У  К  Р  А  Ї  Н  А

РІВНЕНСЬКА    ОБЛАСНА   РАДА

(Четверте скликання)

 

Р І Ш Е Н Н Я

 

від “22” грудня  2004 року                                                                                    № 433

 

 

Про регіональні правила

забудови Рівненської області

 

 

Відповідно до статті 11 Закону України від 16.11.1992 року № 2780-ХІІ “Про основи містобудування”, статті 21 Закону України від 20.04.2000 року № 1699-ІІІ “Про планування та забудову територій”, керуючись статтею 43 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, за погодженням з постійними комісіями обласної ради обласна рада

в и р і ш и л а :

 

1.Затвердити регіональні правила забудови Рівненської області (додаються).

2.Регіональні правила забудови є обов’язковими для суб’єктів містобудування на території Рівненської області (крім міст обласного значення у разі затвердження відповідними радами місцевих правил забудови).

3.Доручити обласній державній адміністрації вносити зміни до регіональних правил забудови Рівненської області, що виникатимуть у зв’язку із змінами у законодавстві України, шляхом видання відповідних розпоряджень.

4.Оприлюднити регіональні правила забудови Рівненської області через засоби масової інформації.

5.Контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію обласної ради з економічних питань та комунальної власності (Мазур Я. І.) та першого заступника голови облдержадміністрації Берташа В. М.

 

 

Голова ради                                                           Р. Василишин

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕГІОНАЛЬНІ ПРАВИЛА ЗАБУДОВИ

РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Рівне – 2004 рік

 

З М І С Т

1. Загальні положення.

2. Організація розроблення та затвердження містобудівної документації,

ведення містобудівного кадастру.

3. Вимоги до забудови і благоустрою територій.

4. Дотримання державних, громадських та приватних інтересів під час

планування та забудови територій.

5. Організація забудови територій.

6. Надання дозволу на будівництво об’єктів містобудування.

7. Порядок реконструкції будинків, вбудовано-прибудованих приміщень,

горищ та мансард.

8. Порядок підготовки та надання вихідних даних на проектування.

9. Основні вимоги щодо оформлення документації на будівництво

садибних житлових будинків.

10.Порядок проведення топографо-геодезичного та інженерно-геологічного

вишукування.

11. Порядок погодження і затвердження проектної документації.

12. Дозвіл на виконання будівельних робіт. Прийняття об’єктів будівництва

до експлуатації.

13. Відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у

сфері будівництва, правил забудови.

Додатки:

1. Визначення термінів.

2. Зразок рішення органів місцевого самоврядування про розроблення

( коригування) генерального плану.

3. Зразок завдання на розробку схеми генерального плану території

сільської ( селищної) ради.

4. Зразок завдання на проектування проекту забудови громадського центру

села, житлової групи, кварталу.

5. Склад завдання на проектування об’єкта.

6. Зразок форм заяв (звернень) громадян та юридичних осіб до органів

місцевого самоврядування.

7. Зразок рішень органів місцевого самоврядування.

8. Зразок акта вибору(обстеження) майданчика для будівництва.

9. Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену

екологічну небезпеку.

10.Список історичних населених місць України, що розташовані у

Рівненській області.

11.Порядок зміни цільового призначення земель, які перебувають у

власності громадян або юридичних осіб.

12.Форма архітектурно-планувального завдання

13. - Опитувальний лист споживача теплової енергії

- Опитувальний лист споживача природного газу

- Опитувальний лист на підключення до системи водопроводу та

каналізації

- Опитувальний лист з умов пожежної безпеки

- Опитувальний лист споживача паливно-енергетичних ресурсів для

отримання технічних умов у територіальному управлінні державної

інспекції з енергозбереження в Рівненській області.

14.. Зразок будівельного паспорта на забудову земельної ділянки.

15.Розпорядження голови облдержадміністрації від 5 червня 2001 року

№366 “Про впорядкування видачі архітектурно-планувальних завдань,

погодження проектної документації та надання дозволів на виконання

будівельних робіт”

16.Порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та

проведення їх комплексної державної експертизи.

17.Перелік об’єктів, затвердження проектів будівництва яких у межах

законодавства України не потребує висновку комплексної експертизи.

18.Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних

робіт.

19.Положення про порядок прийняття в експлуатацію закінчених

будівництвом об’єктів, які не є державною власністю.

20.Положення про архітектурно-технічний паспорт об’єкту.

21.Витяг з Закону України “Про відповідальність підприємств, їх об’єднань,

установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування”.

22.Витяг з Кодексу України про адміністративні порушення.

23.Типові правила розміщення зовнішньої реклами.

24.Типові правила розміщення малих архітектурних форм для здійснення

підприємницької діяльності.

 

РЕГІОНАЛЬНІ ПРАВИЛА ЗАБУДОВИ  РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1. Загальні положення

1.1. Регіональні правила забудови Рівненської області (далі – Регіональні правила) розроблені відповідно до Конституції України, Законів України “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про місцеві державні адміністрації”, “Про основи містобудування”, “Про планування та забудову територій”, “Про архітектурну діяльність”, “Про пожежну безпеку”, “Про правові засади цивільного захисту”; “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про екологічну експертизу”, “Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за порушення у сфері містобудування”, “Про охорону культурної спадщини”, Земельного кодексу України, інших нормативно-правових актів, державних норм і правил на основі затверджених наказом Держбуду України від 10.12.2001 № 219 і зареєстрованих в Мінюсті 03.01.2002р. за №4/6292 Типових Регіональних правил забудови.

1.2. Регіональні правила – обласний нормативно-правовий акт, який установлює загальний для територій і населених пунктів області порядок планування, забудови та іншого використання територій і окремих земельних ділянок і є обов’язковим для всіх суб’єктів містобудування на території області (населених пунктів, для яких розроблені і затверджені відповідними радами місцеві правила забудови).

Виконавчі органи місцевих рад сіл, селищ, міст районного значення, відповідно до статті 22 Закону України "Про планування і забудову територій", можуть розробляти місцеві правила забудови, які повинні узгоджуватися з Регіональними правилами і враховувати місцеві особливості, пов’язані з культурною спадщиною, національно-етнічними традиціями, особливо цінним природним ландшафтом, туристично-рекреаційним потенціалом тощо.

1.3. Забудова населених пунктів області здійснюється згідно з Регіональними та місцевими правилами забудови на основі затвердженої містобудівної документації,

програм соціально-економічного розвитку населених пунктів та регіонів, проектів забудови та реконструкції кварталів (мікрорайонів), функціональних зон, проектної документації для будівництва окремих будівель і споруд.

1.4. Будівництво на території сільських, селищних, міських рад житлових будинків, громадських будівель і виробничих об’єктів, благоустрій їх територій проводяться згідно з Регіональними і місцевими правилами забудови на основі містобудівної та проектної документації з дотриманням державних будівельних, протипожежних, санітарних, екологічних, інших норм.

1.5. Організація планування територій.

Відповідно до Закону України "Про планування і забудову територій" планування територій здійснюється на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Планування територій на загальнодержавному рівні полягає у розробленні Генеральної схеми планування території України (далі – Генеральна схема), якою передбачається раціональне використання територій України, створення та підтримання повноцінного життєвого середовища, охорони довкілля, охорони здоров'я населення, охорони пам’яток історії та культури, визначення державних пріоритетів розвитку систем розселення, виробничої, соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури.

Планування території на регіональному рівні полягає у розробленні та затвердженні схем планування територій області, районів, регулюванні використання їх територій, ухваленні та реалізації відповідних рішень про дотримання містобудівної документації відповідно до закону.

Обласна, районні ради в межах своїх повноважень приймають рішення про розроблення схем планування територій відповідних адміністративно-територіальних

одиниць, а також їх окремих частин.

У схемах планування територій на регіональному рівні визначаються заходи реалізації державної політики та враховуються державні інтереси під час планування

цих територій, їх історичні, економічні, екологічні, географічні і демографічні особливості, етнічні та культурні традиції.

Планування територій на місцевому рівні забезпечується відповідними місцевими радами та їх виконавчими органами відповідно до їх повноважень, визначених законом, і полягає у розробленні та затвердженні генеральних планів населених пунктів, схем планування територій на місцевому рівні та іншої містобудівної документації, регулюванні використання їх територій, ухваленні та реалізації відповідних рішень про дотримання містобудівної документації.

Планування та забудова окремих земельних ділянок, що належать на праві власності чи на праві користування, здійснюється їх власниками чи користувачами у встановленому законодавством порядку.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань забудови та іншого використання територій, вибору, вилучення (викупу) і надання земельних ділянок для містобудівних потреб приймаються в межах повноважень, визначених законом відповідно до містобудівної документації за погодженням зі  спеціально уповноваженими органами з питань містобудування і архітектури і є обов’язковими для суб’єктів містобудування.

Фінансування робіт з планування території області, районів, населених пунктів та інших частин їх територій може здійснюватися за рахунок відповідних місцевих бюджетів і передбачатися в них окремим рядком.

Фінансування робіт з планування окремих земельних ділянок, на яких фізичні та юридичні особи мають намір здійснити нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт об’єктів містобудування або впорядкування територій, здійснюється, як правило, за рахунок коштів цих осіб.

Фінансування робіт з планування територій, окремих земельних ділянок може здійснюватися за рахунок інших джерел, не заборонених законом.

1.6. Проектування об’єктів містобудування рекомендується здійснювати переважно на конкурсній основі згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.99 р. №137 "Про затвердження Порядку проведення містобудівних та архітектурних конкурсів".

Виключно на конкурсній основі здійснюється розроблення проектів об’єктів архітектури, реалізація яких має суттєвий вплив на розвиток і формування забудови населених пунктів, а також об’єктів, які розміщуються в зоні охорони пам’яток історії та культури або можуть негативно вплинути на території і об’єкти природно-заповідного фонду.

1.7. На охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам’яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи а також виконання програм та проектів, реалізація яких може позначитись на стані об’єктів культурної спадщини -- без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини (об’єктах культурної спадщини державного значення – з Держбудом України та Мінкультури України, об’єктах культурної спадщини місцевого значення -- з управлінням містобудування та архітектури облдержадміністрації та управлінням культури облдержадміністрації) і погодження з інститутом археології Національної академії наук України. Список історичних населених місць подано у додатку № 10.

1.8. Визначення термінів подано в додатку №1.

2. Організація розроблення та затвердження містобудівної документації, ведення містобудівного кадастру.

2.1. Види містобудівної документації:

– Схема планування територій адміністративно-територіальних одиниць або їх частин ( області, району, селищної або сільської рад, окремих територій або зон).

– Генеральний план населеного пункту.

– Детальний план території.

– План червоних ліній.

– Проект забудови території.

– Проект розподілу територій.

2.2. Необхідність розробки або коригування документації з планування території обґрунтовується відповідними органами містобудування та архітектури за погодженням із органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду, іншими органами державного нагляду відповідно до їх повноважень.

Рішення про розроблення містобудівної документації з планування територій або коригування їх окремих розділів приймається відповідно сільською, селищною, міською, районною, обласною радами. Зразок рішення міської (селищної, сільської ради) про розроблення (коригування) генерального плану наведено у додатку №2.

Згідно з цим рішенням виконавчий орган відповідної ради в установлений термін:

– визначає замовника та розробника документації (проектну організацію, генерального проектувальника), встановлює терміни її розроблення та джерела фінансування, вирішує інші договірні питання;

-- проводить організаційні заходи щодо дотримання державних, громадських та приватних інтересів під час планування та забудови територій відповідно до розділу 4 цих Правил.

2.3. Замовник містобудівної документації:

– укладає договори на розроблення документації;

–складає та затверджує після погодження з управлінням містобудування та архітектури облдержадміністрації завдання на проектування та надає вихідні дані ;

– забезпечує фінансування виконання робіт;

– контролює виконання робіт;

– встановлює (в завданні на проектування) перелік погоджувальних організацій;

– організовує експертизу, погодження, розгляд та затвердження завершеного проекту.

2.4. Обсяг та склад містобудівної документації в кожному випадку визначаються замовником, головним архітектором району(міста) разом з проектною організацією відповідно до законодавчих актів, державних стандартів, норм та правил України.

2.5. Містобудівна документація для сільських поселень може розроблятися в скороченому обсязі за погодженням з управлінням містобудування та архітектури облдержадміністрації, що обумовлюється у завданні на проектування.

2.6. Порядок розроблення, коригування, погодження та затвердження містобудівної документації для сільських поселень.

2.6.1. Замовник разом із головним архітектором району та проектною організацією складає завдання на проектування і подає проектній організації вихідні дані для розробки містобудівної документації або за погодженням з проектною організацією доручає їй чи іншій організації підготувати вихідні матеріали за додаткову плату. Форми завдань на розробку містобудівної документації в різних варіантах наведені в додатках № 3,4.

2.6.2. Розробка містобудівної документації здійснюється у такому порядку:

а) підготовка вихідних даних для проектування, а також матеріалів раніше виконаних інженерно-геодезичних, інженерно-геологічних та археологічних вишукувань, придатних для використання при проектуванні; аналіз раніше розробленої містобудівної документації і ступеня її реалізації, а також робочих проектів окремих об’єктів та проектів територій, що заплановані або відведені для розміщення усіх видів будівництва;

б) підготовка та затвердження завдань на:

– розробку містобудівної документації;

– інженерно-геодезичні вишукування;

– обзорну інженерну геологію;

в) здійснення інженерно-геодезичних та інженерно-геологічних вишукувань;

г) виконання містобудівної документації.

2.6.3.Управління містобудування та архітектури, управління культури облдержадміністрації, відповідні органи місцевого самоврядування, головні архітектори і начальники відділів земельних ресурсів районів надають проектним і вишукувальним організаціям матеріали раніше виконаних інженерно-геодезичних і інженерно-геологічних вишукувань та необхідні для проектування вихідні дані, а також сприяють при необхідності одержанню їх в інших організаціях.

2.6.4. Проектна організація несе відповідальність за якість документації в цілому, ув’язку її окремих етапів, дотримання інструктивних та нормативних вимог, а також за

випуск і подання на погодження в установлені терміни.

2.6.5. Організаційні питання, пов’язані з розглядом і погодженням містобудівної документації, покладаються на замовника та місцеві органи виконавчої державної влади.

2.6.6. Термін розгляду та погодження містобудівної документації в одній організації – не більше 20 днів. Якщо у цей строк висновок не представлений, проект вважається погодженим. Максимальний термін, що встановлюється для здійснення погодження та підготовки до затвердження, повинен бути не більше 3 місяців.

2.6.7. Закінчена містобудівна документація погоджується залежно від виду виконуваних проектних робіт та з урахуванням заданого обсягу.

а) Схеми планування територій сільських рад та генеральні плани населених пунктів погоджуються з виконкомами сільських рад та розглядаються на містобудівній раді райдержадміністрації. Якщо одержується позитивний відгук усіх районних служб та містобудівної ради, проекти передаються замовником на розглядання містобудівної ради обласної державної адміністрації, де відбувається заключний розгляд перед затвердженням за участю замовника, головного архітектора району, представників виконкому сільської ради, органів державного нагляду, інших зацікавлених організацій та установ.

б) Детальні плани територій, проекти забудови територій середніх та малих поселень, схем планування фермерських (селянських) господарств погоджуються із

замовником, виконкомом сільської ради, органами державного нагляду, іншими зацікавленими районними службами і організаціями та розглядаються на містобудівній раді райдержадміністрації перед затвердженням сільською радою.

У випадку розбіжностей у висновках різних інстанцій, а також якщо відсутній генеральний план населеного пункту, по проекту детального планування, що розглядається, заключне рішення приймається затверджуючим органом; проект подається на розгляд в державний орган виконавчої влади вищої ланки для підготовки заключень у спірних питаннях.

2.6.8. Містобудівна документація обов’язково підлягає експертизі за рахунок коштів замовника, що передбачені кошторисом на проектування.

2.6.9. Містобудівна документація вважається повністю завершеною після прийняття її замовником та за умови позитивного висновку відповідної містобудівної ради.

2.6.10. Перед затвердженням проектів проектна організація зобов’язана внести зміни та доповнення в містобудівну документацію згідно з рішенням, прийнятим на містобудівній раді.

2.6.11. Погоджена містобудівна документація затверджується залежно від виду проектних робіт:

– схема планування території району – районною радою;

– схема планування території сільської ради, генеральний план поселення, детальний план населеного пункту або його частини, проект забудови громадського центру (або іншого фрагменту) села, схема планування фермерського (селянського)

господарства – сільською радою.

2.6.12. Затверджені проекти передаються:

– замовнику;

– виконкому сільської ради;

– головному архітектору району;

– управлінню містобудування та архітектури облдержадміністрації;

– іншим організаціям, якщо це обумовлено завданням і договором.

Перші примірники документації зберігаються в архівах проектних організацій.

Примітка. Містобудівна документація, що передається головному архітектору району, повинна мати по одному додатковому примірнику креслень генерального та опорного планів території сільської ради (сільськогосподарського підприємства), населених пунктів (або фрагментів) для ведення чергових планів.

2.6.13. Подальше внесення змін у затверджену містобудівну документацію допускається тільки з дозволу органу, який затвердив її при відповідному обґрунтуванні та за погодженням з проектною організацією, що розробила містобудівну документацію, головним архітектором району, іншими органами державного нагляду, що брали участь у її погодженні. .

2.7. Порядок розроблення, коригування, погодження і затвердження містобудівної документації для міських населених пунктів.

2.7.1 Рішення про розробку містобудівної документації з планування територій міського поселення або коригування її окремих розділів приймає відповідна селищна,

міська рада.

Згідно з цим рішенням виконавчі органи відповідної ради:

– визначають замовника та розробника документації (підрядника, генерального проектувальника), встановлюють строки її розроблення та джерела фінансування,

вирішують інші договірні питання;

– звертаються до обласної державної адміністрації (для міст обласного значення) стосовно одержання державних вимог щодо розроблення генерального плану;

– сповіщають через місцеві органи масової інформації (офіційну газету, радіо, телебачення) про початок розроблення генерального плану і визначають місце та строки подання пропозицій фізичними і юридичними особами.

2.7.2 Виконавчий орган місцевих рад забезпечує участь у розробленні генерального плану, іншої містобудівної документації з планування території населеного пункту своїх структурних підрозділів, а обласна державна адміністрація забезпечує участь у розробленні відповідних органів державного нагляду.

2.7.3. Замовником містобудівної документації з планування територій населеного пункту, як правило, є відповідне управління (відділ) містобудування та архітектури.

Замовником здійснюється:

– укладання договору на розроблення документації;

– складання та затвердження завдання на проектування, надання вихідних даних, в тому числі вимог щодо розміщення об'єктів національного та регіонального значення, які передбачені відповідними рішеннями уряду, схемою планування територій Рівненської області і районів;

– фінансування виконання робіт;

– контроль за виконанням робіт;

– встановлення переліку погоджувальних організацій (в завданні на проектування);

–організація експертизи, погодження, розгляду та затвердження завершеного проекту.

2.7.4. Містобудівна документація, яка розроблена у повній відповідності з вимогами діючих норм та правил (що повинно бути підтверджено відповідним записом головного інженера чи головного архітектора проекту), погодженню з органами державного нагляду не підлягає.

2.7.5. Містобудівна документація, яка виконана з обґрунтованими відхиленнями від діючих норм і правил, підлягає погодженню в частині цих відхилень з органами державного нагляду і зацікавленими організаціями, що їх затвердили.

2.7.6. Підрядником на розроблення містобудівної документації з планування територій населеного пункту (генеральним проектувальником) виступає проектна організація, яка має ліцензію на виконання таких видів робіт.

2.7.7. Підрядником здійснюється:

– укладання договору на проведення проектних робіт (за погодженням із замовником) з дотриманням вимог, передбачених законодавством;

– участь у складанні завдання на розроблення та отримання вихідних даних (за угодою з замовником);

– затвердження головного архітектора або головного інженера проекту, складу авторського колективу;

– розроблення, подання на розгляд містобудівної документації та її захист в узгоджувальних організаціях за участю замовника.

2.7.8 Підрядник може виступати замовником на проведення іншими науково-дослідними і проектними організаціями необхідних досліджень та розроблення окремих розділів містобудівної документації.

2.7.9 Підрядник несе відповідальність за своєчасне розроблення документації, її комплектність та відповідність законодавству, державним, регіональним і місцевим нормам, стандартам і правилам.

