Інформаційний бюлетень Головного управління Держкомзему у Рівненській області

Зміст

Земельний кодекс України

Закон України «Про землеустрій»

Закон України «Про охорону земель»

Закон України «Про розмежування земель державної та комунальної власності»

Закон України «Про державну експертизу землевпорядної документації»

Розпорядження голови Рівненської ОДА №35 від 06.02.2010 року

Доручення голови Рівненської ОДА №вих-4814/0/01-31/10 від 21.06.2010

Доручення голови Рівненської ОДА №вих-10623/0/01-31/10 від 14.12.2010

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»

Податковий кодекс України

Можливі джерела залучення коштів від використання земельних ресурсів до місцевих бюджетів

Порядок розроблення проектів землеустрою щодо встановлення та зміни меж населених пунктів

 

 

ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

 

Стаття 12. Повноваження сільських, селищних, міських рад у

               галузі земельних відносин

 

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:

а) розпорядження землями територіальних громад;

(Офіційне тлумачення положення пункту “а” статті 12 див. в Рішенні Конституційного Суду N 10-рп/2010 (v010p710-10) від 01.04.2010)

б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; (Офіційне тлумачення положення пункту “б” статті 12 див. в Рішенні Конституційного Суду N 10-рп/2010 (v010p710-10) від 01.04.2010)

в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

(Офіційне тлумачення положення пункту “в” статті 12 див. в Рішенні Конституційного Суду N 10-рп/2010 (v010p710-10) від 01.04.2010)

г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

(Офіційне тлумачення положення пункту “г” статті 12 див. в Рішенні Конституційного Суду N 10-рп/2010 (v010p710-10) від 01.04.2010)

ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст;

д) організація землеустрою;

е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;

є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства;

ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства;

з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу;

и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом;

і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок;

ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст;

й) вирішення земельних спорів;

к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

 

Розділ X

ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

12. До розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів — відповідні органи виконавчої влади.

 

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про землеустрій

 

Стаття 19. Повноваження сільських, селищних, міських рад у

           сфері землеустрою

 

До повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать:

а) організація і здійснення землеустрою;

б) здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою;

в) координація здійснення землеустрою та контролю за використанням і охороною земель комунальної власності;

г) інформування населення про заходи, передбачені землеустроєм;

ґ) вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.

 

Стаття 67. Фінансування робіт із землеустрою

 

Фінансування робіт із землеустрою здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, коштів юридичних осіб, громадян та інших джерел, не заборонених законом.

На землях комунальної власності за рахунок коштів місцевих бюджетів фінансуються роботи із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж адміністративно-територіальних утворень, складання схем землеустрою, розроблення техніко-економічних обґрунтувань з використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, інвентаризації земель.

 

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про охорону земель

 

Стаття 12. Повноваження сільських, селищних, міських рад

           у галузі охорони земель

 

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі охорони земель на території сіл, селищ, міст належать:

розробка, затвердження і реалізація цільових програм та документації із землеустрою щодо охорони земель відповідно до закону;

установлення обмежень (обтяжень) у використанні, тимчасова заборона (зупинення) чи припинення використання земельної ділянки громадянами та юридичними особами в разі порушення ними вимог законодавства в галузі охорони земель;

здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності;

економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель відповідно до закону;

вирішення інших питань у галузі охорони земель відповідно до закону.

 

 

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про розмежування земель державної та комунальної власності

 

Стаття 7. Землі комунальної власності

 

При розмежуванні земель державної та комунальної власності до земель комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст передаються:

усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної власності та земель, віднесених до державної власності;

земельні ділянки за межами населених пунктів, на яких розташовані об’єкти комунальної власності;

землі запасу, які раніше були передані територіальним громадам сіл, селищ, міст відповідно до законодавства України;

земельні ділянки, на яких розміщені об’єкти нерухомого майна, що є спільною власністю територіальної громади та держави.

 

Стаття 9. Повноваження органів місцевого самоврядування щодо

          розмежування земель державної та комунальної

          власності

 

Сільські, селищні і міські ради за погодженням з відповідними органами виконавчої влади приймають рішення про розмежування земель державної та комунальної власності в межах населених пунктів та погоджують питання розмежування земель державної та комунальної власності за межами населених пунктів у межах їх територій.

Київська міська рада за погодженням з відповідними органами виконавчої влади приймає рішення про розмежування земель державної та комунальної власності у межах міста Києва.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні, сільські, селищні та міські ради на їх території погоджують питання розмежування земель державної та комунальної власності за межами населених пунктів.

