Псалтирем», «Б╕бл╕╖».
1581 р. – Острог, видання «Хронолог╕╖ у в╕ршах Андр╕я Римш╕».
1582 р. – Острог, засновано Тро╖цький монастир.
1585 р. – Острог, надано магдебурзьке право.
1587 р. – Острог, видання першого полем╕чного твору Г.Смотрицького «Ключ царства небесного».
1588 р. – Острог, видання полем╕чно╖ зб╕рки «Книжица» Василя Суразького.
1597 р. – Острог, видання полем╕чного твору «Апокрисис» Христофора Ф╕ларета .
1602 – 1605 рр. – д╕яльн╕сть друкарн╕ при Дерманському монастир╕.
1605 р. – Межир╕ч╕ Корецьк╕, надано магдебурзьке право.
1612 р. – Острог, останн╓ видання друкарн╕ - «Часослов».
1612 – 1619 рр. – Корець, перебування Л.Зизан╕я (Тустановського).
1620 р. – Дубно, збудовано монастир бернардин╕в.
1624 р. – Острог, орган╕зац╕я ╓зу╖тського колег╕уму.
1627 – 1633 рр. – Арх╕мандритом Дерманського монастиря був М.Смотрицький.
1630 р. – Дубно, збудовано монастир кармел╕ток.
28 червня – 10 липня 1651 р. – м╕ж селами Остр╕в, Пляшева (Радивил╕вський р-н) в╕дбулась битва м╕ж укра╖нським в╕йськом Б.Хмельницького та польсько-шляхетською арм╕╓ю польського короля Яна ╤╤ Казимира. В ╕стор╕ю вв╕йшла п╕д назвою - Берестецька битва.
1654 р. – Клевань, надано магдебурзьке право.
1705 р. – Дубно, перебування укра╖нських в╕йськ на чол╕ з ╤. Мазепою.
1750, 1753 рр. – перебування на територ╕╖ краю Г. Сковороди.
1788 - 1831рр. – Корець, д╕яльн╕сть фарфоро-фаянсового заводу (мануфактури).
1805 р. – Ровно, в╕дкрите двокласне училище.
1839 р. – Ровно, в╕дкрито чолов╕чу г╕мназ╕ю, переведену з Клеван╕ у новозбудоване прим╕щення.
1863 р. – в Дубн╕вському пов╕т╕ утворена перша чеська колон╕я Людгард╕вка. Започатковано вирощування на територ╕╖ краю хмелю.
1865 р. – Острог, гр. Блудова заснувала братство ╕ при ньому в╕дкрила початкову школу та п╕дготовче ж╕ноче училище.
1866-1871 рр. – Ровно, в чолов╕ч╕й г╕мназ╕╖ навча╓ться В.Г.Короленко, майбутн╕й видатний письменник.
1867 р. – перебування на територ╕╖ краю видатного укра╖нського композитора Лисенка М.В.
1868 р. – на територ╕╖ краю чехи-колон╕сти заклали, перш╕ на Укра╖н╕, плантац╕╖ хмелю.
1883 р. – Костоп╕ль, збудовано станц╕ю при прокладанн╕ Пол╕сько╖ зал╕зниц╕.
1884 р. – Здолбун╕в, побудовано невеликий цементний завод (брати ╢л╕неки).
1895 р. – Моквин, збудовано п╕дпри╓мство для виготовлення обгорткового паперу, картону.
1898 р. – Корець, граф Й. Потоцький побудував цукровий завод.
1899 р. – Здолбун╕в, почав д╕яти ливарно-механ╕чний завод.
1900 р. – Ровно, в╕дкрито ж╕ночу г╕мназ╕ю.
1906 р. – Березне, збудовано вузькокол╕йку до роз’╖зду Ярин╕вка.
1909 р. – Дубно, в╕дкрито чолов╕чу г╕мназ╕ю.
- Межирич╕ Корецьк╕, в╕дкрито двокласне земське с╕льське училище.
1909 – 1914 рр. – Ровно, видання газети «Юго-Западная Волынь».
1910 р. – Здолбун╕вський цементний завод став власн╕стю акц╕онерного товариства «Волинь».
1911 р. – Костоп╕ль, почав д╕яти склозавод.
1912 р. – Ровно, побудована електростанц╕я.
4 кв╕тня 1912 р. – Ровно, пол╕т рос╕йського ав╕атора О.О.Василь╓ва на моноплан╕ «Блер╕о» над м╕стом.
1914 р. – завершено спорудження мемор╕ального комплексу «Козацьк╕ могили».
Листопад 1917 р. - п╕сля б╕льшовицького збройного повстання в Петроград╕ в м╕стах Дубно ╕ Сарни проголошено радянську владу.