2.7.10. При відведенні земельних ділянок для поточного будівництва на території населеного пункту відповідні матеріали подаються на оперативний розгляд підряднику для підготовки висновків замовнику та врахування у проектних пропозиціях.

2.7.11. Юридичні відносини між замовником та підрядником регулюються договором на розроблення документації та завданням на проектування.

2.7.12. В залежності від умов фінансування генеральний план може виконуватися в один або декілька етапів, на яких здійснюється:

- збирання вихідних даних, складання завдання на розроблення проекта;

- розроблення плану існуючого населеного пункту (опорний план), історико- архітектурного та історико-містобудівного опорних планів, схеми планувальних обмежень, пояснювальної записки (характеристика сучасного стану), концепції генерального плану (при розробленні цього розділу у складі генерального плану);

- розроблення основного креслення генерального плану, пояснювальної записки (обґрунтувань та пропозицій);

- подання основних положень генерального плану для публікації, громадського обговорення, розгляду і затвердження.

Загальний термін виконання генерального плану встановлюється у завданні.

2.7.13. При внесенні замовником змін до раніше виданого завдання або вихідних даних, внаслідок чого виникає необхідність здійснення додаткового обсягу проектних чи науково-дослідних робіт, вже виконаних на час внесення змін, їх фінансування проводиться за окремим договором.

2.7.14.Зупинення виконання робіт замовником чи підрядником, у разі виникнення об’єктивних для цього причин, проведення розрахунків за фактично виконані роботи, відшкодування збитків, виплата неустойки визначаються умовами договору і  здійснюються згідно з законодавством.

Розміри неустойки та порядок її виплати при односторонньому припиненні робіт встановлюється договором.

2.7.15. Контрольний примірник містобудівної документації зберігається в архіві розробника.

Примірники текстових і графічних матеріалів цієї документації згідно з переліком, наведеним у завданні на розроблення, в кількості трьох примірників передаються підрядником відповідним органам містобудування та архітектури. Необхідність виконання додаткових примірників встановлюється у договорі.

Документація зберігається у порядку, встановленому спеціальними вимогами щодо оформлення і доступу до зазначених матеріалів.

2.7.16. При здійсненні погодження, розгляду і затвердження містобудівної документації підрядник і замовник вживають заходи щодо нерозголошення спеціальної інформації, передбаченої Зводом відомостей, що становлять державну таємницю України (ЗВДТ) згідно з чинним законодавством та нормативними вимогами щодо картографічних і топогеодезичних матеріалів та інформації, яка має комерційну цінність для замовника, інших інвесторів.

2.7.17. Замовник у строк до 30 днів після завершення розроблення:

– направляє генеральні плани для попереднього розгляду і підготовки висновків щодо їх затвердження обласній державній адміністрації для врахування державних та регіональних інтересів, місцевими органами влади поза існуючими межами населеного пункту в частині, що стосується розширення території цього населеного пункту чи розміщення на приміських територіях об'єктів міжселенного значення;

– направляє окремі розділи генерального плану для погодження відповідним управлінням (відділам) виконавчих органів місцевих рад або місцевих державних адміністрацій, а також територіальним органам державного нагляду у сфері цивільного захисту, ДАІ МВС України, штабам цивільної оборони та надзвичайних ситуацій згідно з компетенцією та завданням на проектування;

– генеральні плани населених пунктів, які розташовані на площах залягання родовищ корисних копалин, для погодження з органами державного гірничого нагляду;

– подає для здійснення державної експертизи концепцію та генеральний план обласного центру, історичних та курортних міст загальнодержавного значення спеціально уповноваженому державному органу у справах містобудування і архітектури, іншим міністерствам, які здійснюють державну експертизу з питань, які належать до їх компетенції згідно з чинним законодавством;

– подає генеральні плани міст та проекти розміщення будівництва в містах обласного та районного значення в обласні (районні) органи державного нагляду для проведення експертизи згідно з чинним законодавством;

– письмово повідомляє про дату і місце громадського обговорення генерального плану виконавчі органи місцевого самоврядування сусідніх адміністративно-територіальних одиниць, інтереси яких безпосередньо зачіпаються генеральним планом;

– сповіщає через засоби масової інформації про дату і місце громадського обговорення генерального плану, а також про порядок ознайомлення з ним, подання зауважень, пропозицій і протестів;

– готує висновки та приймає рішення щодо врахування висновків громадського обговорення, експертиз та погоджень у генеральному плані.

2.7.18 Виконавчі органи міської, селищної ради:

– приймають рішення про подання документації на затвердження селищної, міської ради;

– організовують експертизу генерального плану;

– приймають рішення про внесення змін до генерального плану за висновками відповідної районної, обласної державної адміністрації;

– сповіщають через засоби масової інформації про дату розгляду документації на сесії селищної, міської ради;

– надають зацікавленим юридичним та фізичним особам за їх зверненням копію рішення про відмову в задоволенні їх зауважень і протестів та повідомляють їх про можливість оскаржити це рішення у суді;

– сповіщають через засоби масової інформації про затвердження генерального плану.

2.7.19. Генеральний план, концепція розвитку міста, селища, проект розміщення першої черги будівництва затверджуються рішенням сесії міської, селищної ради за наявності всіх необхідних висновків і державних експертиз, проведених згідно з чинним законодавством.

2.8. Порядок розроблення, погодження та затвердження містобудівного обґрунтування.

2.8.1. Містобудівне обґрунтування розробляється на замовлення місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, інших юридичних, а також фізичних осіб у разі відсутності містобудівної документації або місцевих правил забудови. У разі будівництва об'єкта за рахунок бюджетних коштів, замовником містобудівного обґрунтування є місцевий орган виконавчої влади. Необхідність розроблення, мета містобудівного обґрунтування, відповідні обсяги його матеріалів визначаються місцевим органом містобудування та архітектури або замовником за погодженням з відповідним органом містобудування та архітектури.

2.8.2. Містобудівне обґрунтування розташування об'єкта містобудування в існуючій забудові розробляється проектними організаціями, які мають ліцензію на виконання проектних робіт.

2.8.3. В містобудівному обґрунтуванні з врахуванням діючих нормативних документів визначається комплекс умов і обмежень та встановлюються граничні параметри об’єкта, який може бути розміщений на конкретній ділянці, розробляються можливі варіанти територіального розміщення цього об’єкта визначених параметрів або, при необхідності, обґрунтовуються зміни відповідної містобудівної документації.

2.8.4. Містобудівне обґрунтування внесення змін до відповідної містобудівної документації визначає доцільність зміни функціонального або цільового призначення

території (об’єкта), зміни у транспортно-планувальному вирішенні окремих елементів

магістральної мережі міста, транспортного обслуговування об’єктів та відповідного коригування червоних ліній, розташуванням об’єкта містобудування, не передбаченого діючою містобудівельною документацією.

2.8.5. Містобудівне обґрунтування розміщення об’єкта містобудування виконується як окрема робота. У разі позитивного висновку щодо можливості розташування об’єкта, містобудівне обґрунтування є складовою матеріалів погодження місця розташування об’єкта. У цьому випадку остаточно обраний варіант погоджується із районним (міським) органом містобудування та архітектури, землевпорядним, природоохоронним, санітарним органами, органами державного нагляду у сфері цивільного захисту та затверджується місцевою радою відповідно до законодавства.

2.8.6. Містобудівне обґрунтування визначення параметрів окремого об’єкта містобудування може виконуватись як окрема робота, а також у складі ескізного проекту. Містобудівне обґрунтування розглядається містобудівною радою і погоджується відділом містобудування і архітектури районної державної адміністрації, для міст обласного значення – управлінням (відділом) містобудування та архітектури виконкому міської ради.

2.8.7. Управління містобудування та архітектури облдержадміністрації погоджує містобудівне обґрунтування розміщення об’єктів, для яких архітектурно-планувальне

завдання (АПЗ) на проектування погоджується обласним управлінням відповідно до

чинного законодавства.

Затвердження містобудівного обґрунтування можливих параметрів окремого об’єкта містобудування проводиться у порядку, встановленому державними будівельними нормами для ескізного проекту.

2.8.8. Містобудівне обґрунтування місця розташування об’єкта містобудування у випадку розміщення його у зоні охорони пам’ятки архітектури та містобудування національного значення погоджується з Держбудом, а у зоні охорони пам’ятки архітектури та містобудування місцевого значення – зі спеціально уповноваженим органом з охорони і використання пам’яток історії та культури, містобудування та архітектури облдержадміністрації.

У межах історичних ареалів історичних населених місць опрацюванню проектної документації на будівництво, реконструкцію будівель і споруд повинно передувати розроблення історико-містобудівного обґрунтування, виконаного відповідно до наказу Державної служби охорони культурної спадщини від 22.03.04 №7.

2.8.9. Містобудівне обґрунтування внесення зміни до містобудівної документації погоджується місцевим органом містобудування та архітектури, іншими органами державного управління та нагляду в межах їх повноважень, визначених чинним законодавством. Після погодження місцевий орган містобудування і архітектури подає зміну до містобудівної документації на затвердження місцевій раді згідно з чинним законодавством.

2.8.10. Містобудівне обґрунтування внесення зміни до містобудівної документації (детального плану, проекту забудови) погоджується відділом містобудування та архітектури районної державної адміністрації, для міст обласного значення – управлінням містобудування та архітектури виконкому міської ради.

2.8.11. Управління містобудування та архітектури обласної державної адміністрації, крім того, надає висновки щодо можливості затвердження зміни до генеральних планів міст, селищ, сіл на підставі попереднього розгляду цих матеріалів на засіданні архітектурно-містобудівних рад органів містобудування та архітектури районної державної адміністрації (виконавчого органу міської ради для міст обласного значення) та облдержадміністрації.

2.8.12. Містобудівне обґрунтування внесення змін до конкретного виду містобудівної документації для населеного пункту, як правило, розробляється організацією – розробником цієї документації, а у випадку розроблення іншою організацією – погоджується із зазначеною організацією.

2.8.13. Містобудівне обґрунтування внесення зміни до містобудівної документації у випадку запланованого розміщення об’єкта або зміни виду функціонального використання у зоні охорони пам’ятки архітектури та містобудування національного значення погоджується з Держбудом, а у зоні охорони пам’ятки архітектури та містобудування місцевого значення – з обласною службою охорони культурної спадщини.

2.8.14. Організацію погодження містобудівного обґрунтування забезпечує замовник. Замовник на договірних засадах може доручити збір вихідних даних та погодження містобудівного обґрунтування проектувальнику. Проектувальник зобов’язаний приймати участь у цьому процесі в межах захисту запропонованих ним рішень.

2.8.15. Містобудівне обґрунтування комплектують у трьох примірниках. Перший примірник видається замовнику, другий – залишається у проектувальника, третій – реєструється та зберігається в архіві місцевого органу містобудування та архітектури.

Додаткові примірники містобудівного обґрунтування на вимогу замовника комплектують за окрему оплату.

2.8.16.Фінансування робіт може здійснюватись як за рахунок бюджетних коштів, так і за рахунок коштів юридичних та фізичних осіб.

2.9. Порядок проведення експертизи містобудівної документації

2.9.1. Незалежно від замовника та джерел фінансування експертизі підлягають усі види містобудівної документації, зокрема схеми планування територій області, адміністративно-територіальних одиниць або їх окремих частин, генеральні плани населених пунктів, детальні плани територій, плани червоних ліній, проекти розподілу територій.

2.9.2. Експертиза проводиться в обов’язковому порядку до затвердження містобудівної документації. Фінансування проведення експертизи забезпечується замовником.

2.9.3. Експертиза проводиться з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил до складу і змісту містобудівної документації.

2.9.4. Проведення експертизи організовують:

- Держбуд України – планування території області, генерального плану міста Рівне;

- управління містобудування та архітектури облдержадміністрації – схем планування територій районів, схем планування територій на місцевому рівні, генеральних планів, детальних планів, планів червоних ліній та проектів розподілу територій населених пунктів (крім м. Рівне);

- управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради – детальних планів, планів червоних ліній, проектів розподілу територій м.Рівне.

2.9.5. Експертизу проводять юридичні особи (далі – організація-експерт), перелік яких визначається Держбудом відповідно до встановлених ним кваліфікаційних вимог.

2.9.6. Організацію-експерта для проведення експертизи в кожному випадку визначає відповідно Держбуд, управління містобудування та архітектури облдержадміністрації, виконавчий комітет Рівненської міської ради.

2.9.7. Для проведення експертизи замовник укладає договір з організацією-експертом та подає їй містобудівну документацію у повному обсязі у двох примірниках.

2.9.8. Організація-експерт формує склад виконавців експертизи, здійснює проведення експертизи та надання замовнику в установлений термін комплексного експертного висновку.

2.9.9. До складу виконавців експертизи організація-експерт залучає на договірних засадах уповноважених юридичних осіб, які відповідно до законодавства мають право проводити державну екологічну, санітарно-гігієнічну, щодо пожежної та техногенної безпеки та землевпорядну експертизу, а також висококваліфікованих спеціалістів проектних, науково-дослідних та інших підприємств, установ і організацій, відповідних структурних підрозділів органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, окремих фізичних осіб.

2.9.10. Експертний висновок кожного виконавця експертизи відповідно до його компетенції передається для узагальнення відомостей організації-експерту. Висновок

кожної державної експертизи, визначеної в пункті 2.9.9, скріплюється підписом керівника та печаткою уповноваженої юридичної особи.

2.9.11. Організація-експерт оформляє комплексний висновок, у якому визначається перелік виконавців експертизи, основні оцінки їх експертних висновків (із зауваженнями та рекомендаціями щодо усунення недоліків) та пропозиції щодо затвердження, коригування або відхилення розглянутої містобудівної документації.

Комплексний експертний висновок скріплюється підписом керівника та печаткою організації-експерта.

2.9.12. У разі виникнення необхідності коригування містобудівної документації згідно з одержаними зауваженнями комплексного експертного висновку проводиться повторна експертиза (повна або часткова) згідно з вимогами цього Порядку.

2.9.13. Позитивний комплексний експертний висновок є підставою для затвердження містобудівної документації відповідною радою.

2.9.14. Організація-експерт, а також уповноважені юридичні особи, які беруть участь у проведенні експертизи, несуть встановлену законом відповідальність за недотримання термінів надання відповідних висновків чи вимагання під час проведення експертизи подання документів, не передбачених законодавством.

2.9.15. Установлюються такі максимальні терміни проведення експертизи:

1) для схем планування територій області, районів, сільських(селищних) рад – 30 календарних днів для окремих експертних висновків, 60 календарних днів для комплексних експертних висновків;

2) для генеральних планів міст відповідно –20 календарних днів і 30 календарних днів;

3)для генеральних планів селищ і сіл - 20 календарних днів і 30 календарних днів;

4) для детальних планів територій, планів червоних ліній, проектів розподілу територій – 20 календарних днів і 30 календарних днів.

2.9.16. В окремих випадках залежно від складності містобудівних, економічних, екологічних та інших проблем загальний термін проведення експертизи за обґрунтуванням організації-експерта може бути продовжений відповідним спеціально

уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури на термін не більше,

ніж 30 календарних днів.

2.10. Управління містобудування та архітектури облдержадміністрації, відділи містобудування та архітектури райдержадміністрацій, виконавчі органи міських, селищних і сільських рад:

2.10.1. Організовують розроблення містобудівної документації, здійснюють контроль за її розробленням, організовують її експертизу, розгляд, надають висновки органам місцевого самоврядування щодо її погодження та затвердження.

2.10.2. Узагальнюють інформацію щодо містобудівного розвитку населених пунктів на території області, стану розроблення, розгляду та затвердження містобудівної документації, подають цю інформацію центральному спеціально уповноваженому органу у сфері містобудування та архітектури.

2.10.3. Організовують та контролюють ведення містобудівного кадастру згідно з Положенням про містобудівний кадастр населених пунктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.93 № 224, Законом України "Про інформацію". Містобудівний кадастр ведеться за рахунок місцевого бюджету.

2.11. Порядок створення і ведення містобудівних кадастрів населених пунктів.

2.11.1. Містобудівний кадастр створюється по кожному з населених пунктів і містить систему даних про окремі території та земельні ділянки, їхню належність до відповідних функціональних зон, сучасне та перспективне призначення, екологічну, інженерно-геологічну ситуацію, стан забудови та інженерного забезпечення, характеристики будинків і споруд на землях усіх форм власності.

2.11.2. Містобудівний кадастр є невід’ємною частиною державної системи кадастрів.

2.11.3. Система містобудівних кадастрів населених пунктів має трирівневу структуру: базовий рівень, обласний і державний.

Базовий рівень створюється в адміністративних районах та містах обласного значення. На цьому рівні проводиться збір, контроль, оновлення інформації про населений пункт, ведення архівів цих даних, обслуговування запитів користувачів,

узагальнення і аналіз даних по району, населеному пункту, місту обласного підпорядкування.

На обласному рівні здійснюється узагальнення і аналіз даних по області, впровадження науково-методичних розробок, учбово-виробнича діяльність. На державному рівні виконується розробка нормативно-правової бази, створення і ведення містобудівних кадастрів, узагальнення і аналіз даних по Україні, науково-методична діяльність, експертиза та ліцензування програмно-технічних засобів, призначених для розв’язання задач містобудівного кадастру.

2.11.4. Містобудівний кадастр призначений для забезпечення державних органів, органів місцевого самоврядування, громадян і юридичних осіб України, а також юридичних та фізичних осіб іноземних держав необхідною інформацією.

2.11.5.Містобудівний кадастр населеного пункту ведеться за рахунок коштів місцевого бюджету. Власником даних містобудівного кадастру є місцева рада.

2.11.6. Порядок отримання, використання, розповсюдження та зберігання інформації містобудівного кадастру визначається Законом України "Про інформацію", державними нормами та рішенням місцевих рад.

2.11.7. Створення містобудівного кадастру населених пунктів проводиться у такому порядку:

– підготовчий етап;

– збір та обробка даних;

– створення інформаційних систем містобудівного кадастру.

2.11.8. При створенні містобудівного кадастру необхідно виконати комплекс робіт по встановленню (відновленню) меж населеного пункту.

2.11.9. На підготовчому етапі робіт виконується вивчення і аналіз існуючих планово-картографічних матеріалів, земельно-облікової документації, матеріалів відводу ділянок в межах населеного пункту, містобудівної документації, проектів внутрішньогосподарського землеустрою, матеріалів інвентаризації об’єктів минулих років, матеріалів виконавчої зйомки, даних про інженерну геологію та екологію. Також

проводиться районування планувальної мережі на території населеного пункту, яке складається з виділення та кодування її елементів (планувальних районів і планувальних одиниць – кварталів, мікрорайонів).

При створенні системи містобудівного кадастру необхідно максимально використовувати існуючі матеріали різних відомств та служб, що відають питаннями управління, експлуатації, проектування населеного пункту і його об’єктів.

Результатами етапу є: перелік об’єктів містобудівного кадастру; схема планувальної мережі території населеного пункту із зазначенням кодів її елементів;

склад інформації, якої бракує і яка повинна бути отримана шляхом відповідних вишукувань та ін.

2.11.10. Збір та обробка даних проводяться у наступній послідовності:

–заповнення паспортів об’єктів на підставі існуючої технічної, експлуатаційної, проектної документації;

– виконання натурних досліджень (інвентаризації) у випадку відсутності потрібних даних по об’єкту;

–проведення суцільної інвентаризації об’єктів (виконується по мірі виділення необхідних коштів), за результатами якої уточнюються дані в паспортах об"єктів містобудівного кадастру.

В першу чергу виконується фіксація меж землекористувань (землеволодінь) і складання кадастрової карти населеного пункту. Топографо-геодезичні роботи повинні проводитись за методиками Укргеодезкартографії за участю місцевих органів

Держкомзему.

2.11.11. Збір вихідних даних виконується службою містобудівного кадастру.

Періодичність збирання даних та їх актуалізації (оновлення) залежить від видів об’єктів,

характеру інформації і регулюються державними нормами.

2.11.12. Інформація про ділянки землекористувань (землеволодінь) формується за даними земельного кадастру і оновлюється при кожній реєстрації об’єктів або зміні даних про об’єкти.