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про державну експертизу землевпорядної документації

 

Стаття 21. Повноваження сільських, селищних, міських рад,

           Київської та Севастопольської міських рад у сфері

           державної експертизи

 

До повноважень сільських, селищних, міських рад, Київської та Севастопольської міських рад у сфері державної експертизи належать:

забезпечення реалізації державної політики у сфері державної експертизи;

внесення пропозицій щодо вдосконалення експертної діяльності, форм і методів експертного аналізу та оцінки об’єктів державної експертизи;

координація діяльності розробників об’єктів державної експертизи;

ініціювання проведення державної експертизи;

вирішення інших питань у сфері державної експертизи відповідно до закону.

 

 

УКРАЇНА

РІВНЕНСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

голови обласної державної адміністрації

 

6 лютого 2010 року                                                                                        №35

Про державну експертизу документації із землеустрою

На підставі статті 119 Конституції України, статей 2, 25 Закону України „Про місцеві державні адміністрації", статті 13 Закону України „Про землеустрій", статті 25 Закону України „Про оцінку земель", статті 11 Закону України „Про державну експертизу землевпорядної документації", з метою попередження порушень вимог земельного законодавства при регулюванні земельних відносин, уникнення та запобігання зловживань при відведенні (продажу) земельних ділянок державної та комунальної власності:

1.           Головам районних державних адміністрацій, міським головам міст обласного значення організувати подання для проведення добровільної державної експертизи проектів землеустрою щодо відведення (зміни цільового призначення) земельних ділянок для всіх потреб, звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної і комунальної власності або прав на них у разі їх продажу.

2.                      Рекомендувати органам місцевого самоврядування ініціювати проведення добровільної державної експертизи проектів землеустрою щодо відведення (зміни цільового призначення) земельних ділянок для всіх потреб, звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної і комунальної власності або прав на них у разі їх продажу.

3.     Головному управлінню Держкомзему у Рівненській області:

3.1.                    Забезпечити проведення державної експертизи документацій із землеустрою, звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної і комунальної власності або прав на них.

3.2.              Відповідно до Положення про головне управління Держкомзему у Рівненській області порушувати, у разі необхідності, клопотання про зупинення дії або скасування актів місцевих держадміністрацій та органів місцевого самоврядування щодо регулювання земельних відносин.

4.        Контроль за виконанням розпорядження покласти на заступника голови облдержадміністрації відповідно до розподілу функціональних повноважень.

В. о. голови адміністрації                                                             Ю. Благодир

 

 

УКРАЇНА

РІВНЕНСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

№вих-4814/0/01-31/10 від 21.06.2010

Головам районних державних адміністрацій

Міським головам міст обласного значення

На підставі статті 119 Конституції України, статтей 2, 25 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», статті 25 Закону України «Про оцінку земель», статті 11 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», з метою попередження порушень вимог земельного законодавства при регулюванні земельних відносин, уникнення та запобігання зловживань при продажу земельних ділянок державної та комунальної власності зобов'язую голів районних державних адміністрацій подавати в головне управління Держкомзему у Рівненській області для проведення державної експертизи звіти з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної і комунальної власності або прав на них у разі їх продажу.

Разом з тим, рекомендую органам місцевого самоврядування ініціювати проведення державної експертизи звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної і комунальної власності або прав на них у разі їх продажу.

 

Перший заступник                                        

голови адміністрації                                                                А. Юхименко          

 

 

УКРАЇНА

РІВНЕНСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

№вих-10623/0/01-31/10 від 14.12.2010

Головам районних державних адміністрацій

 

На підставі статті 119 Конституції України, статей 2, 25 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», статті 11 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», з метою попередження порушень вимог земельного законодавства при регулюванні земельних відносин, уникнення та запобігання зловживань при продажу земельних ділянок державної та комунальної власності зобов'язую голів Сарненської, Костопільської, Демидівської, Корецької, Зарічненської, Гощанської, Дубенської, Млинівської районних державних адміністрацій виконувати розпорядження голови обласної державної адміністрації «Про державну експертизу документації із землеустрою» від 03.02.2010 №35 та організовувати подавання для проведення добровільної державної експертизи проектів землеустрою щодо відведення (зміни цільового призначення) земельних ділянок для всіх потреб в головне управління Держкомзему у Рівненській області.

 

Перший заступник                                        

голови адміністрації                                                                А. Юхименко          

 

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про місцеве самоврядування в Україні

Стаття 25.  Загальна компетенція сільських, селищних, міських

            рад

 

Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

(Офіційне тлумачення положень статті 25 див. в Рішенні Конституційного Суду N 7-рп/2009 (v007p710-09) від 16.04.2009)

Стаття 26.  Виключна компетенція сільських, селищних, міських

            рад

 

1. Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання:

1) затвердження регламенту ради;

2) утворення і ліквідація постійних та інших комісій ради, затвердження та зміна їх складу, обрання голів комісій;

3) утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу; внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск; (Щодо зупинення та відновлення дії пункту 3 додатково див. Закони N 489-V (489-16) від 19.12.2006, N 749-V (749-16) від 15.03.2007)