26 грудня 1917 р. – радянська влада проголошена в Ровно.
6 – 8 ( за н. с. 19 – 21) лютого 1918 р. - в Сарнах перебувають Мала Рада на чол╕ з М. Грушевським та уряд УНР. Територ╕ю област╕ займають н╕мецьк╕ та австро-угорськ╕ в╕йська.
Кв╕тень 1919 р. – в Ровно перебува╓ Рада народних м╕н╕стр╕в, у Здолбунов╕ - Директор╕я та штаб Д╕╓во╖ арм╕╖ УНР.
9 кв╕тня 1919 р. – в Ровно створений новий уряд на чол╕ з Б. Мартосом.
5 травня 1919 р. – уряд УНР ви╖хав з Ровно до Радивилова.
4 березня 1921 р. – Ровно стало пов╕товим центром новоутвореного Волинського во╓водства.
21 кв╕тня 1921 р. – Розпорядження Волинського во╓води про впровадження державно╖ мови – польсько╖ у вс╕х державних ╕ громадських установах на територ╕╖ во╓водства.
Жовтень – листопад 1921 р. – на територ╕╖ нин╕шн╕х Костоп╕льського ╕ Березн╕вського р-н╕в в╕дбува╓ться формування Волинсько╖ групи Укра╖нсько╖ повстанчо╖ арм╕╖ п╕д командуванням Ю.Тютюнника.
1922 р. – в╕дродження д╕яльност╕ Ровенсько╖ «Просв╕ти» (до заборони у 1928 р.).
1923 р . – початок д╕яльност╕ КПЗУ на територ╕╖ краю (до розпуску Ком╕нтерном у 1938 р.).
1925 р. – початок д╕яльност╕ УНДО на територ╕╖ краю, найвпливов╕шо╖ серед легальних парт╕й.
1927 р. – створення у Ровно «Союзу укра╖нок».
1930 р. – почав виходити у Р╕вному науково-осв╕тн╕й кра╓знавчий зб╕рник польською мовою «Рочник Волинський» (ред. Якуб Гоффман).
5 кв╕тня 1931 р. – у Ровно вдруге освячено Свято - Воскресенський собор.
4 грудня 1939 р. – утворена Ровенська область (у склад╕ 30 район╕в).
3 лютого 1940 р. – орган╕зовано музе╖: ╕сторико – кра╓знавчий у Ровно, ╕сторико-археолог╕чний у Дубному, ╕сторичний в Остроз╕.
26 лютого 1940 р. – прийнято р╕шення Ровенського облвиконкому з орган╕зац╕╖ в област╕ 856 с╕льських рад. У м╕стах Дубно, Сарни, Здолбун╕в, Корець, Острог створено м╕ськ╕ ради, п╕дпорядкован╕ Райвиконкомам.
24 березня 1940 р. – уперше в област╕ в╕дбулись вибори до Верховно╖ Ради СРСР ╕ Верховно╖ Ради УРСР (у 72 виборчих округах взяли участь 99, 49% виборц╕в).
1940 р. – в╕дкрито учительський ╕нститут у Ровно (210 студент╕в, в област╕ – 3 педучилища, 4 техн╕куми).
22 червня 1941 р. – початок Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни, частини Друго╖ св╕тово╖ в╕йни. Льотчик 14 ав╕адив╕з╕╖ 5 арм╕╖ ╤.╤.╤ванов таранив над Дубно г╕тлер╕вський бомбардувальник, посмертно Герой Радянського Союзу.
26-29 червня 1941 р. – у район╕ Луцьк- Ровно -Дубно-Броди в╕дбулась найб╕льша танкова битва в╕йни (8, 9, 19 мех. корпуси 5 арм╕╖ Пд.Зх. фронту проти н╕мецького угруповання танкових арм╕й «П╕вдень»). Г╕тлер╕вський план стр╕мкого прориву до Ки╓ва було з╕рвано.
серпень 1941 р. – розм╕щення у Ровно Рейхском╕сар╕ату «Укра╖на».
У червн╕ - листопад╕ 1941 р. – на п╕вноч╕ Р╕вненщини д╕яло укра╖нське збройне формування «Пол╕ська С╕ч» на чол╕ з Т. Бульбою-Боровцем.
1 вересня 1941 р. – у м. Ровно вийшло перше число укра╖нського часопису «Волинь», першим редактором якого був У.Самчук.
Листопад 1942 р – початок д╕яльност╕ на Ровенщин╕ радянського спец╕ального загону «Переможц╕».