2.11.13. Містобудівні дані, що формуються за матеріалами місцевих органів містобудування та архітектури , в тому числі інспекції державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК), реєструються службою містобудівного кадастру:

– при наданні дозволу на будівництво (реконструкцію) об’єктів та прийманні об’єктів будівництва;

– при розробці (коригуванні) містобудівної документації – але не рідше одного разу в 2 роки;

– при коригуванні чергового плану – поквартально.

2.11.14. Звітні матеріали виконання топографо-геодезичних робіт при виконавчій зйомці, інвентаризації об’єктів після їх завершення в місячний термін передаються службі містобудівного кадастру для обробки та реєстрації.

2.11.15. Службою містобудівного кадастру базового рівня щоквартально проводиться узагальнення даних по кожному населеному пункту і району в цілому та їх розсилка інформаційним органам виконавчої влади.

В обласний та національний центри містобудівного кадастру узагальнені дані направляються один раз на рік.

2.11.16. Дані, які зберігаються в містобудівному кадастрі, відносяться до інформації відкритого типу. Винятком є інформація про юридичні особи та громадян, що носить конфіденційний характер (адреса, права власності, показники вартості власності та ін.) і не підлягають вільному розповсюдженню без згоди конкретних суб’єктів.

2.11.17. Порушення режиму доступу до інформації містобудівного кадастру або надання недостовірної інформації тягнуть за собою відповідальність відповідно до діючого законодавства.

2.11.18. Інформація для користувачів, яким дані містобудівного кадастру населених пунктів необхідні в професійній діяльності, надається на некомерційній

основі. Користувач сплачує витрати по розшуку, обробці даних і оформленню відповіді на запит.

Порядок передачі даних містобудівного кадастру іншим користувачам визначається рішенням місцевої ради.

2.11.19. Зберігання інформації виконується службою містобудівного кадастру, яка повинна забезпечити реєстрацію всіх змін, що фіксуються, по об’єктах містобудівного

кадастру.

Службою містобудівного кадастру ведеться архів по кожному населеному пункту. 2.11.20. Містобудівний кадастр може вестись як на паперових носіях, так і з використанням автоматизованих систем збирання, обробки і зберігання інформації.

2.11.21. Для створення і ведення містобудівного кадастру рішенням місцевої ради утворюється служба містобудівного кадастру.

2.11.22. Служба містобудівного кадастру населеного пункту утворюється як підрозділ у складі місцевих органів містобудування та архітектури.

3. Вимоги до забудови і благоустрою територій.

3.1. Забудова та благоустрій територій населених пунктів здійснюється шляхом організації комплексної забудови території або розташування та будівництва окремих

будинків і споруд у кварталах існуючої забудови на основі місцевих правил забудови,

містобудівної документації.

3.2. У разі відсутності місцевих правил забудови, детального плану території, проекту забудови або проекту реконструкції кварталу (мікрорайону), закінчення терміну їх реалізації, а також у разі необхідності внесення змін до цих проектів при розміщенні окремого об’єкта містобудування у кварталах існуючої забудови розробляються містобудівні обґрунтування згідно з державними будівельними нормами.

Вибір та надання земельної ділянки здійснюються в порядку, установленому Земельним кодексом України (див. п.6.1 Регіональних правил).

3.3. За наявності на території населеного пункту об’єктів культурної спадщини в складі генерального плану або детального плану території розробляється історико-архітектурний опорний план, у якому визначаються охоронні зони пам’яток та зони регулювання забудови, а також заходи щодо їх охорони та використання. Контроль за їх дотриманням здійснює спеціально уповноважений орган охорони культурної спадщини Рівненської облдержадміністрації (обласна служба охорони культурної спадщини).

3.4. Створення інженерно-транспортної інфраструктури та благоустрій населених пунктів здійснюються з урахуванням комплексності забудови територій житлово-громадського і виробничого призначення та місцевих особливостей.

3.5. Граничні параметри об’єктів, що рекомендуються для будівництва в конкретному місці населеного пункту, визначаються в архітектурно-планувальному завданні на основі містобудівної документації, місцевих правил забудови або містобудівного обґрунтування з урахуванням регіональних особливостей.

3.6. Забезпечення індивідуальних забудовників проектами житлових будинків і генеральними планами забудови та благоустрою присадибних ділянок здійснюється

підприємствами, установами, організаціями, що надають послуги у сфері містобудування та архітектури, за угодою із забудовниками та погодженням місцевого органу містобудування та архітектури згідно з рішенням ради.

3.7. Зовнішній благоустрій ділянок садибної житлової забудови мусить включати влаштування огорож, проїздів, доріжок, майданчиків відпочинку, господарських майданчиків, озеленення території тощо. Роботи щодо благоустрою виконуються власниками садиб згідно з державними будівельними нормами та санітарними правилами з урахуванням місцевих традицій. Улаштування огорож земельних ділянок здійснюється з урахуванням нормативних вимог щодо інсоляції територій земельних ділянок. Конкретні вимоги щодо архітектурного вирішення огорож (висоти, конструкції, матеріалу) у населеному пункті або його окремих районах повинні бути встановлені в місцевих правилах забудови або проекті забудови і благоустрою кварталу (населеного пункту), який затверджується місцевою радою після погодження місцевим органом містобудування та архітектури і громадського обговорення.

3.8. Зміна функціонального використання будівлі за ініціативою його власника здійснюється відповідно до місцевих правил забудови, генерального плану населеного пункту, а за їх відсутності – на основі містобудівного обґрунтування за погодженням із місцевим органом містобудування та архітектури, землевпорядним та іншим органами державного нагляду. Відомості щодо зміни функціонального використання споруди заносяться до даних містобудівного та земельного кадастрів населеного пункту.

Земельні питання при цьому вирішуються згідно з порядком зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб (див.

додаток №11).

4. Дотримання державних, громадських та приватних інтересів під час планування та забудови територій.

4.1. Врахування державних інтересів під час планування і забудови територій на місцевому рівні полягає у визначенні потреби у територіях, необхідних для розташування та утримання об’єктів загальнодержавного значення, вирішення інших

завдань реалізації державної політики щодо використання територій.

Врахування державних інтересів здійснюється шляхом виконання відповідних вимог до розроблення генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, проведення їх експертизи, здійснення державного контролю за плануванням, забудовою, іншим використанням територій та окремих земельних ділянок у порядку, встановленому законодавством.

Вимоги до планування, якими забезпечуються державні інтереси під час розроблення генеральних планів та іншої містобудівної документації, визначаються згідно з законом відповідними органами містобудування та архітектури спільно з іншими спеціально уповноваженими на це органами виконавчої влади.

Джерелами формування таких вимог є – Генеральна схема планування території України, схема планування території області, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України стосовно планування та забудови території області, нормативні акти виконавчої влади тощо.

4.2. З метою врахування громадських інтересів під час планування територій на регіональному рівні обласні, районні державні адміністрації відповідно до своїх повноважень:

– інформують населення через засоби масової інформації та письмово органи місцевого самоврядування, в тому числі органи місцевого самоврядування територій

суміжних адміністративно-територіальних одиниць, про розроблення схем планування відповідних територій;

– залучають представників відповідальних територіальних громад, сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів до участі в обговоренні схем планування територій на регіональному рівні;

-- готують пропозиції щодо погодження інтересів територіальних громад у разі виникнення розбіжностей при вирішенні питань планування територій на регіональному рівні.

Управління містобудування та архітектури обласної державної адміністрації, відділи містобудування та архітектури районних державних адміністрацій відповідно до своїх повноважень здійснюють заходи із зазначенням дати та місця обговорення щодо забезпечення участі громадян в обговоренні вирішень містобудівної документації регіонального рівня: схем планування території області, районів та їх окремих частин.

4.3. При здійсненні планування і забудови територій на місцевому рівні врахування громадських інтересів полягає у визначенні потреби територіальної громади в територіях, необхідних для розташування, утримання об’єктів житлово-комунального господарства, соціальної, інженерно-транспортної інфраструктури, вирішення інших завдань забезпечення сталого розвитку населеного пункту.

При здійсненні планування і забудови територій на місцевому рівні врахування приватних інтересів полягає у забезпеченні фізичним і юридичним особам рівних можливостей набуття у власність або у користування земельних ділянок, захисту майнових прав, а також безпечного функціонування об’єктів нерухомості.

Для врахування громадських і приватних інтересів виконавчі органи сільських, селищних, міських рад в межах повноважень, визначених законом:

– протягом двох тижнів після прийняття рішення про розроблення відповідної містобудівної документації, місцевих правил забудови повідомляють через засоби масової інформації про початок їх розроблення, а також про форми, місце і строк подання фізичними та юридичними особами пропозицій щодо цієї документації;

– протягом місяця після завершення розроблення відповідної містобудівної документації, місцевих правил забудови повідомляють через засоби масової інформації про місце їх розгляду, форми, місце і строк подання пропозицій (зауважень), порядок їх обговорення;

– оприлюднюють через засоби масової інформації рішення про затвердження містобудівної документації, місцевих правил забудови та змін до них, а також дають роз’яснення про їх зміст;

– інформують про правові, економічні та екологічні наслідки планування територій, а також про порядок врахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок, будівель і споруд, що оточують місце будівництва.

Обговорення містобудівної документації оформляється протоколом, в якому відображається громадська думка і який долучається до документації при її погодженні та затвердженні.

Для врахування громадських і приватних інтересів виконавчі органи сільських, селищних, міських рад в межах своїх повноважень на основі містобудівної документації встановлюють режим забудови та іншого використання земель, визначених для містобудівних потреб, а також здійснюють контроль за забудовою населених пунктів.

4.4. Територіальні громади, фізичні та юридичні особи під час обговорення містобудівної документації, місцевих правил забудови мають право на:

– одержання відповідно до Закону України "Про звернення громадян" інформації щодо розроблення містобудівної документації, місцевих правил забудови відповідної

території, розміщення об’єктів містобудування, допустимих видів забудови та іншого

використання земельних ділянок, єдиних умов і обмежень забудови окремої земельної ділянки;

– подання пропозицій і зауважень щодо містобудівної документації, місцевих правил забудови;

– участь у обговоренні схем планування територій на регіональному рівні, у тому числі з планування територій суміжних адміністративно-територіальних одиниць, іншої містобудівної документації на місцевому рівні.

4.5. Громадяни та їхні об’єднання, які не погодились із запропонованими вирішеннями містобудівної документації, місцевих правил забудови, мають право звернутися до відповідного виконавчого органу сільських, селищних, міських рад.

Розгляд звернень з приводу суперечок і розбіжностей, оперативне вирішення спірних питань та їх узгодження здійснюються відповідною комісією з питань будівництва при місцевій обласній, районній, міській раді.

4.6. Комісія розглядає спірні питання, за результатами обговорення в місячний термін готує висновок для прийняття рішення радою.

Рішення зі спірних питань є підставою для затвердження або внесення змін до зазначеної містобудівної документації, а також діяльності з розміщення й будівництва

об’єктів, іншого використання територій з урахуванням ухвалених комісією домовленостей.

4.7. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад відповідно до своїх повноважень розглядають звернення громадян і їхніх об'єднань та в установлені Законом України "Про звернення громадян" терміни подають їм обґрунтовані відповіді.

4.8. Громадяни та громадські організації, які не беруть безпосередньо участі у створенні об'єктів архітектури, мають право захищати свої інтереси під час проектування і будівництва нових та експлуатації існуючих об'єктів відповідно до державних будівельних, санітарних, пожежних норм.

5. Організація забудови територій.

5.1. У межах населених пунктів здійснюється комплексна забудова, як правило, компактними масивами у вигляді кварталів, мікрорайонів, груп житлових будинків, а також будівництво на окремих майданчиках (земельних ділянках).

5.2. Територія, яка визначається для розміщення кварталів житлово-цивільного, виробничого, комунально-складського, іншого призначення, повинна відповідати вимогам державних будівельних, санітарних, пожежних норм, екологічним вимогам згідно з законодавством України.

Вибір територій для розміщення житлового, соціально-побутового, виробничого, інженерно-транспортного будівництва як на окремих майданчиках, так і при комплексній забудові проводиться на підставі генеральних планів населених пунктів, схем планування територій сільських рад, іншої містобудівної документації з урахуванням перспективного розвитку населеного пункту.

5.3. У разі відсутності в існуючих межах населеного пункту вільних територій для кварталів житлово-цивільного будівництва на територіях, прилеглих до населеного пункту, визначаються території для цього будівництва на підставі генеральних планів за рішенням відповідних місцевих рад.

5.4. Місцеві органи містобудування та архітектури готують матеріали щодо розміщення кварталів житлово-цивільного будівництва, виробничого, комунально-складського, іншого призначення для розгляду їх місцевими державними адміністраціями із залученням відповідних структурних підрозділів, органів державного нагляду, місцевих органів самоврядування, власників, користувачів (орендарів) землі. З метою спрощення процедури розгляду цих питань створюється комісія.

5.5. У випадках, передбачених Законом України "Про архітектурну діяльність", розміщення та проектування об’єктів містобудування рекомендується здійснювати переважно на конкурсній основі згідно з Порядком проведення архітектурних та містобудівних конкурсів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.99 № 2137.

5.6. У селах, селищах, містах, районах при відсутності планувальних матеріалів, місцевих правил забудови та в залежності від рішення органів місцевого самоврядування про право інвестора на проведення проектних робіт, або документа,

що посвідчує право власності чи оренду земельної ділянки, для вирішення питань щодо вибору земельних ділянок під будівництво утворюються постійно діючі комісії з питань вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів, до складу яких входять відповідно:

заступник голови сільської, селищної, міської ради або заступник голови районної державної адміністрації – голова комісії, представник районного (міського) органу земельних ресурсів, природоохоронного органу, санітарно-епідеміологічної служби, органів містобудування та архітектури і охорони культурної спадщини, державного пожежного нагляду, органів місцевого самоврядування, власників, користувачів (орендаторів) землі, представник заявника.

У разі необхідності до роботи комісії залучаються представники інших служб, вказаних в додатку № 8 цих Правил.

Склад комісії і положення про неї затверджуються:

- в районах – головою районної державної адміністрації;

- у містах, селищах, селах – міським, селищним, сільським головою відповідно .

5.7. Результати роботи комісії оформляються актом, у якому зазначаються: склад комісії; назва об'єкта, для розміщення якого здійснюється вибір земельної ділянки, його основні характеристики, орієнтовний розмір земельної ділянки з урахуванням перспективи її розширення тощо; умови вилучення (викупу) земельної ділянки; основні характеристики земельної ділянки (правовий режим земель, склад угідь та їх

продуктивність, якісна характеристика ґрунтового покриву, наявність особливо цінних

земель, будівель, споруд, багаторічних та дерево-чагарникових насаджень тощо);

орієнтовна сума збитків, яка підлягатиме відшкодуванню власнику землі чи землекористувачу; орієнтовна сума втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, пов'язаних з вилученням земель; можливість поліпшення малопродуктивних земель шляхом нанесення родючого шару ґрунту, знятого під час будівництва об'єктів, тощо. У разі неможливості вибору земельної ділянки в акті зазначається мотивоване обґрунтування відмови.

5.8. Акт вибору майданчика для будівництва, який передбачається для відведення, складається місцевими органами містобудування та архітектури у чотирьох примірниках і підписується всіма членами комісії, скріплюється печатками і разом з матеріалами, що використовувалися під час його складання, передається юридичній

особі, для подання до сільської, селищної, міської , районної ради з метою прийняття

відповідного рішення ( дивись додаток №.8).

До акта вибору майданчика для будівництва обов’язково додається необхідний графічний матеріал, який є невід’ємною частиною і підписується представниками органів земельних ресурсів, містобудування та архітектури, відповідного органу місцевого самоврядування , землекористувачем та виконавцем робіт.

5.9. За результатами роботи комісії відповідна рада приймає рішення про розробку детального плану, проекту забудови (проекту реконструкції) або про погодження місця розташування конкретного об’єкта. Позитивне рішення про погодження місця розташування конкретного об’єкта одночасно є дозволом на збір вихідних даних для проектування і розробку проектно-кошторисної документації на будівництво.

На підставі рішення відповідної ради відділ містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства районної державної адміністрації ( виконавчий орган місцевої ради в містах обласного значення) організовує розроблення детального плану території або проекту забудови ( проекту реконструкції).

5.10. Проект забудови масиву погоджується з районними (міськими) землевпорядними, природоохоронними та органами містобудування та архітектури, територіальними органами державного нагляду у сфері цивільного захисту, обласної

державної автоінспекції, обласним головним управлінням земельних ресурсів та подається на розгляд містобудівної ради. Після проведення експертизи проекту та позитивного висновку управління містобудування та архітектури обласної державної

адміністрації він подається на розгляд і погодження відповідній сільській, селищній,

міській раді.

5.11. Після затвердження містобудівної документації земельні ділянки для розміщення окремих будинків і споруд або організації комплексної забудови території

району (кварталу) передається замовнику будівництва або окремим забудовникам у

порядку, встановленому Земельним кодексом України.

5.12.Функції замовника на будівництво окремих будівель, інженерної інфраструктури, інженерної підготовки території, вулиць та доріг, а також будинків виробничого та невиробничого призначення, інших об’єктів на території комплексної забудови виконавчий орган місцевої ради може виконувати безпосередньо або делегувати на конкурсній основі генеральній будівельній організації (підрядній організації) або підрядним організаціям, у порядку, встановленому законодавством.

Будівництво окремих індивідуальних будинків на території комплексної забудови може здійснюватись генеральним підрядником або індивідуальними забудовниками на підставі дозволу на будівництво. У разі будівництва підрядним способом інвестор (замовник) визначає підрядну організацію: якщо будівництво здійснюється за рахунок

державних коштів – підрядна організація визначається інвестором (замовником) шляхом проведення торгів (тендерів) згідно з Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти".

Рішення органів місцевого самоврядування щодо організації комплексної забудови території для розташування об’єктів містобудування загальнодержавного значення (забезпечення виконання владних функцій тощо) приймаються з урахуванням техніко-економічних обґрунтувань, затверджених Кабінетом Міністрів України, а регіонального значення – обласною державною адміністрацією.

Дозвіл на будівництво об’єкта містобудування в межах визначеної території, який був раніше наданий окремим забудовникам до прийняття рішення про організацію комплексної забудови, може бути скасовано або змінено лиш за згодою забудовника органом, який надавав дозвіл.

Розмір коштів інвесторів, що залучаються на пайових засадах до упорядкування території комплексної забудови, визначається у вихідних даних на проектування і не

повинен перевищувати граничного розміру, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2000 № 1930.

Майнові права на збудовані об’єкти містобудування визначаються договорами між замовником та інвестором у встановленому законом порядку.

Регулювання земельних відносин при комплексній забудові здійснюється відповідно до земельного законодавства.

Проектування, будівництво, приймання в експлуатацію закінчених будівництвом окремих будинків і споруд на території комплексної забудови здійснюються відповідно до укладених договорів між замовником та інвестором у порядку, встановленому законодавством.

5.13. Земельні ділянки державним (комунальним) підприємствам, установам, організаціям, юридичним та фізичним особам для містобудівних потреб надаються за рішенням відповідних органів місцевого самоврядування у відповідності з погодженим та затвердженим генеральним планом або іншою містобудівною документацією згідно із Земельним кодексом України та діючими нормативно-правовими документами і положенням.

5.14. Розгляд питань, пов’язаних з вибором та вилученням ділянок під будівництво для державних (комунальних) підприємств, установ, організацій, юридичних осіб у селах, селищах, містах та районах здійснюються комісією у складі, вказаному у п.5.6 цих правил і представників районних (міських) служб енергопостачальної компанії, водопровідно-каналізаційного та газового господарства, районного (міського) вузла зв’язку, цивільної оборони, державної автоінспекції, генеральної проектної організації та замовника. До складу комісії може бути залучено також представників інших служб.

5.15. Фізичні та юридичні особи мають право за письмовою заявою одержувати від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування інформацію про правовий статус, допустимі види забудови окремої земельної ділянки.

Відділи містобудування та архітектури районної державної адміністрації ( виконавчих комітетів міських рад), надають інформацію протягом одного місяця від дати звернення. Надання інформації про правовий статус, допустимі види забудови та іншого використання земельних ділянок, єдині умови і обмеження забудови окремої земельної ділянки здійснюється без наявності дозволу на будівництво та згоди власника або користувача зазначеної земельної ділянки.