3 – 8 грудня 1942 р. – партизанське з’╓днання С.А.Ковпака зд╕йснило операц╕ю «Сарненський хрест».
С╕чень 1943р. – на Ровенщину прибула оперативна група на чол╕ з членами ЦК КП(б)У, депутата Верховно╖ Ради СРСР. секретарем Р╕вненського обкому компарт╕╖ В.А.Бегмою.
Лютий 1943р. – створено Ровенський п╕дп╕льний обком парт╕╖, до якого ув╕йшли В.А.Бегма( секретар), ╤.П.Федоров, Л.╢.Кизя, О.С. Повторенко, Т.╤. Б╓ляков. Сформовано обласний штаб партизанського руху
26 березня 1943р. – у Д╕бр╕вську, Морочн╕вського р-ну Ровенсько╖ област╕ скликано обласну компарт╕йну конференц╕ю.
3 кв╕тня 1943р. – почала виходити газета «Червоний прапор», орган п╕дп╕льного обкому компарт╕╖, на укра╖нськ╕й та польськ╕й мовах.
15 серпня 1943р. – створено три ровенських партизанських з’╓днання: В.А.Бегми, ╤.П.Федорова, Р.Сатановського.
15 серпня – 19 жовтня 1943р. – зд╕йснена Житомирсько – Бердич╕вська операц╕я 1-го Укра╖нського фронту. Визволено частину Ровенщини, у т.ч. м. Сарни. Початок визволення Ровенсько╖ област╕ (13 арм╕я, 2 пов╕тряна арм╕я).
У серпн╕ 1943 р. – в╕дбулася акц╕я п╕дпорядкування в╕дд╕л╕в УНРА Т. Бульби-Боровця командуванню УПА на чол╕ з Д. Клячк╕вським – «Климом Савуром».
2 лютого 1944 р. – визволено м. Ровно. 6 в╕йськових формувань 13-╖ арм╕╖ отримали почесне найменування «Ровенських».
4 березня – 17 кв╕тня 1944р. – Проскур╕всько-Черн╕вецька операц╕я 1-го Укра╖нського фронту. Визволено п╕вденно – зах╕дну частину Р╕вненсько╖ област╕, в т.ч. м. Дубно (17.03.).
10-12 липня 1944р. – остаточне визволення Ровенсько╖ област╕ в╕д г╕тлер╕вц╕в в╕йськами 1-го Б╕лоруського фронту (п╕вн╕ч Р╕вненсько╖ област╕).
22-23 кв╕тня 1944 р. – на територ╕╖ Здолбун╕вського р-ну, в урочищ╕ Гурби, в╕дбувся один ╕з найб╕льших бо╖в м╕ж в╕дд╕лами УПА та в╕йськами НКВС ╕ Червоно╖ арм╕╖.
12 лютого 1945 р. – на хуторах поблизу с. Орж╕в Ровенського р-ну в бою з╕ сп╕вроб╕тниками НКВС загинув командир УПА-П╕вн╕ч Д.Клячк╕вський – «Клим Савур».
4 березня 1952 р. – на хутор╕ б╕ля с. Сух╕вц╕ Ровенського р-ну в бою з╕ сп╕вроб╕тниками МДБ загинув художник УПА, член УГВР, уродженець с. Дюксин Костоп╕льського р-ну Н╕л Хасевич- «Бей Зот».
1957 р. – введення в д╕ю Ровенського заводу високовольтно╖ апаратури.
1959р. – Указом Презид╕╖ Верховно╖ Ради УРСР в╕д 21.1.1959 р., у зв’язку з проведенням адм╕н╕стративно╖ реформи, були л╕кв╕дован╕ 11 район╕в Ровенсько╖ обл. ╕з 30-ти, утворених у 1940 р., а ╖хн╕ територ╕╖ при╓днан╕ до сус╕дн╕х район╕в.
1959 р. – в Ровно збудовано перший в Укра╖н╕ мототрек ╕ створено команду мотогонщик╕в; у травн╕ тут в╕дбулися перш╕ в республ╕ц╕ змагання на гаров╕й дор╕жц╕.
1959 р. – переведено з Ки╓ва до Ровно iнститут iнженерiв водного господарства (з 2004 р. - Нац╕ональний ун╕верситет водного господарства та природокористування).
1960 р. – завершено будiвництво Ровенського обласного музично-драматичного театру iм. Миколи Островського.