Відповідно до отриманої інформації фізичні та юридичні особи мають право виконувати передпроектні роботи (ескізи, пошукові, концептуальні).

6. Надання дозволу на будівництво об’єктів містобудування.

6.1. Вибір, визначення, вилучення та надання земельних ділянок для містобудівних потреб (розміщення будинків і споруд житлового, громадського, виробничого, транспортного, комунального, природоохоронного, іншого призначення, вулиць і доріг, магістральних інженерних мереж, об’єктів ландшафтної архітектури) проводиться відповідно до земельного законодавства, на підставі містобудівної документації, місцевих правил забудови.

6.2. Під час вибору, вилучення та надання земельних ділянок для містобудівних потреб відповідно до Земельного кодексу України місцеві органи землевпорядні,  природоохоронні, містобудування та архітектури, санітарні, державного нагляду у сфері цивільного захисту та інші надають висновки та пропозиції місцевим органам влади щодо доцільного місця розташування об’єкта, його граничних параметрів, площі земельної ділянки згідно з місцевими правилами забудови, генеральним планом, іншою містобудівною документацією, державними будівельними нормами.

6.3. Вибір земельних ділянок для розміщення об’єктів проводиться юридичними особами, зацікавленими у їх відведенні. Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування зобов’язані в порядку, визначеному законодавством України, надати інформацію юридичним особам, зацікавленим у відведенні земельних ділянок, щодо можливих варіантів розміщення об’єктів відповідно до затвердженої містобудівної документації та документації із землеустрою. Порядок вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

6.4. Юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки із земель комунальної або державної власності, звертається з клопотанням до відповідної сільської, селищної, міської ради або місцевої державної адміністрації (зразки заяв та рішень див. у додатках №№ 6,7).

6.4.1. До клопотання про надання земельної ділянки додаються копії установчого документа та свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, а також документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування, викопіювання з генерального плану або іншої містобудівельної документації населеного пункту, копію плану земельної ділянки з нанесенням на ній варіантів розміщення об’єктів та зазначенням загальної площі, яку необхідно надати, копії матеріалів проектів будівництва (типових проектів або повторного застосування), містобудівного обґрунтування розташування об’єкта на території кварталу існуючої забудови, інших проектних матеріалів щодо умов забудови земельної ділянки.

6.4.2. Відповідна сільська, селищна, міська рада чи місцева державна

адміністрація згідно із своїми повноваженнями розглядає клопотання і в п'ятиденний

строк з дня реєстрації направляє його разом з матеріалами, зазначеними в п.6.3.3, на розгляд органів земельних ресурсів, природоохоронних і санітарно-епідеміологічних органів, органів містобудування та архітектури і охорони культурної спадщини.

Зазначені органи протягом двох тижнів з дня одержання клопотання надають свої висновки відповідній сільській, селищній, міській раді чи місцевій державній адміністрації, які з урахуванням одержаних висновків протягом десяти днів приймають рішення про погодження місця розташування того об’єкта, під який мають самостійно вилучати земельну ділянку, або мотивоване рішення про відмову.

6.4.3. Надання земельних ділянок юридичним та фізичним особам для містобудівних потреб здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, в межах їх повноважень, за проектами відведення цих ділянок.

6.4.4. Умови і строки розроблення проектів відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з організацією, яка має відповідний

дозвіл (ліцензію) на виконання цих робіт.

6.4.5. Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об’єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених Земельним Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

6.4.6. При наданні земельної ділянки обласною державною адміністрацією, Кабінетом Міністрів України сільські, селищні, міські, районні, обласна рада, районні

державні адміністрації за місцем розташування земельної ділянки подають свій висновок обласній державній адміністрації.

6.4.7. При наданні земельної ділянки Кабінетом Міністрів України обласна державна адміністрація подає свої висновки та проект відведення земельної ділянки центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, який розглядає ці матеріали і у місячний строк подає їх до Кабінету Міністрів України.

6.4.8. У разі невідповідності намірів замовника щодо наміченого функціонального призначення об’єкта будівництва єдиним умовам та обмеженням щодо використання

земельної ділянки, встановленим у місцевих правилах, а в разі їх відсутності - містобудівній документації, замовник подає погоджене комплексне містобудівне обґрунтування можливості будівництва об’єкта на земельній ділянці, виконане організацією, яка має відповідну ліцензію.

Розроблення, погодження та затвердження містобудівного обґрунтування виконується відповідно до п.2.8 цих правил та ДБН Б.1.1.-4-2002.

6.4.9. Місцевий орган містобудування та архітектури надає ці матеріали на погодження управлінню містобудування та архітектури обласної державної адміністрації і в разі позитивного висновку організовує разом із замовником громадське обговорення розміщення об’єкта та урахування пропозицій громадськості. В разі досягнення згоди про можливість будівництва відділ ( управління) містобудування та архітектури подає виконавчому комітетові місцевої ради відповідний висновок та проект рішення про дозвіл на будівництво та коригування місцевих правил забудови ( якщо вони затверджені для зазначеної території) або містобудівної документації.

6.4.10. Відмову органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади у наданні земельної ділянки або залишення клопотання без розгляду може бути оскаржено в судовому порядку.

6.5. У разі прийняття сільською, селищною чи міською радою рішення про надання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об'єкта містобудування в порядку, визначеному земельним Законодавством, зазначене рішення одночасно є дозволом на будівництво цього об'єкта відповідно до статті 24 Закону України ''Про планування та забудову територій".

6.6. Фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об’єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов’язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об’єкта містобудування (далі – дозвіл на будівництво).

Фізичні та юридичні особи, зацікавлені в здійсненні будівництва об’єктів містобудування, подають письмову заяву про надання дозволу на будівництво до виконавчого органу відповідної ради.

6.7.До письмової заяви забудовника додаються документи та матеріали, які включають:

– витяг із рішення виконкому сільської, селищної чи міської ради про надання земельної ділянки з визначенням цільового призначення;

– державний акт на право власності або право користування землею, акт установлення меж земельної ділянки в натурі;

– економіко-фінансове обґрунтування проведення проектних і будівельних робіт (у разі необхідності кредитування);

– для об'єктів виробничого призначення – техніко-економічне обґрунтування запланованого будівництва, для екологічно небезпечних об'єктів – висновок державної екологічної експертизи.

Забороняється вимагати від заявника документи, не передбачені законодавством. 6.8. Дозвіл на будівництво об'єктів містобудування надається заявнику безкоштовно протягом двох місяців з дня подання заяви на підставі комплексного висновку органу містобудування та архітектури районної державної адміністрації (виконавчого органу міської ради в містах обласного значення) щодо відповідності запропонованого будівництва містобудівній документації, державним будівельним нормам, місцевим правилам забудови (далі – комплексний висновок).

6.9. Комплексний висновок і проект рішення про дозвіл на будівництво готуються органом містобудування та архітектури протягом місяця від дня звернення зацікавленої особи із залученням відповідних землевпорядних, природоохоронних, санітарних органів, органів державного нагляду у сфері цивільного захисту відповідно до їх повноважень, які надають свої висновки протягом двох тижнів від дня звернення зацікавленої особи до цих органів.

У разі надання негативного комплексного висновку зацікавленим особам також надаються роз’яснення та відповідні рекомендації. Роз’яснення та рекомендації надаються у письмовій формі протягом одного місяця від дня звернення. При потребі управління (відділи) містобудування та архітектури мають право залучати до підготовки комплексного висновку інші органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції.

6.10.Для об’єктів, що мають підвищену небезпеку, комплексний висновок готується на підставі позитивних висновків державних (громадських) експертиз, передбачених законом, щодо техніко-економічного та містобудівного обґрунтування таких об’єктів. Перелік об’єктів, що мають підвищену небезпеку, наведено у додатку № 9.

6.11. Для об'єктів, що розміщуються вздовж автошляхів державного та міждержавного значення, для об'єктів підвищеної небезпеки, об'єктів, будівництво яких передбачено за рахунок коштів державного або обласного бюджетів згідно із підпунктом 17 пункту 1 статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а також тих, що знаходяться у власності обласної державної адміністрації або обласної ради, у разі надання земель за рішенням обласної ради згідно із Земельним кодексом України, а також для найважливіших об'єктів, перелік яких затверджується головою обласної державної адміністрації, комплексний висновок погоджується управлінням містобудування та архітектури облдержадміністрації разом з іншими відповідними підрозділами облдержадміністрації та обласними органами державного нагляду безкоштовно у двотижневий термін за поданням місцевого органу містобудування та архітектури. У разі ненадання пропозицій вищезгаданими установами комплексний висновок про можливість будівництва вважається погодженим.

6.12. Для екологічно небезпечних об'єктів подається також висновок територіальних органів Міністерства екології та природних ресурсів щодо техніко-економічного обґрунтування будівництва екологічно небезпечного об'єкта.

6.13. Фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити реконструкцію або реставрацію, реабілітацію, консервацію, ремонт, пристосування, музеєфікацію пам’яток культурної спадщини, подають письмову заяву до виконавчого органу відповідної ради.

До заяви додається письмовий дозвіл органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, виданий на підставі погодженої з ним науково-проектної документації:

– по пам’ятках національного значення – державної служби охорони культурної спадщини;

– по пам’ятках місцевого значення – обласної служби охорони культурної спадщини.

6.14. Дозвіл на будівництво дає право замовникам на отримання вихідних даних на проектування, здійснення проектно-вишукувальних робіт та отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

6.15. Дозвіл на будівництво об’єкта містобудування не є документом, що засвідчує право власності чи право користування (оренди) земельними ділянками.

Дозвіл на будівництво об’єкта містобудування не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу місцевої інспекції державного

архітектурно-будівельного контролю.

6.16. У разі, якщо фізична або юридична особа не розпочала будівельні роботи протягом двох років від дня отримання дозволу на будівництво об’єкта містобудування, цей дозвіл втрачає чинність відповідно до статті 24 Закону України "Про планування та забудову територій". Поновлення дозволу відбувається в такому ж порядку, як і його надання.

7. Порядок реконструкції будинків, вбудовано-прибудованих приміщень, горищ та мансард.

7.1. Реконструкція будинків, вбудовано-прибудованих приміщень, горищ і мансард проводиться згідно з технічними вимогами Положення про систему технічного обслуговування, ремонту і реконструкції жилих будівель в містах і селищах України, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України від 31.12.91 №135, Законами

України "Про планування та забудову територій", "Про архітектурну діяльність", "Про

охорону культурної спадщини".

7.1.1. Реконструкцію жилого будинку при техніко-економічній та соціальній доцільності рекомендується проводити один раз за період його нормативного строку служби.

7.1.2. При проведенні реконструкції жилих будівель мусять одночасно виконуватися необхідні роботи по ремонту.

7.1.3. При плануванні і здійсненні реконструкції жилих будівель їх введення в експлуатацію повинно враховуватися у відповідних натуральних показниках. Балансова вартість реконструйованих будівель визначається як сума виробничих витрат на їх реконструкцію і відновлювальної вартості елементів, що зберігаються. При постановці жилої будівлі на реконструкцію з початком робіт вона списується з балансу, а після вводу - враховується в балансі в порядку, встановленому для об’єктів нового будівництва.

Результати проведених ремонтів, реконструкції відображаються в технічному паспорті жилої будівлі.

7.1.4. Планування, організація та фінансування розробки проектно-кошторисної документації і визначення договірної ціни реконструкції виконується за нормами та правилами нового будівництва.

7.1.5. Приймання жилих будівель після реконструкції проводиться в порядку, встановленому для приймання жилих будівель після нового будівництва. 7.1.6. Здійснення реконструкції будинку включає такі обов’язкові етапи:

перший - прийняття власником будинку рішення про доцільність його реконструкції та бажаного її характеру. Основою цього рішення можуть бути моральний та фізичний знос будинку, необхідність утеплення зовнішніх стін, поліпшення архітектурно-планувальних рішень квартир та інженерного обладнання, посилення звукоізоляції, зміна цільового призначення тощо;

другий – виконання обстеження будинку та оцінка його технічного стану;

третій – розроблення проекту реконструкції та його узгодження і затвердження у встановленому порядку;

четвертий – виконання будівельно-монтажних робіт відповідно до проекту їх виробництва;

п’ятий – прийняття реконструйованого будинку в експлуатацію.

7.1.7. Реконструкція окремого будинку може передбачати:

– підвищення комфортності житла внаслідок перепланування квартир та добудови помешкань (еркерів, ліфтових шахт та ін.), а також поліпшення звукоізоляції  огороджень;

– збільшення загальної площі будинку завдяки надбудові мансардних поверхів, а також добудови додаткових житлових блоків;

– зменшення втрат теплової енергії шляхом використання енергоощадних технічних рішень (зокрема утеплення зовнішніх стін, заміна заповнення віконних та дверних отворів енергоощадними конструкціями, теплоізоляцію трубопроводів тощо);

– відновлення ресурсу та підвищення експлуатаційної надійності об’єкта за допомогою підсилення несучих конструкцій (підвищення сейсмостійкості), а також удосконалення гідроізоляції підземних частин будинку;

– модернізацію інженерного обладнання, включаючи використання приладів регулювання і обліку газу, теплоспоживання та води;

– поліпшення архітектурної виразності будинку та благоустрою прилеглої території.

7.1.8. Рішення стосовно характеру реконструкції та умов її реалізації приймає власник об’єкта.

7.2. Для отримання дозволу на здійснення реконструкції вбудовано-прибудованого приміщення замовник звертається до виконавчого комітету сільської, селищної або міської ради. У заяві визначається передбачене функціональне

призначення об'єкта, чисельність працюючих, місткість. До заяви додаються документи, які посвідчують право власності на приміщення, або угода з власником на право здійснення реконструкції, технічний паспорт на зазначене приміщення.

7.3. Відділ містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства районної державної адміністрації(міськвиконкому), протягом 15 календарних днів на

підставі доручення виконкому готує проект рішення виконавчого органу про дозвіл на реконструкцію, надання замовнику вихідних даних і виконання проектних робіт або обґрунтовану відмову, визначає архітектурно-планувальні вимоги та необхідний перелік технічних умов залежно від обсягів реконструкції або капітального ремонту.

7.4. Якщо приміщення переводиться згідно із законодавством із житлового до нежитлового за рішенням виконкому сільської, селищної або міської ради, то зазначене рішення одночасно є дозволом на розробку відповідного проекту реконструкції цього приміщення. Проект рішення готується відповідним органом містобудування та архітектури за участю відповідних органів державного нагляду згідно із законодавством.

7.5.Для отримання дозволу на проведення надбудови та переобладнання горища будинків на мансардні поверхи претендент звертається до виконавчого комітету міської, селищної, сільської ради. У заяві зазначаються: коротка характеристика запланованого об’єкту(загальна площа, кількість квартир, кількість кімнат та інше), орієнтовний термін виконання робіт. До заяви додаються: згода на надбудову та переобладнання горища від власника або об’єднання співвласників будинку, технічна характеристика будинку, план верхнього поверху, список мешканців верхнього поверху.

7.5.1. Виконком направляє повідомлення мешканцям верхнього поверху визначеного будинку про можливість участі у конкурсі на інвестиційний проект з терміном надання заявки протягом 20 днів з дня офіційного звернення (відсутність відповіді у вказаний термін означає відмову від участі у конкурсі).

Мешканці верхнього поверху мають пріоритет у надбудові та переобладнанні горища будинку на даху будинку та інших необхідних робіт з ремонту будинку. Виконком подає оголошення у засоби масової інформації про конкурс на виготовлення інвестиційного проекту на надбудову та переобладнання горища будинку під мансардний поверх. Для надання заявки претендентам надається 15 днів з дня оголошення. За власні кошти кожним претендентом виготовляються проектні пропозиції, які погоджуються органом містобудування та архітектури,

санепідемстанцією, органом державного нагляду у сфері цивільного захисту та органом охорони культурної спадщини (якщо об’єкт є пам’яткою архітектури або розташований у межах історико-культурної заповідної території). Підготовлені матеріали подаються на розгляд конкурсної комісії.

7.5.2. Переможцю конкурсу, або претенденту, що виявив бажання реконструювати власну квартиру з розширенням її за рахунок горища, надається дозвіл виконкому на реконструкцію горища.

7.5.3. Для отримання архітектурно-планувального завдання (АПЗ) та технічних умов на будівництво додається письмова згода власника будинку, а також згода мешканців, що проживають поверхом нижче, і у випадку, коли технічне переобладнання зачіпає їх інтереси (проведення інженерних комунікацій через їх квартири тощо).

7.5.4. На підставі АПЗ та одержаних технічних умов замовник виготовляє проектно-кошторисну документацію (ПКД) на надбудову або переобладнання горища будинку на мансардний поверх чи комплексу таких об’єктів. Подає ПКД на погодження у відділ (управління) містобудування та архітектури і до органу охорони культурної спадщини, якщо будинок є пам’яткою архітектури, або розташований на території історико-культурної заповідної території.

7.5.5. При розробці робочої документації повинні бути враховані: умови АПЗ, інтереси власника та мешканців будинку, експертний висновок спеціалізованої проектної організації про несучу здатність основних конструктивних елементів будинку, передбачені кошти на ліквідацію можливих пошкоджень, заміни окремих елементів та благоустрою.

Для кожного конкретного випадку розробляється проект організації будівництва з заходами щодо нормалізації умов проживання мешканців.

7.5.6. Робочий проект підлягає погодженню з:

- власником будинку;

- органом містобудування та архітектури;

- органом охорони культурної спадщини (якщо будинок є пам’яткою архітектури або розташований на території історико-культурної заповідної території);

- органами санітарно-епідеміологічної служби;

- органами державного нагляду у сфері цивільного захисту ;

- підрядною організацією.

7.5.7. Дозвіл на проведення будівельних робіт видається замовнику у порядку, визначеному Положенням про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженим наказом Держбуду від 05.12.2000 № 273 та на підставі правових  і нормативно-технічних документів.

Забороняється виконання будівельних робіт з надбудови або переобладнання горищ без отримання дозволу інспекції Держархбудконтролю.

Прийняття в експлуатацію об’єктів будівництва здійснюється згідно п.12.9 Регіональних правил.

8. Порядок підготовки та надання вихідних даних на проектування.

8.1. Видача вихідних даних зацікавленим юридичним та фізичним особам, які отримали дозвіл на будівництво об’єкта (далі – замовник) у повному обсязі забезпечується: для міст обласного значення – управліннями містобудування та архітектури виконавчих органів міських рад, для інших населених пунктів і територій – відділами містобудування та архітектури райдержадміністрацій (далі – місцеві органи містобудування та архітектури).

8.1.1. Архітектурно-планувальне завдання (далі – АПЗ), завдання на проектування та технічні умови щодо інженерного забезпечення об’єкта архітектури є складовими частинами вихідних даних.

8.1.2. Порядок надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об’єкта архітектури і визначення розміру плати за їх

видачу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1999 р. і є обов’язковими для:

– органів містобудування та архітектури і підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері містобудування;

– юридичних осіб усіх форм власності та їх структурних підрозділів, які здійснюють підготовку технічних умов (далі – організації, які надають технічні умови);

– замовників, проектувальників, підрядників, будівельників, інших юридичних та фізичних осіб, які провадять містобудівну та архітектурну діяльність, незалежно від форм власності.

8.1.3. АПЗ та технічні умови діють протягом нормативного терміну проектування і будівництва об’єкта архітектури, але в будь-якому випадку не менше двох років з дати видачі вихідних даних. Після закінчення терміну дії АПЗ підлягає перереєстрації та продовженню в місцевому органі містобудування та архітектури, який його видав, а технічні умови – в організаціях, які їх надали.

8.1.4. Зміни до наданого АПЗ можуть бути внесені лише за згодою замовника місцевим органом містобудування та архітектури, а до технічних умов – організаціями, які їх надали.

8.1.5. Дія наданих АПЗ та технічних умов не може бути зупинена у зв’язку з початком розроблення або коригування містобудівної документації, місцевих правил забудови.

8.1.6. Якщо у наданому замовнику АПЗ має місце порушення вимог містобудівної документації, місцевих правил забудови, державних норм, стандартів і правил, дія архітектурно-планувального завдання може бути зупинена управлінням містобудування та архітектури облдержадміністрації до усунення зазначених порушень.

8.1.7. АПЗ розробляється за типовою формою згідно з додатком №12.