1962 р. – Указом Презид╕╖ Верховно╖ Ради УРСР в╕д 30.Х╤╤ 1962 р. було л╕кв╕довано низку район╕в Ровенсько╖ обл., а ╖хн╕ територ╕╖ при╓днано до сус╕дн╕х: Володимирецький – до Дубровицького, Демид╕вський – до Млин╕вського, Зар╕чненський – до Дубровицького, Здолбун╕вський – до Ровенського ╕ Дубн╕вського,Клеванський – до Ровенського, Корецький – до Гощанського, Костоп╕льський – до Березн╕вського, Гощанського ╕ Ровенського, Острозький – до Гощанського, Рокитн╕вський - до Сарненського, Сосн╕вський – до Березн╕вського ╕ Гощанського, Степанський – до Березн╕вського ╕ Сарненського, Червоноарм╕йський – до Дубн╕вського. Таким чином в област╕ залишилося усього с╕м район╕в.
1962 р. – до Ровно проведено газ.
1963 р. – введено в дiю Ровенський льонокомбiнат.
1964 р. – у с. Мирогоща Дубн╕вського р-ну створений радгосп-техн╕кум.
1966 р. – у с. Пляшева Червоноарм╕йського району (нин╕ Радивил╕вський), територ╕я, де в червн╕ – липн╕ 1651 р. в╕дбулася Берестецька битва, була оголошена запов╕дником «Козацьк╕ могили» ╕ п╕дпорядкована Ровенському кра╓знавчому музею.
1967 р. – в╕дновлено Зар╕чненський, Корецький, Червоноарм╕йський райони, п╕сля чого область стала под╕лятися на 15 адм╕н╕стративних район╕в.
17 червня 1967 р. – в с. Пляшева Червоноарм╕йського р-ну, на м╕сц╕, де в 1651 р. в╕дбулася Берестецька битва, було в╕дкрито музейну експозиц╕ю.
1967 р. – з нагоди 60-р╕ччя Жовтнево╖ революц╕╖ за активну участь у партизанському рус╕, мужн╕сть ╕ ст╕йк╕сть, виявлен╕ в боротьб╕ з н╕мецько-фашистськими окупантами, ╕ за усп╕хи в господарському ╕ культурному буд╕вництв╕ Ровенську обл. було нагороджено орденом Лен╕на.
1967 р. – розпочалось регулярне телемовлення.
1967 р. – в Ровно зак╕нчено буд╕вництво к╕нотеатру «Жовтень» (сучасна назва К╕нопалац «Укра╖на»).
1969 р. – стала до ладу перша черга Ровенського заводу азотних добрив (нин╕ ВАТ «Азот»).
1970 р. – у Ровно в╕дкрито ф╕л╕ю Ки╖вського ╕нституту культури.
1972 р . - в╕дкрилась нова л╕карня Ровенського в╕дд╕лення Льв╕всько╖ зал╕зниц╕ на 250 л╕жок.
1973р. – на територ╕╖ Володимирецького р-ну розпочалося буд╕вництво Зах╕дноукра╖нсько╖ (Ровенсько╖) АЕС ╕ селища атомобуд╕вельник╕в.
24 грудня 1974 р. – вiдкрито тролейбусний рух в Ровно.
1975 р. – в Ровно в╕дкрито ляльковий театр.
1977 р. – у Ровно вiдкрито аеровокзал мiжнародного класу.
1977 р. - селищу буд╕вельник╕в Ровенсько╖ АЕС присво╓но найменування Кузнецовськ.
1982 р. – в╕дкрито Ровенський зоопарк.
1983 р. – введено в експлуатац╕ю 2-й енергоблок РАЕС.
1983 р. – до 700-р╕ччя м. Ровно: в╕дкритий Зал органно╖ та камерно╖ музики, завершена реконструкц╕я прим╕щення обласного музично-драматичного театру (п╕сля пожеж╕ 1978 р.), споруджено новий мототрек.
1984 р. – введено в д╕ю Ровенський рад╕озавод.
1984 р. – смт Кузнецовськ надано статус м╕ста.
1985 р. – в Ровно створено обласну письменницьку орган╕зац╕ю.
1985 р. – в╕дкрито нове прим╕щення Ровенського м╕ського Палацу п╕онер╕в (нин╕ Палац д╕тей та молод╕).
1985 р. – на честь 40-р╕ччя Перемоги в Ровно споруджено монумент Слави.
1986 р. – введено в д╕ю 3-й та розпочато буд╕вництво 4-го енергоблоку РАЕС.
1986 р. – споруджено Палац культури «Х╕м╕к» у Ровно.
1989 р. – вибори до Верховно╖ Ради СРСР, на яких серед ╕нших депутатом в╕д Ровенсько╖ област╕ було обрано полковника В. Мартиросяна.
22 липня 1989 р. – проведено установчу конференц╕ю Ровенсько╖ рег╕онально╖ орган╕зац╕╖ Народного Руху Укра╖ни за перебудову.