8.1.8. Типові форми технічних умов та опитувальних листів для їх одержання визначаються відповідними міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади згідно з їх компетенцією.

8.1.9. Вихідні дані комплектуються у трьох примірниках і реєструються. Перший примірник вихідних даних видається замовнику, другий – проектувальнику, третій зберігається в архіві місцевого органу містобудування та архітектури, який їх видав.

8.1.10. У разі зміни наміру замовника щодо виду, цільового призначення будівництва, виникнення необхідності знесення споруд, замовник зобов’язаний у десятиденний термін повідомити про це місцевий орган містобудування та архітектури, а також організації, що надали технічні умови. Дія архітектурно-планувального завдання і технічних умов зупиняється при цьому до вирішення необхідних питань.

8.1.11. Для отримання АПЗ замовник звертається із заявою до місцевих органів містобудування та архітектури.

До заяви додаються:

– дозвіл на будівництво;

– завдання на проектування;

– технічні умови.

8.1.12. Для одержання технічних умов замовник (або за його дорученням проектувальник, підприємство, яке надає послуги у сфері містобудування) подає до організації, що надає технічні умови:

– план земельної ділянки (ситуаційний план);

–опитувальні листи за відповідно затвердженою формою, в яких викладено відомості про розрахункові параметри об’єкта архітектури (місткість, обсяги потреб води, тепло-, електроенергії тощо), підписані замовником та проектувальником (див. додатки №13);

– для об’єктів архітектури промислового призначення – технічне завдання замовника, яке містить основні техніко-економічні та технологічні параметри об’єкта (у разі необхідності).

8.1.13. Розмір плати за видачу архітектурно-планувального завдання та технічних умов визначається (обраховується) згідно з розцінками, наведеними у додатках 2 і 3 до порядку, вказаному в п. 8.1.2.

8.1.14. Для оперативного вирішення спірних питань, що виникають під час надання архітектурно-планувального завдання, технічних умов при місцевому органі виконавчої влади або органів місцевого самоврядування утворюється узгоджувальна

комісія.

8.1.15. До складу узгоджувальної комісії входять відповідальні представники:

– місцевого органу містобудування та архітектури;

– інших структурних підрозділів місцевої держадміністрації або виконавчого

органу місцевої ради;

– організацій, що надають вихідні дані;

– проектувальникам;

– депутатів місцевої ради за згодою.

На засідання комісії можуть запрошуватися представники інших підприємств,

установ, організацій та служб залежно від специфіки об’єкта архітектури.

8.1.16. Узгоджувальна комісія за участю замовника розглядає спірні питання

стосовно архітектурно-планувального завдання та технічних умов і в разі необхідності приймає рішення щодо їх перегляду в установлений термін. Рішення про внесення змін до архітектурно-планувального завдання приймаються з урахуванням відповідних рішень містобудівної ради.

8.1.17. Рішення узгоджувальної комісії оформляється протоколом, затверджується розпорядженням голови місцевої адміністрації або рішенням виконавчого органу міської ради і є обов’язковим для виконання.

8.2. Архітектурно-планувальне завдання надається з урахуванням граничних параметрів забудови, містобудівних, об'ємно-просторових вимог, установлених на

підставі комплексного висновку щодо місця розташування об'єкта, містобудівного

обґрунтування розміщення об'єкта, містобудівної документації. Плата за розроблення вимог, які вже визначено у раніше розроблених комплексному висновку або містобудівному обґрунтуванні, під час підготовки архітектурно-планувального завдання не стягується або визначається з відповідними зменшувальними коефіцієнтами в залежності від конкретного обсягу передпроектних робіт.

8.3. Підготовка вихідних даних для проектування, ведення їх архіву, внесення відповідних змін до матеріалів містобудівного кадастру виконуються підприємствами,

установами, організаціями, які надають послуги у сфері містобудування.

8.4. Управління містобудування та архітектури обласної державної адміністрації погоджує архітектурно-планувальне завдання на проектування для будівництва, яке

здійснюється на території області за рахунок коштів державного та обласного бюджетів, для об'єктів, замовниками будівництва яких є обласна рада або обласна державна адміністрація, об'єктів національного та регіонального значення, будівництво яких передбачено регіональними або державними програмами соціально-економічного розвитку, іншими цільовими державними або регіональними програмами, а також для найважливіших об'єктів, перелік яких затверджується головою облдержадміністрації (див. додаток 14).

Управління містобудування та архітектури облдержадміністрації здійснює погодження архітектурно-планувального завдання за поданням місцевого органу містобудування та архітектури безкоштовно у двотижневий термін.

8.5. Замовник визначає стадійність розроблення проектної документації з урахуванням рекомендацій спеціально уповноваженого органу містобудування та архітектури. Замовник визначає проектну організацію, яка має відповідну ліцензію і видає проектувальнику завдання на проектування, у якому визначає свої вимоги до об'єкта у відповідності до місцевих правил забудови, містобудівної документації, державних будівельних норм. Відомості про замовника та обрану замовником проектну організацію відображаються в архітектурно-планувальному завданні і технічних умовах.

8.6. Будівництво індивідуальних одно -, двоповерхових житлових будинків та господарських споруд на земельних ділянках у сільській місцевості може здійснюватись згідно з порядком, наведеним у розділі 9 цих Регіональних правил.

8.7. Надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами здійснюється відповідно до Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.03 №2067 “Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами”(див. Додаток №23).

8.8. Надання дозволу на розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності здійснюється згідно з Типовими правилами, затвердженими наказом Держбуду України від 13.10.2000 №227 із змінами (наказ Держбуду України від 16.10.2002 №59), державними нормами і стандартами. При цьому земельні питання вирішуються згідно із Земельним кодексом України (див. Додаток №24).

9. Основні вимоги щодо оформлення документації на будівництво садибних житлових будинків.

9.1. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри ділянки та мета її використання (зразки заяв та рішень див. у додатках №№6,7).

9.1.1. Відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає заяву і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.

9.1.2. Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

9.1.3. Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органом архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд до органу місцевого самоврядування.

9.1.4. Сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

9.1.5. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

9.2. На підставі рішення місцевої ради про надання земельної ділянки для будівництва житлового будинку забудовник звертається до місцевого органу містобудування і архітектури за отриманням будівельного паспорта індивідуального житлового будинку.

У сільській місцевості, селищах та малих містах для будівництва садибних одно -, двоповерхових житлових будинків відділ містобудування та архітектури районної державної адміністрації надає забудовнику будівельний паспорт, складений на основі проекту масового або повторного застосування, рекомендованого для цього регіону, або за індивідуальним проектом для будівництва, розробленим, погодженим і затвердженим згідно з державними будівельними нормами.

9.3. Будівельний паспорт складається із правовстановлюючих документів на землю, дозволу на будівництво, планів, фасадів, розрізів, необхідних конструктивних вузлів будинку, відомостей щодо витрат матеріалів, складених на підставі проекту масового або повторного застосування, технічних умов підключення до інженерних мереж, генерального плану земельної ділянки з відмітками. На генеральному плані ділянки повинні бути нанесені червоні лінії, лінії регулювання забудови, існуючі будівлі та споруди, а також такі, що знаходяться на суміжних ділянках, і такі, що проектуються, мінімально допустимі відстані та прив'язка будинку до меж земельної ділянки. У цьому разі архітектурно-планувальне завдання забудовнику не видається.

Будівельний паспорт готується відповідним підприємством, установою, організацією, які надають платні послуги у сфері містобудування за угодою із 34 забудовником, і погоджується відповідними органами державного нагляду згідно із законодавством. Погодження будівельного паспорта здійснюється у місячний термін із залученням відповідного підприємства, установи, організації за дорученням забудовника. Будівельні паспорти підписуються керівником підприємства, яке їх розробляло, і погоджуються головним архітектором району.

Будівельний паспорт видається забудовнику в місячний термін з дня подання письмової заяви органам виконавчої влади.

Забудовник за його бажанням може самостійно здійснювати погодження будівельного паспорта з відповідними органами державної виконавчої влади.

9.4. Процедура видачі будівельного паспорта, що визначена в пункті 9.2, застосовується також під час надання документів для будівництва господарських споруд, індивідуальних гаражів, майстерень, добудов, перебудов індивідуальних житлових будинків забудовником.

9.5. Управління (відділи) містобудування та архітектури організовують та контролюють роботи з підготовки вихідних даних на проектування, будівельних паспортів, надання інших послуг у сфері містобудування.

9.6. На підставі погодженої проектної документації на будівництво або

будівельного паспорта органами містобудування та архітектури проводиться винесення осей в натуру, про що складається відповідний акт, до якого додаються графічні матеріали прив'язок до існуючих геодезичних знаків.

9.7. Районний відділ містобудування і архітектури подає органу місцевого самоврядування пропозиції щодо прийняття рішення про надання дозволу на будівництво.

9.8. Під час будівництва забудовник зобов'язаний:

– здійснювати забудову, інженерне облаштування і благоустрій земельної ділянки відповідно до затвердженої документації (будівельного паспорта);

– здійснювати необхідний ремонт існуючих будівель та усувати помічені дефекти;

– відшкодувати збитки або проводити ремонт зруйнованих ним доріг та інженерних мереж.

9.9. При внесенні в процесі будівництва змін до проекту житлового будинку або інших будівель забудовник зобов'язаний погодити їх з органами містобудування і  архітектури додатково.

9.10. Після закінчення будівництва в повному обсязі житловий будинок приймається в експлуатацію державною технічною комісією в порядку, встановленому нормативно-правовими актами (див. додаток№19).На підставі затвердженого рішення про прийняття будинку в експлуатацію та відповідного акта технічної комісії здійснюється реєстрація будинку і видача забудовнику технічного паспорта для подальшого оформлення права приватної власності.

9.11. Будівництво, здійснене без належного дозволу згідно зі статтями 24, 29 Закону України "Про планування та забудову територій" або без належно затвердженого проекту, або з істотними відхиленнями від проекту, або з грубим порушенням державних будівельних норм і правил, вважається самовільним, забороняється законодавством і тягне наслідки згідно зі статтею 105 Цивільного кодексу України.

10. Порядок проведення топографо-геодезичного та інженерно-геологічного вишукування.

10.1. Для проведення топографо-геодезичного та інженерно-геологічного вишукування (далі – роботи) виконавець повинен зареєструвати замовлення на роботу в обласному спеціально уповноваженому органі Державного геодезичного нагляду або в геолого-геодезичній службі органу містобудування і архітектури.

10.2. Топографо-геодезичні роботи виконуються всіма суб'єктами господарської діяльності, які мають відповідну ліцензію спеціально уповноваженого органу державної виконавчої влади.

Суб'єкт господарської діяльності для реєстрації робіт подає такі документи:

– заяву в 2-х примірниках;

– схему – графічний додаток із нанесенням траси, межі ділянки;

– копію ліцензії на право виконання робіт.

Топографо-геодезичні роботи, які не потребують наявності ліцензії згідно зі статтею 123 Закону України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність", за бажанням забудовника можуть виконувати геолого-геодезичні служби відповідного органу містобудування та архітектури.

10.3. Роботи можуть проводитись на всіх землях незалежно від їх призначення і форм власності лише з дозволу власника (користувача) земельної ділянки, а на землях державної власності – органу місцевого самоврядування на проведення цих робіт.

У разі, коли при проведенні робіт прогнозується погіршення стану відповідної земельної ділянки, ці роботи за бажанням власника землі (землекористувача) можуть виконуватись за умови укладення з ним договору про відшкодування витрат.

10.4. Суб'єкти, що проводять роботи, зобов'язані:

– дотримуватись принципів добросусідства згідно зі статтею 91 Земельного кодексу України:

– відшкодувати власникам земельних ділянок (землекористувачам) усі нанесені при виконанні цих робіт збитки;

– після закінчення робіт у місячний термін привести за свій рахунок відповідну земельну ділянку у стан, придатний для використання за її призначенням;

– оформити відсутність взаємних претензій актом.

10.5. Строки початку і місце проведення робіт погоджуються з власником землі (землекористувачами), а у разі недосягнення згоди – рішенням відповідних органів виконавчої влади, місцевого самоврядування.

10.6. Матеріали топографо-геодезичних робіт зберігаються відповідно до Закону України "Про топографо-геодезичну та картографічну діяльність" у Державному картографо-геодезичному фонді (копії топографічних планів) та регіональних топографо-геодезичних фондах спеціально уповноважених органів Державного геодезичного нагляду, а також фондах при місцевих органах містобудування та архітектури і використовуються лише з дотриманням вимог законодавства про авторські та майнові права.

10.7. За результатами виконання топографо-геодезичних робіт до регіонального картографо-геодезичного фонду, спеціально уповноваженого органу Державного геодезичного нагляду подаються технічні звіти і матеріали зйомок усіх робіт незалежно від обсягів, виконані за рахунок державного бюджету, а також копії технічних звітів і копії матеріалів зйомок на площі більше 5 кв. км незабудованої території і більше 1 кв. км забудованої території однієї ділянки незалежно від джерел фінансування (за винятком фінансованих, із державного бюджету).

За результатами виконання топографо-геодезичних робіт до органів містобудування та архітектури подаються технічні звіти і матеріали зйомок, виконані на ділянках площею до 100 га і протяжністю лінійних вишукувань до 25 км, для розробки проектів капітального будівництва.

10.8. Місцеві органи містобудування та архітектури, які здійснюють реєстрацію топографо-геодезичних робіт у складі вишукувальних, кожні півроку подають звіт відповідної форми із зазначеного виду діяльності до регіонального спеціально уповноваженого органу Державного геодезичного нагляду.

11. Порядок погодження і затвердження проектної документації.

11.1. Проектна документація до її затвердження підлягає комплексній державній експертизі згідно із Порядком затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної інвестиційної державної експертизи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.02 №483 (див. додаток № 16).

Комплексній державній експертизі не підлягають проекти, що відносяться до Переліку об’єктів, затвердження проектів будівництва яких у межах законодавства України не потребує висновку комплексної державної експертизи (див. додаток №17).

11.2. Загальні положення про розроблення проектної документації.

11.2.1. Право на розроблення проектної документації або її окремих розділів надається юридичним та фізичним особам – суб'єктам господарської діяльності незалежно від форм власності (далі - проектувальник) , які мають ліцензію на цей вид діяльності згідно з законодавством.

11.2.2. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи здійснюють проектну (архітектурну) діяльність на території України на правах партнерів фізичних і юридичних осіб України, якщо інше не передбачено міжнародним договором або умовами міжнародного архітектурного конкурсу.

11.2.3. При розробленні проектної документації для будівництва об'єктів промислового призначення враховуються затверджені у встановленому порядку державні програми розвитку галузі, схеми планування територій промислових зон, генеральні плани населених пунктів.

11.2.4. При розробленні проектної документації для будівництва враховується чинна містобудівна документація, затверджена за встановленим порядком. За відсутності останньої слід керуватися ДБН Б.1.1.- 4.

11.2.5. Проектна документація має відповідати положенням законодавства, регіональних та місцевих правил забудови, а також вимогам нормативів та нормативних документів.

11.2.6. Рішення відносно використання проектів масового застосування (типових проектів) або проектів повторного застосування приймається інвестором (замовником) на підставі рекомендацій місцевих органів містобудування та архітектури і проектувальника з урахуванням чинного законодавства про авторське право. На повторне використання індивідуально розроблених проектів необхідна згода їх авторів.

11.2.7. Авторський нагляд за реалізацією проектних рішень при будівництві об'єкта здійснюється у встановленому порядку.

11.2.8. Вартість проектних, вишукувальних робіт і послуг визначається згідно з порядком визначення вартості проектно-вишукувальних робіт ДБН Д.1.1-7-2000.

Порядок встановлює правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для нового будівництва, реконструкції і технічного переоснащення підприємств, будинків і споруд усіх галузей народного господарства України.

11.2.9. Вартість будівництва визначається згідно з порядком визначення вартості будівництва, що здійснюється на території України ДБН Д.1.1-1-2000.

11.3. Погодження та затвердження проектної документації.

11.3.1. ЕП, ТЕО, ТЕР, П, РП (затверджувальна частина) погоджуються з місцевими органами містобудування та архітектури відповідно до місцевих правил забудови відносно архітектурно-планувальних вирішень, розміщення, раціонального використання наміченої для відведення території, відповідності передбачених вирішень вимогам архітектурно-планувального завдання, чинній містобудівній документації.

На затверджувальній стадії погоджується напрямок мереж інженерних комунікацій. Затвердженню підлягає тільки одна стадія, визначена в АПЗ.

11.3..2 За наявності особливих умов розташування об'єкта (історичні зони міст, зсувонебезпечні території та ін.) необхідно за вказівкою органів містобудування та архітектури (в АПЗ) погодити проектну документацію з відповідними організаціями.

При виникненні спірних питань остаточне рішення приймає Держбуд України.

11.3.3 ТЕО, ТЕР, а за їх відсутності П або РП (затверджувальна частина) нових об'єктів виробничого призначення незалежно від підпорядкування і форм власності підлягають погодженню з територіальною організацією в будівництві відносно вибору

земельної ділянки для будівництва та кооперації щодо джерел постачання і інженерних комунікацій згідно з вимогами ДБН А.2.3-1.

11.3.4. Проектна документація, розроблена згідно з чинними нормативними  документами не підлягає погодженню з органами державного нагляду за винятком випадків, передбачених законодавством України.

За відсутності норм та правил на проектування запропоновані проектні вирішення необхідно погоджувати з відповідними органами державного нагляду.

Документація, яку виконано з обґрунтованими відхиленнями від чинних державних нормативних документів, підлягає погодженню в частині цих відхилень з органами, які їх затвердили.

11.3.5. Проектувальник несе відповідальність за якість проектних вирішень та додержання чинних нормативних документів відповідно до чинного законодавства.

11.3.6. За передачу у виробництво проектної документації, що не відповідає обов'язковим вимогам нормативних документів, замовник несе відповідальність згідно з чинним законодавством.

11.3.7 У випадках, коли у проектній документації на реконструкцію не передбачаються зміни містобудівних умов, фасадів будинку, умов транспортних зв'язків, інженерного забезпечення, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, а також не порушуються вимоги чинних нормативних документів з проектування, погодження проектної документації не проводиться.

З органами містобудування та архітектури необхідне погодження у разі:.

 зміни колірного вирішення фасадів будинків;

. зміни архітектурних вирішень, які впливають на характер навколишньої забудови,

що склався раніше;

. зміни конструктивних вирішень, які можуть викликати небезпечні ситуації в майбутньому.

11.3.8. Забудова площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення, а також будівництво на ділянках їх залягання, не пов'язане з видобутком корисних копалин, допускається за погодженням з відповідними територіальними геологічними

підприємствами та органами державного гірничого нагляду у відповідності з Положенням про порядок забудови площ залягання корисних копалин (Постанова Кабінету Міністрів від 21.02.95 № 134).

11.3.9. Проектна документація на всіх стадіях не підлягає погодженню з підрядником, якщо це не передбачено завданням на проектування.

11.3.10. Робоча документація, виконана у відповідно до затверджувальної стадії, погодженню не підлягає, крім інженерних мереж, що погоджуються з місцевими експлуатаційними службами, ресурсопостачальними організаціями, якщо така вимога

міститься в наданих ними технічних умовах.

11.3.11. Погодження проектних вирішень організаціями, визначеними чинним законодавством, управліннями містобудування та архітектури і експлуатуючими службами здійснюються в одній інстанції зазначеного органу у термін до 15 днів, якщо законодавчими та іншими нормативними актами не передбачені інші строки.

11.3.12. ЕП, ТЕО, ТЕР, П, РП (затверджувальна частина) до їх затвердження підлягають обов'язковій комплексній державній експертизі згідно з законодавством незалежно від джерел фінансування будівництва .

11.3.13. Зміни в ЕП, ТЕО, ТЕР, П, РП, Р вносяться відповідно до висновку державної експертизи, рішень містобудівної ради або органів містобудування та архітектури щодо зміни архітектурних вирішень тільки в разі порушень нормативних актів та вимог архітектурно-планувального завдання на проектування. Зауваження до архітектурно-планувальних вирішень, що не обумовлені попередніми вимогами, мають рекомендаційний характер.

Відповідно до зауважень комплексної державної експертизи, які пов'язані з порушенням законодавства і нормативних вимог, замовник і проектна організація зобов'язані внести зміни і доповнення в проектну документацію.

11.3.14.Подання проектної документації (ТЕО, ТЕР, ЕП, П, РП) на погодження, експертизу та затвердження є обов'язком замовника. Проектувальник за необхідності

бере участь у розгляді проектних рішень в експертних організаціях. За дорученням замовника подання проектної документації на погодження та експертизу може взяти на себе проектувальник за його згодою та за окрему оплату.

11.3.15.Затвердження проектної документації інвестором (замовником) є фактом прийняття під його повну відповідальність рішень, передбачених у документації, при

цьому:

- для всіх інвесторів (замовників) незалежно від форм власності та джерел фінансування – перед державою за дотримання обов”язкових вимог нормативів та нормативних документів, порядку погодження та експертизи проектної документації;

- для всіх інвесторів (замовників), які використовують державні бюджетні та

позабюджетні кошти, - перед державою за дотримання державної інвестиційної політики з питань раціонального використання фінансових, матеріально-технічних та трудових ресурсів.

11.3.16.Порядок затвердження проектів будівництва, що фінансуються із залученням коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, установ та організацій державної власності та по об'єктах, що споруджуються за рахунок інших джерел фінансування визначається згідно з "Порядком затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.02 № 483.

1.3.17. Проектна документація (ЕП, ТЕО, ТЕР, П, РП) затверджується за наявності позитивного висновку комплексної державної експертизи.

Затвердження фіксується в офіційному документі у формі наказу (розпорядження або рішення). В документі про затвердження наводяться основні дані та техніко-економічні показники.

11.3.18. Організації (служби, підрозділи), що виконували експертизу і видавали рекомендації, несуть відповідальність за висновки, на підставі яких інвестор (замовник) приймає своє рішення про затвердження проектної документації.

12. Дозвіл на виконання будівельних робіт. Прийняття об’єктів будівництва

до експлуатації.

12.1. Місцеві органи державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють контроль за веденням будівництва об'єктів незалежно від форм власності, відомчого

підпорядкування та джерел фінансування із залученням у разі необхідності інших органів державного нагляду.

12.2. Порядок та процедури, терміни видачі, перелік необхідних документів для отримання дозволу на виконання будівельних робіт з нового будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення, реставрації та капітального ремонту об'єктів визначаються згідно з Положенням про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженим наказом Держбуду України від 05.12.2000 № 273 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.12.2000 за № 945/5166 (див. додаток № 18).

12.3. Дозвіл на виконання будівельних робіт – це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт, який надається і реєструється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

12.4. У разі відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт заявнику надаються роз'яснення щодо невідповідності поданих документів вимогам законодавства. Роз'яснення надаються у письмовій формі протягом одного місяця з дня звернення.

Відмова надати дозвіл на виконання будівельних робіт може бути оскаржена в  суді в установленому законом порядку.

12.5. Перелік будівельних робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл, визначено переліком, наведеним у Положенні про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт (див. додаток № 18).

12.6. У разі, якщо право на будівництво об'єкта містобудування передане іншому забудовнику (замовнику) або змінено будівельну організацію (підрядчика), дозвіл на виконання будівельних робіт підлягає перереєстрації.

12.7. Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.

12.8. Інформація про отримання дозволу на виконання будівельних робіт, а також відомості про замовника та підрядників будівельних робіт розміщуються на стенді, що розташовується на будівельному майданчику у придатному для огляду місці.

12.9. Закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію у відповідності до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів,

затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року №1243 (див. додаток № 19).

13. Відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері будівництва, правил забудови.

13.1. Відповідальність за правопорушення у сфері містобудування, перелік та визначення правопорушень, порядок розгляду правопорушень визначаються згідно зі

статтею 1 Закону України "Про відповідальність підприємств, установ, організацій за правопорушення у сфері містобудування" (див. додаток №21)Цивільним кодексом України та ст. 96, 97 Кодексу України про адміністративні правопорушення (див. додаток № 22).

13.2. Питання у справах про правопорушення у сфері містобудування, у тому числі справах, пов'язаних з недодержанням екологічних вимог під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції та прийняття в експлуатацію об'єктів чи споруд, недотриманням державних стандартів, норм і правил під час проектування і

будівництва, самовільним будівництвом будинків або споруд, розглядаються начальниками відповідних інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю

згідно з Положенням про державний архітектурно-будівельний контроль, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993 р. №225, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 7 квітня 1995 р. №253, та Законом України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за

правопорушення у сфері містобудування".

 

14. Додатки до регіональних правил забудови.

Додаток №1

до Регіональних правил

(довідковий)

 

Визначення термінів

Містобудування (містобудівна діяльність) – це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об’єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об’єктів містобудування, спорудження інших об’єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об’єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Об’єкти містобудування – це:

– територія України та території її адміністративно-територіальних одиниць, їх частини та окремі земельні ділянки;

– функціональні території (зони) адміністративно-територіальних одиниць (житлової і громадської забудови, виробничі, рекреаційні, комунальні, охорони нерухомої культурної та природної спадщини та інші);

– будинки і споруди, їх комплекси;

– комунікації та споруди інженерної і транспортної інфраструктури;

– об’єкти архітектурної діяльності.

Суб’єкти містобудування – це органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Архітектурна діяльність – діяльність по створенню об’єктів архітектури, яка включає творчий процес пошуку архітектурного рішення та його втілення, координацію дій учасників розроблення всіх складових частин проектів з планування і благоустрою територій, будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) будівель і споруд, здійснення архітектурно-будівельного контролю і авторського нагляду за їх будівництвом, а також здійснення науково-дослідної та викладацької роботи у цій сфері.

Об’єкти архітектурної діяльності (об’єкти архітектури) – будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об’єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів.

Суб’єкти архітектурної діяльності – архітектори, інші особи, які беруть участь у підготовці і розробленні містобудівної документації, проектної документації для будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будинків і споруд, благоустрою, ландшафтних та садово-паркових об’єктів, науково-дослідній і викладацькій роботі, замовники проектів та будівництва об’єктів архітектури, підрядники на виконання проектних і будівельних робіт, виробники будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, власники і користувачі об’єктів архітектури, а також органи влади, що реалізують свої повноваження у сфері містобудування.

Архітектурне рішення – авторський задум щодо просторової, планувальної, функціональної організації, зовнішнього вигляду і інтер’єрів об’єкта архітектури, а також інженерного та іншого забезпечення його реалізації, викладений в архітектурній частині проекту на всіх стадіях проектування і зафіксований в завершеному будівництвом об’єкті.

Проектна документація – техніко-економічні обґрунтування, проект, робоча документація, технічні умови і паспорти на матеріали, устаткування, конструкції і комплектуючі вироби, документація, що необхідна для виконання робіт і експлуатації

об’єкта.

Ескізний проект – попередня документація для будівництва, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, яка концептуально визначає сукупні вимоги до містобудівних, художніх, екологічних і функціональних рішень об’єктів.

Проект – документація для будівництва об’єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків і

визначає містобудівні, об”ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та

технологічні рішення, вартісні показники конкретного об’єкта архітектури.

До проектної документації (проектів будівництва) належить передпроектна документація (техніко-економічні обґрунтування і техніко-економічні розрахунки інвестицій, ескізні проекти) і проектно-кошторисна документація (проекти, робочі проекти, робоча документація) для будівництва.

Стадійність проектування (ескізний проект, ТЕО інвестицій, проект, робочий проект, робоча документація) встановлюється замовником та підрядником у відповідності з державними будівельними нормами залежно від призначення, рівня складності та інших характеристик об’єкта містобудування.

Вихідні дані на проектування – комплект документів, необхідних для розроблення містобудівної та іншої проектної документації для планування і благоустрою територій, будівництва (нового будівництва, розширення, реконструкції, реставрації, консервації, капітального ремонту) будівель і споруд який містить: дозвіл на будівництво або на проектування, правовстановлюючі документи на земельну ділянку або будівлі і споруди, архітектурно-планувальне завдання, завдання на проектування, технічні умови щодо інженерного забезпечення.

Будівельний паспорт – комплект документів, необхідний для будівництва індивідуальних житлових будинків, господарських споруд, індивідуальних гаражів, майстерень, добудов, перебудов індивідуальних житлових будинків у сільській місцевості, селищах міського типу та малих містах (до 50 тис. чол.).

Паспорт прив’язки малої архітектурної форми – комплект документів, необхідний для розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності .

Архітектурно-планувальне завдання – документ, який містить комплекс містобудівних та архітектурних вимог і особливих умов проектування і будівництва об’єкта архітектури, що випливають з положень затвердженої містобудівної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, відповідних рішень органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, включаючи вимоги і умови щодо охорони пам’яток історії та культури, довкілля, законних прав і інтересів громадян та юридичних осіб при розташуванні об’єкта архітектури на конкретній земельній ділянці.

Завдання на проектування – документ, у якому містяться вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень та властивостей об’єкта архітектури, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва, який складається відповідно до архітектурно-планувального завдання та технічних умов.

Містобудівний кадастр населених пунктів – система даних про населені пункти призначення для забезпечення здійснення моніторингу забудови та іншого використання територій і надання суб’єктам містобудування необхідної інформації у

порядку, встановленому законодавством.

Територія – частина земної поверхні у визначених межах (кордонах) з власними її географічним положенням, природними та створеними діяльністю людей умовами та ресурсами, а також з повітряним простором та розташованими під нею надрами.

Планування територій – процес регулювання використання територій, який полягає у створенні та впровадженні містобудівної документації, ухваленні та реалізації відповідних рішень.

Містобудівна документація – затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій.

Містобудівне обґрунтування – містобудівна документація, яка розробляється з метою обґрунтування місця розташування об’єкта і розподіляється на :

а) містобудівне обґрунтування розташування об’єкта містобудування, яке розробляється у разі його розміщення в умовах існуючої забудови, або вільній від неї

ділянці, при відсутності затвердженої містобудівної документації (детальних планів, проектів забудови або реконструкції кварталів, мікрорайонів) та місцевих правил забудови;

б) містобудівне обґрунтування внесення змін до містобудівної документації.

Схема планування території – містобудівна документація, яка визначає принципові вирішення планування, забудови та іншого використання відповідних територій адміністративно-територіальних одиниць, їх окремих частин.

Генеральний план населеного пункту – містобудівна документація, яка визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Детальний план території – містобудівна документація, яка розробляється для окремих районів, мікрорайонів, кварталів та районів реконструкції існуючої забудови

населених пунктів.

План червоних ліній – містобудівна документація, яка визначає розташування червоних ліній населеного пункту або окремої його частини.

Проект забудови території – документація, що поєднує властивості містобудівної та проектної документації, яка розробляється для будівництва комплексів будинків і споруд.

Проект розподілу територій – містобудівна документація, яка розробляється для мікрорайону (кварталу) чи його частини з метою розмежування земельних ділянок.

Об’єкти планування – територія України, території адміністративно-територіальних одиниць або їх частини чи окремі земельні ділянки.

Суб’єкти планування – органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також фізичні та юридичні особи.

Місцеві правила забудови – нормативно-правовий акт, яким встановлюється порядок планування і забудови та іншого використання територій, окремих земельних ділянок, а також перелік усіх допустимих видів, умов і обмежень забудови й іншого використання територій та окремих земельних ділянок у межах зон, визначених планом зонування.

Інженерно-транспортна інфраструктура – комплекс інженерних, транспортних споруд і комунікацій.

Червоні лінії – визначені в містобудівній документації відносно пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які відмежовують території мікрорайонів, кварталів та територій іншого призначення.

Лінії регулювання забудови – визначені в містобудівній документації межі розташування будинків і споруд відносно червоних ліній, меж окремих земельних ділянок, природних меж та інших територій.

Будова – сукупність будинків та споруд (об’єктів) різного призначення, будівництво, розширення або реконструкція яких здійснюється, як правило, за єдиною проектно-кошторисною документацією у обсязі, який визначений зведеним кошторисом або зведенням витрат.

Об’єкт – окремий будинок, споруда з інженерним обладнанням, інженерні мережі та комунікації, а також їх комплекси з визначеними будівельними та виробничими показниками та призначенням, на будівництво (розширення, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт або консервацію) якого складається окремий проект (самостійний, об’єктний кошторис) та надається дозвіл на виконання будівельно-монтажних робіт.

Мала архітектурна форма для здійснення підприємницької діяльності – невелика споруда, яка виконується із полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без влаштування фундаментів.

Зовнішня реклама - будь-яка спеціальна інформація про осіб чи продукцію, яка розповсюджується з метою прямого чи опосередкованого одержання прибутку засобами зовнішньої реклами, що розміщуються на окремих тимчасових і стаціонарних спеціальних конструкціях - установках, щитах, екранах тощо, розташованих просто неба, на фасадах будинків та споруд; опорах вуличного освітлення та над проїжджою частиною вулиць і доріг, елементах вуличного обладнання та будівлях.

Будівельні роботи – земляні, монтажні, опоряджувальні та інші роботи з виконання нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будинків, споруд та інших об’єктів містобудування, розширення і технічного переоснащення виробництва.

Будівництво – процес зведення будівель і споруд, що включає комплекс будівельних робіт, робіт з монтажу устаткування, допоміжних, транспортних та інших робіт. До будівництва відносяться також роботи по ремонту і реконструкції будівель і споруд.

Нове будівництво – будівництво основних або допоміжних будівель та споруд або їх комплексів із заданими техніко-економічними показниками та призначенням, які споруджуються за єдиним проектом в першу та наступні черги, на визначених для цього об’єктах, нових майданчиках або звільнених від існуючих будівель.

Розширення – будівництво додаткових до існуючих приміщень, будівель, споруд,

що будуються в межах єдиного комплексу за окремими проектами, яке веде до

збільшення будівельних габаритів об’єкта та (або) поліпшення його техніко-економічних показників.

Реконструкція – комплекс будівельних робіт, пов’язаних зі зміною техніко-економічних показників або використанням об’єкта за новим призначенням в межах

існуючих будівельних габаритів. Складовою частиною реконструкції об’єкта може бути його капітальний ремонт.

Поточний ремонт – комплекс будівельних робіт, пов’язаних з відновленням справності конструкцій і систем інженерного обладнання, а також підтримання експлуатаційних показників.

Капітальний ремонт – комплекс будівельних робіт, пов’язаних з відновленням або покращенням експлуатаційних показників, із заміною або відновленням несучих або огороджувальних конструкцій та інженерного обладнання без зміни будівельних габаритів об’єкта та його техніко-економічних показників.

Технічне переоснащення діючих підприємств - комплекс заходів щодо підвищення

техніко-економічного рівня окремих виробництв, цехів і дільниць на основі впровадження передової техніки та технології, механізації та автоматизації виробництва, модернізації та заміни застарілого і фізично зношеного устаткування на

нове більш продуктивне. Технічне переоснащення здійснюється без розширення виробничих площ.

Реставрація – повне чи часткове відновлення пошкоджених або втрачених будівельних та художніх характеристик об’єкта у первісному або відтвореному вигляді на пам’ятниках архітектури. Складовою частиною реставрації може бути консервація або капітальний ремонт.

Консервація – комплекс будівельних робіт, призначених для зберігання об’єкта, на якому припинено або не ведеться будівництво на визначений час, які включають тимчасові та постійно діючі захисні або конструктивні заходи, які запобігають його руйнуванню.

Дозвіл на будівництво – рішення органу місцевого самоврядування або його виконавчого комітету про надання дозволу на будівництво (розширення, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) об’єкта, що посвідчує право замовника на отримання вихідних даних на проектування об’єкта або будівельного паспорта.

Дозвіл на виконання будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будинків, споруд та інших об’єктів, розширення і

технічного переоснащення (далі роботи з будівництва) – документ, наданий інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю, що посвідчує право замовника (забудовника) та генерального підрядника на виконання будівельних робіт у відповідності із затвердженою проектною документацією, підключення до інженерних мереж та споруд, що надає право відповідним службам на видачу ордера на проведення земельних робіт.

Комплексна державна експертиза – експертиза проектної документації, яка відповідно до законодавства здійснюється уповноваженим органом і включає:

державну інвестиційну експертизу інвестиційних програм і проектів будівництва;

державну санітарно-гігієнічну експертизу інвестиційних програм і проектів будівництва;

державну екологічну експертизу інвестиційних програм і проектів будівництва об’єктів, що становлять екологічну небезпеку, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України; державну експертизу проектно-кошторисної документації в частині пожежної безпеки; державну експертизу проектів будівництва об’єктів будівництва виробничого призначення в частині охорони праці; державну експертизу інвестиційних програм, що стосується енергозбереження та енерготехнологічної частини проектно-кошторисної документації.

Ліцензія – документ державного зразка, який засвідчує право суб’єкта

господарської діяльності на проведення певних видів будівельної діяльності

(вишукувальні, проектні, будівельно-монтажні роботи) протягом визначеного терміну за умови дотримання державних норм, стандартів і правил.

Державний земельний кадастр – це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів і призначена для забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контроль за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Забудова (земельної ділянки) – розміщення на земельній ділянці об’єктів містобудування, здійснення їх будівництва.

Земельна ділянка – це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Право земельного сервітуту (земельний сервітут) – це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Нерухоме майно (нерухомість) – земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (в т. ч. будинки, інші капітальні споруди, які мають фундаменти).

Зона (територіальна зона) – частина території, в межах якої Правилами регламентовані переважні та допустимі види забудови та іншого використання

земельних ділянок, встановлені єдині умови та обмеження використання земельних

ділянок.

Зона санітарної охорони – територія у встановлених межах навколо об'єктів, де є підземні та відкриті джерела водопостачання, водозабірні та водоочисні споруди, водоводи, об'єкти оздоровчого призначення та інші, у межах якої забороняється діяльність, яка може призвести до завдання шкоди підземним та відкритим джерелам водопостачання, водозабірним і водоочисним спорудам, водоводам, об'єктам оздоровчого призначення.

Санітарно-захисна зона – територія навколо об'єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних полів, іонізуючих випромінювань тощо, встановлена для відокремлення таких об'єктів від житлової забудови.

Водоохоронна зона – природоохоронна зона вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ та інших водойм, встановлена для обмеження господарської діяльності для створення сприятливого режиму водних об’єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку.

Прибережна смуга – частина водоохоронної зони по обох берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води, встановленої законодавством ширини.

Культурна спадщина – сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об’єктів культурної спадщини.

Об’єкт культурної спадщини – місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов’язані з ними території чи водні об’єкти, інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об’єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з антропологічного, археологічного, естетичного, етнографічного, історичного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Пам’ятка – об’єкт культурної спадщини національного або місцевого значення, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

Охорона культурної спадщини – комплекс заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), захисту, збереження, належного утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, реабілітації та музеєфікації об’єктів культурної спадщини.

Зони охорони пам’ятки – встановлювані навколо пам’ятки охоронна зона, зона регулювання забудови, зона охоронюваного ландшафту, зона охорони археологічного шару, в межах яких діє спеціальний режим.

Зони регулювання забудови – територія у встановлених межах навколо об’єкту культурної спадщини, на якій встановлені обмеження на забудову земельних ділянок

(поверховість, висоту, щільність або інше).

Історичне населене місце – населене місце, яке зберегло повністю або частково історичний ареал і занесене до Списку історичних населених місць України.

Історичний ареал населеного місця – частина населеного місця, що зберегла старовинний вигляд, розпланування та форму забудови, типові для певних культур або періодів розвитку.

Традиційний характер середовища – історично успадкований вигляд та об’ємно-просторовий устрій історичного населеного місця.

Консервація – сукупність науково обґрунтованих заходів, які дозволяють захистити об’єкти культурної спадщини від подальших руйнувань і забезпечують збереження їхньої автентичності з мінімальним втручанням у їхній існуючий вигляд.

Реабілітація – сукупність науково обґрунтованих заходів щодо відновлення культурних та функціональних властивостей об’єктів культурної спадщини, приведення їх у стан, придатний для використання.

Реставрація – сукупність науково обґрунтованих заходів щодо укріплення (консервації) фізичного стану, розкриття найбільш характерних ознак, відновлення втрачених або пошкоджених елементів об’єктів культурної спадщини із забезпеченням збереження їхньої автентичності.

Музеєфікація – сукупність науково обґрунтованих заходів щодо приведення об’єктів культурної спадщини у стан, придатний для екскурсійного відвідування.