1990 р. – мешканц╕ област╕ взяли участь у перших демократичних виборах до Рад ус╕х р╕вн╕в. Народними депутатами Укра╖ни були обран╕ В.Пилипчук, В.Червон╕й, М.Поровський.
Червень 1990 р. – п╕днято нац╕ональний прапор над Ровенською м╕ською радою.
29 липня 1990 р. – освячено ╕ п╕днято над прим╕щенням Кузнецовсько╖ м╕сько╖ ради синьо-жовтий нац╕ональний прапор.
Серпень 1990 р. – в╕дбулося в╕дродження орган╕зац╕╖ «Союзу укра╖нок» у Ровно.
Вересень 1990 р. – проведен╕: установча конференц╕я Ровенсько╖ крайово╖ орган╕зац╕╖ Демократично╖ парт╕╖ Укра╖ни, установч╕ збори Ровенсько╖ обласно╖ Селянсько╖ сп╕лки.
26 грудня 1990 р. – прийнято р╕шення Ровенсько╖ м╕сько╖ Ради щодо в╕дновлення старовинного герба м. Ровно; затверджено прапор м╕ста.
1991 р. – в обласному центр╕ розпочалося буд╕вництво Свято-Покровського кафедрального собору.
1991 р. – Презид╕я Верховно╖ Ради УРСР прийняла постанову «Про приведення назв м╕ста Ровно ╕ Ровенсько╖ област╕ у в╕дпов╕дн╕сть до правил укра╖нського правопису». Надал╕ м╕сто Ровно ╕мену╓ться Р╕вне, а Ровенська область – Р╕вненською.
Липень 1991 р. – в╕дбулось перейменування центрально╖ вулиц╕ Р╕вного (Лен╕нсько╖) на Соборну та центрально╖ площ╕ м╕ста (Лен╕на) на майдан Незалежност╕.
1993 р. – у с. Городок Р╕вненського р-ну було в╕дкрито ж╕ночий Свято-Микола╖вський монастир.
1993 р. – в╕дкрився Р╕вненський економ╕ко-гуман╕тарний ╕нститут.
1993 р. – м╕сту Червоноарм╕йськ повернута ╕сторична назва – Радивил╕в.
1994 р. – в Остроз╕ в╕дкрито ф╕л╕ю Нац╕онального ун╕верситету «Ки╓во-Могилянська академ╕я» - Острозький вищий колег╕ум.
1994 р. – перед будинком Р╕вненсько╖ м╕сько╖ ради в╕дкрито пам’ятник «Загиблим за Укра╖ну».
1994 р. – у Р╕вному введено в д╕ю ювел╕рну фабрику «Укрбурштин».
1995 р. – утворено Демид╕вський р-н; смт Березне надано статус м╕ста.
1995 р. – створений телеканал РДТ (Р╕вненське державне телебачення).
14 грудня 1995 р. – на баз╕ Укра╖нського ╕нституту ╕нженер╕в водного господарства створено Укра╖нську державну академ╕ю водного господарства.
1995 р. – у Р╕вному в╕дкрився ╤нститут слов’янознавства – ф╕л╕я Ки╖вського ун╕верситету слов’янознавства.
1996 р. – Острозькому вищому колег╕уму надана ╕сторична назва «Острозька академ╕я».
1998 р. – на баз╕ Орж╕вського ДОКу створено сп╕льне укра╖нсько-голландське п╕дпри╓мство «ОДЕК Укра╖на».
1998 р. – у с. Зоря Р╕вненського р-ну в╕дкрито ЗАТ «Консюмерс-Скло-Зоря».
1999 р. – у Р╕вному на баз╕ педагог╕чного ╕нституту та ╕нституту культури створено Р╕вненський державний гуман╕тарний ун╕верситет.
1999 р. – у м. Березне введено в д╕ю першу в Укра╖н╕ с╕рникову фабрику.
2001 р. – в Р╕вному завершилося буд╕вництво Свято-Покровського собору ╕ в╕дбулося його освячення.
2001 р. – «Острозьк╕й академ╕╖» надано статус Нац╕онального ун╕верситету.
2002 р. - на честь 60-р╕ччя УПА в Р╕вному було в╕дкрито пам’ятник командиров╕ УПА-П╕вн╕ч «Климу Савуру» (Д. Клячк╕вському).
2003 р. - до 720-р╕ччя з часу першо╖ писемно╖ згадки в Р╕вному було в╕дновлено колонну Божо╖ Матер╕.
20 лютого 2007 р. – у Р╕вному в╕дкрито л╕тературний музей Уласа Самчука.