Інвестор – юридична (фізична) особа, яка приймає рішення про вкладення власних, запозичених або залучених коштів у формі капітальних вкладень в об’єкти будівництва.

Замовник – інвестор або його довірена особа, що укладає договір (контракт) на проектування та будівництво об’єкта, контролює його виконання та здійснює інші функції на підставі встановлених чинним законодавством повноважень.

Інвестиції – всі види майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладаються в об’єкт підприємницької чи інших видів діяльності.

Недержавні капітальні вкладення – інвестиції, що фінансуються за рахунок коштів інвесторів з недержавними формами власності.

Черга будівництва – частини будови, визначена проектом або робочим проектом, що забезпечує випуск продукції або надання послуг.

Тендер – форма розміщення замовлення на виконання будівництва об’єкта, що передбачає відбір підрядника шляхом оцінки його пропозицій і умов, на яких він згоден виконати замовлення.

Конкурс – форма розміщення замовлення на проектування з метою відбору оптимального проектного рішення та проектувальника для даних умов.

Міське поселення (місто, селище міського типу) – населене місце, значне за розмірами, чисельністю й щільністю населення, зайнятого переважно у не аграрних сферах діяльності. За чисельністю населення міські поселення поділяються на малі – до 50, середні – понад 50 до 250, великі – понад 250 до 500 тис. чоловік.

Сільські поселення (сільський населений пункт) – єдине компактне місце проживання людей, зайнятих переважно в сільському господарстві та інших територіально розосереджених галузях, забезпечене об’єктами соціального та виробничого призначення. За територіальними ознаками виділяються такі групи: село, селище, хутір. За чисельністю населення: малі – до 0,2, середні – від 0,2 до 0,5, великі – від 0,5 до 3,0, значні – від 3,0 до 5,0 і більше тис. чоловік.

 

Додаток № 2

до Регіональних правил

РІШЕННЯ

міської (селищної, сільської) ради

Про розроблення (коригування)

генерального плану _____________________________________________

(назва нас. пункту)

Генеральний план міста (селища міського типу, села) _________ розроблений і

затверджений у _____ році. У зв'язку із зміною за останні роки законодавчої і

нормативної бази, соціально-економічних передумов та пріоритетів вирішення існуючого генерального плану є застарілими і не можуть бути підставою для подальшого комплексного розвитку міста (селища міського типу, села).

Враховуючи необхідність раціонального використання земель, створення належних умов для життєзабезпечення міста (селища міського типу, села) та керуючись положеннями Закону України "Про планування і забудову територій", міська (селищна, сільська) рада вирішила:

1. 3дійснити коригування генерального плану міста (селища міського типу, села).

2. Доручити виконкому міської (селищної, сільської) ради:

2.1.Здійснити комплекс заходів з організації коригування містобудівної документації території міста (селища міського типу, села).

2.2. Визначити замовника та розробника містобудівної документації, встановити строки її розроблення та джерела фінансування.

2.3. Звернутись до облдержадміністрації (райдержадміністрації) з клопотанням стосовно отримання державних вимог щодо коригування генерального плану.

2.4. Сповістити через місцеві органи засобів масової інформації про початок коригування генерального плану і визначити адресу та строки подання пропозицій фізичними і юридичними особами.

2.5. Виготовлену проектно-планувальну документацію з коригування генерального плану міста (селища міського типу, села) подати на затвердження сесії міської (селищної, сільської) ради за наявності всіх необхідних висновків і державних експертиз, проведених згідно з чинним законодавством.

З. До завершення робіт з коригування генерального плану міста (селища міського типу, села) проектні рішення щодо розміщення об'єктів проводити на підставі містобудівних обґрунтувань.

4. Контроль за виконанням рішення покласти на ___________________________.

Міський (селищний, сільський) голова _________________________________

(підпис, прізвище, ініціали)

 

Додаток №3

до Регіональних правил

СХЕМА ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ

ТЕРИТОРІЇ СІЛЬСЬКОЇ (СЕЛИЩНОЇ) РАДИ

“ ЗАТВЕРДЖУЮ”

Сільський голова

"____" _____________ 200 р.

ЗАВДАННЯ

________________________________________________________________________

проектній організації на розробку схеми генерального плану території _____________

________________________________________________________________________

сільської ради _______________________ району _____________________ області

1. На підставі аналізу раніше розробленої містобудівної документації, а також тенденцій розвитку виробництва та розселення на території, що проектується, розробити концепцію системи розселення, соціально-культурного обслуговування та схему генерального плану території _____________________________ сільської ради

2. Виробниче будівництво.

Виробничі об’єкти розмістити відповідно з діючими нормами на таких майданчиках:

Назва поселень

Назва майданчиків

Назва об’єктів будівництва, реконструкції

Потужність У тому числі

перша черга будівництва,

реконструкції

Примітка.

________________________________________________________________________

3. Житлове будівництво.

Нове житлове будівництво розмістити:

Назва поселень Тип забудови

(секційна, садибна)

Кількість будинків,

квартир

У тому числі

перша черга

Примітка.

_______________________________________________________________________

4. Культурно-побутове будівництво.

Згідно з нормами та розрахунковими показниками передбачити комплекс об’єктів культурно-побутового обслуговування на перспективу. Зберегти, реконструювати і використати за прямим призначенням такі будівлі культурно-побутового призначення:

на першу чергу передбачити будівництво таких об’єктів:

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

і реконструкцію:

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

5. Інженерне обладнання.

Згідно з вихідними даними для проектування визначити загальну потребу в енергопостачанні, а також джерела енергопостачання, місцеположення водозаборів,

очисних та інших інженерних споруд на території на першу чергу та на перспективу

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

Водопостачання:

Назва

поселень

Тип системи

для центру для садибної

забудови

Джерело

водопостачання

Примітка

Каналізація:

Назва поселень Тип системи

для центру для садибної

забудови

Очисні споруди, тип

та місцеположення

Теплопостачання:

Назва поселень Тип системи

для центру для садибної забудови

Газопостачання

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

Електропостачання

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

 

Радіофікація

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

Телефонізація

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

6. Відповідно до діючих норм і правил передбачити розміщення комунальних об’єктів та територій на першу чергу будівництва і розрахунковий строк:

Кладовища

________________________________________________________________________

Очисні споруди

________________________________________________________________________

Звалище твердих побутових відходів

________________________________________________________________________

Скотомогильники

________________________________________________________________________

Склади мінеральних добрив та ядохімікатів

_________________________________________________________________________

Інші комунальні об’єкти на території

________________________________________________________________________

7. Розробити в межах проектованої території заходи щодо охорони навколишнього середовища та раціонального природокористування, включаючи природоохоронні заходи щодо захисту водоймищ, лісових масивів, пам’яток природи, археології, історії, культури та архітектури та їх охоронних зон, а також заходи щодо охорони територій від небезпечних геологічних процесів.

8. Передбачити розміщення на території сільської ради:

– садівничих товариств площею ___________ га;

– фермерських господарств площею __________ га.

9. Передбачити за необхідністю на проектованій території заходи щодо інженерної підготовки, будівництва доріг і проїздів з твердим покриттям на першу чергу будівництва і перспективу _________________________________________________

________________________________________________________________________

10. Сформулювати основні завдання переустрою сіл в межах проектованої території, а також обґрунтувати доцільність подальших проектних розробок

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

11. Проект схеми генерального плану території сільської ради виконати у такому складі:

– текстовий матеріал – пояснювальна записка з основними показниками та вихідними даними;

– графічний матеріал – комплексна містобудівна оцінка території та схема генерального плану території сільської ради.

12. Проект системи генерального плану території сільської ради підлягає затвердженню сільською (селищною) радою. Перед затвердженням проект повинен бути погоджений у чинному порядку. Крім того, ________________________________

________________________________________________________________________

Представник замовника ___________________    підпис

Головний архітектор району ___________________  підпис

Представник проектної організації ___________________  підпис

ПОГОДЖЕНО:

Начальник відділу земельних ресурсів району ___________________ підпис

Головний державний

санітарний лікар району ___________________  підпис

Представник органів

Держпожежнагляду ___________________  підпис

Начальник Державтоінспекції району ____________________ підпис

Начальник управління

культури району ____________________ підпис

Представник органів охорони

навколишнього природного середовища ____________________ підпис

Представник служби охорони

культурної спадщини ____________________   підпис

 

Додаток № 4

до Регіональних правил

ПРОЕКТ ЗАБУДОВИ ГРОМАДСЬКОГО ЦЕНТРУ СЕЛА,

ЖИТЛОВОЇ ГРУПИ, КВАРТАЛУ

ЗАТВЕРДЖУЮ:

Сільський голова

"____" _____________ 200 р.

ЗАВДАННЯ

________________________________________________________________________

проектній організації на розробку проекту забудови

________________________________________________________________________

громадського центру, житлової групи, кварталу

___________________________села ________________________________ району

_________________________________ області.

1. Завдання видано на підставі:

________________________________________________________________________

2. Проект розробити на території ____________ га. Архітектурно-планувальне рішення

прийняти відповідно до генерального плану (проекту планування та забудови) поселення або проекту детального планування, розробленого в _______________ р.

3. Забезпечити спадкоємність композиційного рішення, що закладене в генеральний план (проект планування та забудови або проект детального планування).

4. Набір установ обслуговування та їх потужність приймаються у відповідності з рішенням схеми генерального плану території сільської ради або генерального плану

поселення при відповідному уточненні.

5. Загальна площа житлових будинків на проектованій території  ____________ м2,

поверховість ______ типи будівель (будинків)_________________________________

6. Вимоги до архітектурно-просторового рішення забудови, благоустрою, малих архітектурних форм ______________________________________________________

________________________________________________________________________

7. Вимоги до інженерного обладнання будівель та інженерної підготовки території

________________________________________________________________________

8. Терміни будівництва, що плануються, із зазначенням термінів початку згідно з

планом _________________________________________________________________

9. Проект забудови _______________________________________________________

________________________________________________________________________

(центру, житлової групи, кварталу)

виконати в такому обсязі:

– коротка пояснювальна записка із кошторисно-фінансовими розрахунками і

паспортами прийнятих типових проектів або ескізними рішеннями індивідуальних;

– викопіювання із генерального плану населеного пункту або проекту детального

планування (М 1:5000, 1:2000, 1:1000);

– опорний план, М 1:500;

– план забудови, озеленення та благоустрою території, М 1: 500;

– схема організації рельєфу, М 1:500;

– схема інженерного обладнання, М 1:500;

– розгортки по вулицях, майданах у масштабі 1:200 (1:100) у кількості ______,

– демонстраційний матеріал на планшетах (од.)_____________________________

(непотрібне закреслити)

10. Необхідність розробки додаткових варіантів проектних рішень

________________________________________________________________________

11. Проект забудови необхідно обов’язково розглянути на архітектурно-містобудівній

раді управління містобудування та архітектури обласної державної адміністрації.

Затверджується проект сільською радою.

Представник замовника ______________________

підпис

Головний архітектор району ______________________

підпис

Представник проектної організації ______________________

підпис

ПОГОДЖЕНО:

Головний державний

санітарний лікар району ______________________

підпис

Представник органів

Держпожежнагляду району ______________________

підпис

Начальник Державтоінспекції

району ______________________

підпис

Представник органів

Держпожежнагляду _______________________

підпис

Начальник управління

культури району _______________________

підпис

Представник органів охорони

навколишнього природного

середовища _______________________

підпис

Представник служби охорони

культурної спадщини ________________________

підпис

 

Додаток № 5

до Регіональних правил

СКЛАД ЗАВДАННЯ НА ПРОЕКТУВАННЯ

- Назва та місцезнаходження об'єкта.

- Підстава для проектування.

- Вид будівництва.

- Дані про замовника.

- Дані про проектувальника (генерального проектувальника).

- Дані про підрядчика (генерального підрядчика - за наявності такого).

- Стадійність проектування.

- Інженерні вишукування (за їх наявності).

- Вихідні дані про особливі умови будівництва (група осідання грантів, підроблювані і

підтоплювані території тощо).

- Основні архітектурно-планувальні, містобудівні вимоги і характеристики

проектованого об'єкта.

- Черговість проектування та будівництва.

- Вказівки про необхідність:

- розроблення окремих проектних рішень у декількох варіантах і на конкурсних

засадах;

- попередніх погоджень проектних рішень із зацікавленими відомствами;

- виконання демонстраційних матеріалів і креслень інтер'єрів, їх склад та форма;

- виконання науково-дослідних та дослідно-експериментальних робіт у процесі

проектування і будівництва, технічного захисту інформації.

- Дані про вид палива та попередні погодження щодо його використання, якщо

передбачається автономне теплопостачання.

- Потужність або характеристика об'єкта, виробнича програма.

- Вимоги до благоустрою майданчика.

- Вимоги до інженерного захисту територій і споруд.

- Основні вимоги щодо інвестиційних намірів.

- Вимоги щодо розроблення розділу "Оцінка впливів на навколишнє середовище".

- Вимога до режиму безпеки та охорони праці.

- Вимога до розроблення спеціальних заходів.

Примітка 1. Завдання на проектування затверджує замовник (інвестор), погоджує

проектувальник.

Примітка 2. Склад завдання на проектування може змінюватися відповідно до

особливостей проектованих об'єктів та умов будівництва.

 

Додаток № 6

до Регіональних правил

Зразок форми заяви (для фізичних осіб), клопотання* (для юридичних осіб) про надання земельної ділянки.

____________________________ міська

(селищна, сільська) рада

____________________________ району

____________________________ області

Від _______________________________

(прізвище, ім’я, по

батькові)

який мешкає _______________________

__________________________________

ЗАЯВА

Прошу надати мені земельну (земельні) ділянку (и) площею ___________ гектарів

для ______________________________________________________________________

(призначення земельної ділянки)

Земельна (земельні) ділянка (ділянки) розташована в

________________________________________________________________________

(адреса місце розташування)

"________" _________________ 20 р.

___________________________

(підпис заявника)

* Клопотання про надання земельної ділянки подається на бланку юридичної особи.

 

 

Зразок форми заяви про надання земельної ділянки.

____________________________ міська

(селищна, сільська) рада

____________________________ району

____________________________ області

Від _______________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

який мешкає _______________________

__________________________________

ЗАЯВА

Прошу надати мені у тимчасове довгострокове користування на умовах

оренди строком на _______ років земельну ділянку площею ____________ гектарів, яка

розташована на території ________________________________ ради і буде мною

використовуватись для ____________________________________________________

Після закінчення терміну користування земельну ділянку зобов’язуюсь повернути

у стані, придатному для користування за попереднім призначенням.

Додаток: викопіювання з генерального плану населеного пункту.

"______" __________________ 20 р. ________________________

(підпис заявника)

* Клопотання про надання земельної ділянки подається на бланку юридичної особи.

 

Додаток № 7

до Регіональних правил

Зразок рішення відповідної ради про попереднє погодження місця

розташування об’єктів архітектури.

____________________________________ рада

РІШЕННЯ

від _____________________ № _____________

 

Про попереднє погодження місця

розташування _________________

(назва об’єкта архітектури)

____________________________

(назва юридичної особи)

Розглянувши матеріали попереднього погодження місця

розташування

________________________________________________________________________

(назва об’єкта архітектури)

________________________________________________________________________

(назва юридичної особи)

керуючись статтею _______ Земельного кодексу України та Законом України “Про

місцеве самоврядування в Україні” виконком міської (селищної, сільської) ради

ВИРІШИВ:

1. Погодити ______________________________________________ місце

розташування____________________________________________________________

(назва юридичної особи)

________________________________________________________________________

(назва об’єкта архітектури)

на земельній ділянці загальною площею ________ га за рахунок земель

________________________________________________________________________

(назва землекористувача)

________________________________________________________________________

(адреса)

2.Зобов"язати ______________________________________________________

(назва юридичної особи)

отримати в органах архітектури вихідні дані на розробку проектної документації

будівництва об’єкта.

Голова або заступник згідно

з розподілом обов’язків підпис ___________________

(прізвище, ініціали)

 

Зразок дозволу відповідної ради про складання проекту відведення.

___________________________________________ рада

від ___________________ № ___________

Про надання дозволу на складання

проекту відведення земельної ділянки

______________________________

(назва юридичної особи)

_____________________управління

земельних ресурсів

ДОЗВІЛ

Розглянувши клопотання ______________________________________________

(назва юридичної особи)

міська (селищна, сільська) рада надає дозвіл на складання проекту відведення

земельної ділянки для будівництва та обслуговування ___________________________

(назва об’єкта архітектури)

на земельній ділянці площею ____________ га за рахунок земель

________________________________________________________________________

(назва землекористувача)

при виконанні умов, визначених власником землі або землекористувачем, державним інспектором по використанню і охороні земель міста (району) та іншими державними виконавчими органами при погодженні місця розташування об’єкта.

Проект відведення земельної ділянки подати для розгляду та затвердження у встановленому порядку.

Голова або заступник згідно

з розподілом обов’язків підпис ___________________

(ініціали, прізвище)

 

Зразок рішення відповідної ради про надання земельної ділянки для

будівництва та обслуговування об’єкта архітектури.

____________________________________________ рада

РІШЕННЯ

від ________________ № _________

Про надання земельної ділянки

_______________________________

(назва юридичної особи)

для будівництва та обслуговування

_______________________________

(назва об’єкта архітектури)

_______________________________

(адреса)

Розглянувши проект відведення земельної ділянки ________________________

________________________________________________________________________

(назва юридичної особи)

_______________________________________________________________________,

(назва об’єкта архітектури)

керуючись ст.____ Земельного кодексу України, виконком міської (селищної, сільської)

ради

ВИРІШИВ:

1. Затвердити _________________________________________проект відведення

(назва юридичної особи)

земельної ділянки площею ________ га, що розташований ______________________

________________________________________________________________________

(адреса)

для будівництва та обслуговування _________________________________________

(назва об’єкта архітектури)

2. Зобов’язати замовника:

2.1. Виконувати обов’язки землекористувача відповідно до вимог ст. 96

Земельного Кодексу України.

2.2. У місячний термін замовити у відповідного органу по земельних ресурсах

виготовлення документа, що засвідчує право власності на землю.

2.3. Розробити проектно-кошторисну документацію відповідно до вихідних даних,

виданих органами містобудування та архітектури.

2.4. Перед початком будівництва отримати в інспекції ДАБК дозвіл на виконання

будівельно-монтажних робіт.

2.5. Закінчений будівництвом об’єкт представити державній приймальній комісії.

3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на _____________________.

Голова або заступник згідно

з розподілом обов’язків підпис __________________________

(ініціали, прізвище)

 

Зразок рішення відповідної ради про надання земельної ділянки для

будівництва індивідуального житлового будинку.

____________________________________________ рада

РІШЕННЯ

від ________________ № _________

Про надання земельної ділянки

для будівництва індивідуального

житлового будинку

Розглянувши заяву гр.____________________________________________ про надання земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку та керуючись ст.____ Земельного кодексу України, ст._____ Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", відповідно до генерального плану населеного пункту виконком міської (селищної, сільської) ради

ВИРІШИВ:

1. Надати гр. ________________________________________________________

земельну ділянку площею ________ га, що розташована ________________________

________________________________________________________________________

(адреса)

для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку.

1. Зобов’язати замовника:

1.1. Замовити в органах архітектури будівельний паспорт та отримати вихідні

дані, необхідні для розробки проектно-кошторисної документації.

1.2. Розробити проектно-кошторисну документацію відповідно до вихідних даних,

виданих органами архітектури та погодити її у встановленому порядку.

1.3. Перед початком будівництва отримати в інспекції ДАБК дозвіл на виконання

будівельно-монтажних робіт.

1.4. Закінчений будівництвом об"єкт представити державній приймальній комісії.

Голова або заступник згідно

з розподілом обов"язків підпис __________________________

(ініціали, прізвище)

 

Зразок Додаток №8

до Регіональних правил

А К Т

вибору (обстеження) майданчика для будівництва

________________________________________________________________________

Комісія у складі представників:

Райдержадміністрації, міськвиконкому (голова комісії) __________________________

Замовника ______________________________________________________________

Відділу (управління) архітектури і містобудування ______________________________

Місцевого самоврядування* ________________________________________________

Органу земельних ресурсів_________________________________________________

Органу охорони пам'яток історії та культури___________________________________

Органу екології та природних ресурсів в області _______________________________

Санепідемслужби ________________________________________________________

Держпожнагляду _________________________________________________________

Власників землі (землекористувачів)_________________________________________

Проектної установи

- Обласного експертно-технічного центру Держнаглядохоронпраці* _______________

- Органу державного гірничого нагляду та власника гірничого відводу* ____________

- Органу державного геологічного нагляду* ___________________________________

- Цивільної оборони* ____________________________________________________

- Державної автоінспекції* _________________________________________________

- Енергопостачання* ______________________________________________________

- Водопровідно-каналізаційного господарства* ________________________________

- Газового господарства* __________________________________________________

- Відділу зв'язку* _________________________________________________________

- РУМГ ''Львівтрансгаз''* ___________________________________________________

Інженерних служб, мережі яких перетинають ділянку ___________________________

Комісія вивчила інженерну характеристику будови, генплан населеного пункту

(схему районного планування) і обстежила ділянку:

1. Адреса

2. Призначення за генпланом ______________________________________________

3. Площа _________________________________________________га/кв. м

Склад угідь земельної ділянки

4. Межі:

зі сходу _______________________________________________________________

з півдня _______________________________________________________________

із заходу_______________________________________________________________

з півночі_______________________________________________________________

5. Існуюча забудова, озеленення та інженерні мережі, які перетинають ділянку,

наявність пам'ятників культури, їх охоронні зони:

6. 6. В районі ділянки запроектовані (проектуються) об'єкти (вказати їх назву, замовника

і проекту організацію):

7. Рельєф ______________________________________________________________

8. Геологічні та гідрогеологічні умови ________________________________________

9. Власник (землекористувач) ділянки ______________________________га/кв. м

10. Умови вилучення (викупу) земель ________________________________________

11. Умови реконструкції (виносу) інженерних мереж ____________________________

12. Під'їзди (автодороги, залізничні колії) _____________________________________

13. Умови інженерного забезпечення_________________________________________

13.1. Теплопостачання ____________________________________________________

13.2. Паливопостачання ___________________________________________________

13.3. Водопостачання _____________________________________________________

 

В т. ч. протипожежне водопостачання _____________________________________

13.4. Каналізація _________________________________________________________

13.4.1. Дощова каналізація _________________________________________________

13.5. Електропостачання __________________________________________________

13.6. Зв'язок ____________________________________________________________

13.7. Радіо ______________________________________________________________

14. Особливі умови органів державного нагляду:

14.1. Інспекції екологічної безпеки ________________________________________

14.2. Санепідемслужби __________________________________________________

14.3. Держпожнагляду ___________________________________________________

15.ВИСНОВОК: Вибрана ділянка рекомендується для погодження радою і проведення

пошукових та проектних робіт.

16.ДОДАТОК: Схема ділянки з трасами рекомендованого інженерного забезпечення.

Голова комісії ________________

Секретар комісії ________________

Члени комісії ________________

________________

________________

ПРИМІТКИ:

1. Акт вибору майданчика для будівництва є документом про погодження

намічених проектних рішень і додатковому погодженню в органах державного нагляду

не підлягає.

2. Акт обстеження майданчика оформляється при реконструкції об'єкта на

існуючому майданчику.

3. Якщо об'єкти будови розташовуються на декількох ділянках акти вибору

майданчика для будівництва складаються окремо для кожної з них.

4. В пунктах 13.1-13.7 вказуються рекомендовані варіанти інженерного

забезпечення: приєднання до існуючих споруд і мереж, або необхідність проектування

нових інженерних споруд (котелень, водозаборів, очисних, електропідстанцій, вузлів

зв'язку, споруд протипожежного водопостачання тощо). При цьому вказуються

необхідні потужності споруд з розрахунку забезпечення як проектної будови, так і

існуючих об'єктів та перспективної забудови згідно з генпланом населеного пункту.

5. Акт вибору майданчика для будівництва друкується (заповнюється) в 4

примірниках:

1 – замовнику; 2 – управлінню архітектури; 3 – землевпорядному органу; 4 – проектній

організації.

6. Необхідність залучення представників органів і служб, відзначених значком * ,

визначається головою комісії і місцевим органом містобудування та архітектури.

7. Акт вибору майданчика для будівництва дійсний протягом термінів

проектування і будівництва, але не менше 2-х років.

 

Додаток №9

до Регіональних правил

ПЕРЕЛІК

видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку

Затверджено постановою Кабінету Міністрів України

від 27 липня 1995року № 554

1. Атомна енергетика і атомна промисловість (у тому числі видобування і

збагачення руди, виготовлення тепловиділяючих елементів для атомних

електростанцій, регенерація відпрацьованого ядерного палива, зберігання чи утилізація

радіоактивних відходів).

2. Біохімічне, біотехнічне і фармацевтичне виробництво.

3. Збір, обробка, зберігання, поховання, знешкодження і утилізація всіх видів

промислових і побутових відходів.

4. Видобування нафти, нафтохімія і нафтопереробка (включаючи всі види

продуктопроводів). Автозаправні станції.

5. Добування і переробка природного газу, будівництво газосховищ.

6. Хімічна промисловість (включаючи виробництво засобів захисту рослин,

стимуляторів росту, мінеральних добрив), текстильне виробництво (з фарбуванням

тканин і обробкою їх іншими хімічними засобами).

7. Металургія (чорна і кольорова).

8. Вугільна, гірничо-видобувна промисловість, видобування і переробка торфу,

сапропелю.

9. Виробництво, зберігання, утилізація і знищення боєприпасів усіх видів,

вибухових речовин і ракетного палива.

10. Виробництво електроенергії і тепла на базі органічного палива.

11. Промисловість будівельних матеріалів (виробництво цементів,

асфальтобетону, азбесту, скла).

12. Целюлозно-паперова промисловість.

13. Деревообробна промисловість (хімічна переробка деревини, виробництво

деревостружкових, деревоволокнистих плит та інше з використанням синтетичних

смол, консервування деревини просочуванням).

14. Машинобудування і металообробка (з литтям із чавуну, сталі, кольорових

металів та хімічною обробкою).

15. Будівництво гідроенергетичних та гідротехнічних споруд і меліоративних

систем, включаючи хвостосховища та шламонакопичувачі.

16. Будівництво аеропортів, залізничних вузлів і вокзалів, автовокзалів, річкових і

морських портів, залізничних та автомобільних магістралей, метрополітенів.

17.Тваринництво (тваринницькі комплекси продуктивністю понад 5000 голів і

птахофабрики).

18. Виробництво харчових продуктів (м'ясокомбінати, молокозаводи,

цукрозаводи, спиртозаводи).

19. Обробка продуктів і переробка відходів тваринного походження (переробка

шкіри, виготовлення клею і технічного желатину, утильзаводи).

20. Будівництво каналізаційних систем і очисних споруд.

21. Будівництво водозаборів поверхневих і підземних вод для централізованих

систем водопостачання населених пунктів, водозабезпечення меліоративних систем,

окремих промислових підприємств.

22. Інші окремі об'єкти, будівництво і експлуатація яких можуть негативно

впливати на стан навколишнього природного середовища, які у кожному випадку

визначаються Мінекоресурсів України або його органами на місцях.

 

Додаток № 10

до Регіональних правил

СПИСОК

історичних населених місць України (міста і селища міського типу),

що розташовані у Рівненській області

м. Рівне 1283 рік

м. Березне 1584 рік

смт Володимирець  1570 рік

смт Гоща 1152 рік

м. Дубно 1099 рік

м. Дубровиця 1005 рік

смт Клевань 1458 рік

м. Корець 1150 рік

смт Мізоч 1322 рік

смт Млинів ХУІ століття

м. Острог 1100 рік

м. Радивилів 1564 рік

смт Степань 1292 рік

 

Додаток № 11

до Регіональних правил

Затверджено

постановою Кабінету Міністрів

України від 11 квітня 2002 р. №502

ПОРЯДОК

зміни цільового призначення земель,

які перебувають у власності громадян або юридичних осіб

 

1. Цей Порядок визначає механізм щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, яка перебуває у власності громадянина або юридичної особи.

2. Зміна цільового призначення земельної ділянки проводиться за поданням заяви (клопотання) її власника до сільської, селищної, міської ради, якщо земельна ділянка розташована в межах населеного пункту, або районна державна адміністрація, якщо земельна ділянка розташована за межами населеного пункту.

До заяви (клопотання) додаються:

а) копія державного акта на право власності на земельну ділянку;

б) для громадянина - власника земельної ділянки - копія паспорта (серія, номер паспорта, коли і ким виданий та місце проживання), для юридичної особи - власника земельної ділянки - копія статуту (положення) та копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи;

в) документи щодо встановлених обмежень (обтяжень) та земельних сервітутів на використання земельної ділянки;

г) обґрунтування необхідності зміни цільового призначення земельної ділянки із зазначенням її розміру.

3. Сільська, селищна, міська рада або райдержадміністрація розглядає заяву (клопотання) і в разі згоди на зміну цільового призначення земельної ділянки дає дозвіл на підготовку проекту її відведення:

– складання проекту відведення земельної ділянки, якщо зміні цільового призначення підлягає її частина;

– перепогодження проекту відведення земельної ділянки з відповідними органами виконавчої влади, якщо зміні цільового призначення підлягає вся земельна ділянка.

4. Проект відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється, складається державною або іншою землевпорядною організацією на замовлення власника земельної ділянки.

5. Умови і термін складання проекту відведення земельної ділянки визначаються договором, укладеним замовником із виконавцем робіт.

6. Проект відведення земельної ділянки погоджується або перепогоджується з органом земельних ресурсів, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, а також підлягає державній землевпорядній експертизі, після якої замовник подає проектні матеріали відповідно до сільської, селищної, міської ради або до райдержадміністрації для прийняття рішення.

7. Сільська, селищна, міська рада розглядає проектні матеріали та приймає рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, яка розташована в межах населеного пункту (крім земель, визначених пунктом 11 цього Порядку).

8. Райдержадміністрація розглядає подані проектні матеріали та приймає рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, яка знаходиться за межами населеного пункту, якщо така зміна пов'язана з наступним використанням цієї ділянки для сільськогосподарських потреб, ведення лісового і водного господарства,

будівництва об'єктів, призначених для обслуговування членів територіальних громад

району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі тощо).

9. Якщо зміна цільового призначення земельної ділянки, яка розташована за межами населеного пункту, передбачає використання ділянок для інших потреб, ніж визначених пунктом 8 цього Порядку, районна держадміністрація розглядає проектні матеріали, готує свій висновок з цього питання і подає його разом з матеріалами до облдержадміністрації.

Обласна державна адміністрація розглядає матеріали та приймає рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки (крім земель, визначених пунктом 10 цього Порядку).

10. Якщо зміна цільового призначення стосується земельних ділянок - ріллі, багаторічних насаджень для несільськогосподарських потреб, лісів першої групи площею понад 10 гектарів, а також земельних ділянок природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та особливо цінних земель, що проводиться

за рішенням Кабінету Міністрів України, райдержадміністрація подає проектні матеріали разом із своїм висновком до обласної держадміністрації.

Обласна державна адміністрація розглядає подані проектні матеріали і готує свій висновок для подання до Кабінету Міністрів України для прийняття відповідного рішення.

11. Зміна цільового призначення особливо цінних земель, розташованих у межах населеного пункту, проводиться після погодження з Верховною Радою України за рішенням сільської, селищної, міської ради. Проектні матеріали на погодження до Верховної Ради України подаються обласною радою.

Зміна цільового призначення особливо цінних земель, розташованих за межами населеного пункту, проводиться після погодження з Верховною Радою України за рішенням Кабінету Міністрів України. Проектні матеріали на погодження до Верховної Ради України подаються облдержадміністрацією.

12. Рішення сільської, селищної, міської ради або відповідного органу виконавчої влади про зміну цільового призначення земельної ділянки є підставою для оформлення громадянину або юридичній особі державного акта на право власності на земельну ділянку зі зміненим цільовим призначенням.

13. У разі прийняття рішення про відмову у зміні цільового призначення земельної ділянки сільська, селищна, міська рада або відповідний орган виконавчої влади протягом 15 днів письмово повідомляє про це її власника з обґрунтуванням причини відмови.

14. У разі незгоди власника земельної ділянки з рішенням сільської, селищної, міської ради або органу виконавчої влади про відмову у зміні її цільового призначення спір вирішується в судовому порядку.

 

Додаток № 12

до Регіональних правил

Погоджено:                                                                                    Затверджую:

Начальник управління                                                                  Начальник місцевого

органу містобудування та архітектури                             містобудування та архітектури

Рівненської облдержадміністрації

__________________

____________________ ( підпис)                                                                     (підпис)

“_____” ________ ______р.                                                     “____ _”________ ______р.

 

АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ N ______

на проектування об'єкта архітектури для нового будівництва,

розширення, реконструкції, реставрації (крім пам'яток історії та

культури), капітальний ремонт (необхідне підкреслити).

Назва об'єкта архітектури та основні характеристики _________________________

________________________________________________________________________

Адреса об'єкта архітектури ____________________________________________

________________________________________________________________________

Термін дії архітектурно-планувального завдання - до __________________________

Термін дії архітектурно-планувального завдання

продовжено – до _________________________________________________________

Основні відомості

1.Замовник

Телефон _________________________________________________________________

Ідентифікаційний номер _______________________________________________

Юридична адреса ____________________________________________________

Банківські реквізити ___________________________________________________

2. Архітектурно-планувальне завдання надано на підставі:

затвердженої містобудівної документації, державних будівельних норм, місцевих

правил забудови ________________________________________________________

рішення про погодження місця розташування об'єкта архітектури (дозвіл на виконання проектно-вишукувальних робіт) ___________________________

заяви замовника (забудовника) на розроблення архітектурно-планувального завдання _______________________________________________________________

До заяви додаються:

-документ, що засвідчує право власності (користування) земельною Ділянкою _______________________________________________________________

- план земельної ділянки (викопіювання з генерального або ситуаційного плану)

________________________________________________________________________

- основні характеристики об'єкта архітектури _________________________________

- передпроектні розробки, виконані замовником для вирішення питань попереднього погодження місця розташування об'єкта (дозволу на виконання проектно-вишукувальних робіт) у разі експериментального будівництва, спорудження

 

69

технічно складних об'єктів архітектури, а також необхідності внесення змін до

проекту забудови населеного пункту чи проекту детального планування або їх

відсутності ___________________________________________________________

- висновок державної санітарно-епідеміологічної служби (копія), одержаний

замовником для вирішення питання погодження місця розташування об'єкта

архітектури (надання дозволу на проведення проектно-вишукувальних робіт)________

3. Вид проектування, погоджений із замовником (індивідуальне, експериментальне, застосування типового проекту, проекту повторного застосування)________________

4. Стадійність проектування ________________________________________

Характеристика земельної ділянки

5. Площа ділянки кв. метрів.

6. Межі ділянки ____________________________________________________

7. Належність ділянки до історико-культурних, санітарно-охоронних

зон тощо ________________________________________________________________

8.Планувальні обмеження ___________________________________________

9. Будинки та споруди, розташовані на ділянці (запроектовані

або такі, що перебувають у стадії будівництва, їх призначення,

поверховість, технічний стан тощо) __________________________________________

10. Використання ділянки на час видачі архітектурно-планувального завдання

________________________________________________________________________

11. Наявність і характеристика зелених насаджень ______________________

12. Коротка характеристика використання суміжних ділянок (будови, що

розташовані, будуються і проектуються, благоустрій тощо)______________________

_________________________________________________________________________

13. Діючі та запроектовані інженерні мережі ____________________________

14. Особливі умови (рельєф, сейсмічність, підтоплювані території, зсуви,

просадки, підробки, карсти тощо) ___________________________________________

________________________________________________________________________

Містобудівні вимоги

15. Проектування об'єкта архітектури здійснюється відповідно до генерального

плану, правил забудови населеного пункту та проекту забудови чи проекту

детального планування)

1) умови розміщення щодо червоних ліній вулиць та меж земельної ділянки

2) обмеження щодо поверховості (висоти) ______________________________

3) інші містобудівні особливості _______________________________________

16. Вимоги до розроблення завдання на реставрацію, складання історичної

довідки тощо ____________________________________________________________

17. Вимоги до реставрації, реконструкції, капітального ремонту згідно з

архітектурно-технічним паспортом об'єкта архітектури ________________________

18. Вимоги до виконання розгорток по вулицях __________________________

19. Дорожньо-транспортні вимоги (під'їзди, підземні переходи, транспортні

розв'язки, місця паркування тощо) __________________________________________

20. Умови використання підземного простору території____________________

21. Вимоги до благоустрою, озеленення території, архітектурних малих

форм та елементів зовнішньої реклами ______________________________________

22. Обмеження щодо планування території з урахуванням технології та

зонування об'єкта архітектури промислового призначення ____________________

________________________________________________________________________

23. Вимоги до врахування потреб інвалідів______________________________

24. Протипожежні вимоги ____________________________________________

25. Інші умови _____________________________________________________

Об'ємно-планувальні вимоги

26. В об'ємно-планувальному рішенні об'єкта архітектури врахувати

передпроектні розробки, пропозиції, результати конкурсів тощо)__________________

________________________________________________________________________

27. Вимоги до змін функціонального призначення об'єкта архітектури_____

________________________________________________________________________

28. Окремі елементи об'єкта архітектури (деталі фасадів, інтер'єри,

благоустрій, наявність творів монументального і прикладного мистецтва), визначені

в його архітектурно – технічному паспорті, які не підлягають змінам без згоди

архітектора – автора проекту і місцевого органу містобудування та архітектури, а за

відсутності архітектора - автора проекту - без згоди органу містобудування та

архітектури ______________________________________________________________

29. Вимоги до використання перших поверхів та вбудовано-прибудованих приміщень __________________________________________________

30. Вимоги до суміщення функцій об'єкта архітектури _____________________

31. Вимоги до розташування приміщень для громадських потреб____________

________________________________________________________________________

32. Вимоги до врахування потреб інвалідів ______________________________

33. Особливі умови (в тому числі вимоги до рішення фасадів та їх елементів,

рекомендований матеріал чи колір зовнішнього опорядження - у разі розміщення

об'єкта в зонах з особливими архітектурними вимогами) тощо ___________________

________________________________________________________________________

Інженерно-технічні вимоги та інші висновки

34. Проектом передбачити оснащення об'єкта архітектури і прилеглої території необхідними видами інженерного обладнання згідно з технічними умовами щодо:

водопостачання __________________________________________________________

каналізації ______________________________________________________________

теплопостачання _________________________________________________________

електропостачання _______________________________________________________

радіофікації та електрозв'язку ______________________________________________

газопостачання __________________________________________________________

зовнішнього освітлення_____________________________________________________

відведення зливових вод (зливова каналізація) ________________________________

телефонізації ___________________________________________________________

телебачення ____________________________________________________________

диспетчеризації __________________________________________________________

енергозбереження та енергоефективності ____________________________________

забезпечення санітарних вимог _____________________________________________

збирання, вивезення, утилізації чи захоронення твердих промислових та

господарсько-побутових відходів ____________________________________________

будівництва пожежних депо ________________________________________________

35. Особливі умови _______________________________________________________

Інші вимоги

36. Умови проведення топографо-геодезичних та інженерно-геологічних

розвідувань одержати у місцевому органі містобудування та архітектури. Дозвіл на

проведення розвідувань одержати в установленому порядку ____________________

37. Умови та рекомендації щодо проектування, будівництва і благоустрою

території об'єкта архітектури промислового призначення в структурі забудови

населеного пункту, що склалися (або району, що проектується), одержати у

територіальній організації з питань промислового будівництва) __________________

________________________________________________________________________

38. Необхідність дотримання окремих умов (варіантність розробок,

необхідність проведення додаткових досліджень, архітектурних, містобудівних

конкурсів тощо) __________________________________________________________

39. Проектну документацію подати на розгляд та погодження _____________

________________________________________________________________________

40. Особливі умови (забезпечення заходів з енергозбереження, вимоги до

економії ресурсів, розроблення додаткових рішень, вузлів, елементів тощо)

________________________________________________________________________

41. Перелік матеріалів для розгляду містобудівною (художньою) радою

Архітектурно-планувальне

завдання підготував і склав ___________________________

(посада, прізвище, підпис, дата)

МП

Архітектурно-планувальне

завдання одержав ___________________________

(посада, прізвище, підпис, дата)