4) обрання на посаду та звільнення з посади секретаря ради у порядку, передбаченому цим Законом; (Пункт 4 частини першої статті 26 в редакції Закону N 2554-IV (2554-15) від 21.04.2005) 5) затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання; (Пункт 5 частини першої статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом N 107-VI (107-17) від 28.12.2007 — зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 (v010p710-08) від 22.05.2008)

(Щодо зупинення та відновлення дії пункту 5 додатково див. Закони N 489-V (489-16) від 19.12.2006, N 749-V (749-16) від 15.03.2007)

6) утворення за поданням сільського, селищного, міського голови інших виконавчих органів ради;

7) затвердження плану роботи ради та заслуховування звіту про його виконання з урахуванням вимог статті 32 Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” (1160-15); (Пункт 7 частини першої статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2388-VI (2388-17) від 01.07.2010)

8) заснування засобів масової інформації відповідної ради, призначення і звільнення їх керівників;

9) заслуховування звіту сільського, селищного, міського голови про діяльність виконавчих органів ради, у тому числі щорічного звіту про здійснення державної регуляторної політики виконавчими органами відповідної ради; (Пункт 9 частини першої статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2388-VI (2388-17) від 01.07.2010)

10) прийняття рішення про недовіру сільському, селищному, міському голові;

11) заслуховування звітів постійних комісій, керівників виконавчих органів ради та посадових осіб, яких вона призначає або затверджує;

12) заслуховування повідомлень депутатів про роботу в раді, виконання ними доручень ради;

13) розгляд запитів депутатів, прийняття рішень по запитах;

14) прийняття рішень щодо дострокового припинення повноважень депутата ради в порядку, встановленому законом;

15) скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень;

16) прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови у випадках, передбачених цим Законом;

17) визначення відповідно до закону кількісного складу ради;

18) прийняття рішення про проведення місцевого референдуму;

19) прийняття відповідно до законодавства рішень щодо організації проведення референдумів та виборів органів державної влади, місцевого самоврядування та сільського, селищного, міського голови;

20) прийняття рішень про наділення органів самоорганізації населення окремими власними повноваженнями органів місцевого самоврядування, а також про передачу коштів, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для їх здійснення;

21) прийняття рішень про об’єднання в асоціації або вступ до асоціацій, інших форм добровільних об’єднань органів місцевого самоврядування та про вихід з них;

22) затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування; 23) затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету;

24) встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України   ( 2755-17 );  { Пункт 24 частини першої  статті  26  в  редакції  Закону  N 2756-VI ( 2756-17 ) від 02.12.2010 }

25) утворення цільових фондів, затвердження положень про ці фонди; (Пункт 25 частини першої статті 26 в редакції Закону N 2813-IV (2813-15) від 06.09.2005)

26) прийняття рішень щодо здійснення місцевих запозичень;

(Пункт 26 частини першої статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2457-VI (2457-17) від 08.07.2010)

27) прийняття рішень щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету; (Пункт 27 частини першої статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2457-VI (2457-17) від 08.07.2010)

28) прийняття  рішень  щодо  надання  відповідно  до  чинного законодавства  пільг  по  місцевих  податках  і  зборах,  а  також земельному  податку;  {  Пункт  28  частини  першої  статті  26 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2756-VI ( 2756-17 ) від
02.12.2010 }

29) встановлення для підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету;

30) прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об’єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об’єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об’єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об’єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади. (Пункт 30 частини першої статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом N 997-XIV (997-14) від 16.07.99)

Реорганізація або ліквідація діючих комунальних дошкільних навчальних закладів, а також дошкільних навчальних закладів, створених колишніми сільськогосподарськими колективними та державними господарствами, допускається лише за згодою територіальної громади (загальних зборів) села, селища, міста або на підставі результатів місцевого референдуму; (Пункт 30 частини першої статті 26 доповнено абзацом згідно із Законом N 2628-III (2628-14) від 11.07.2001)

31) прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення;

32) створення у разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення з іншими суб’єктами комунальної власності спільних проектів або спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій, визначення повноважень цих органів (служб);

33) вирішення відповідно до законодавства питань про створення підприємствами комунальної власності спільних підприємств, у тому числі з іноземними інвестиціями;

34) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин;

35) затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад;

36) затвердження  ставок  земельного  податку  відповідно до Податкового  кодексу  України"  (  2755-17  );  { Пункт 35 частини першої  статті  26  в  редакції  Закону  N 2756-VI ( 2756-17 ) від 02.12.2010 };

37) прийняття рішень про організацію територій і об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів щодо оголошення природних та інших об’єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам’ятками природи, історії або культури, які охороняються законом;

38) надання відповідно до законодавства згоди на розміщення на території села, селища, міста нових об’єктів, у тому числі місць чи об’єктів для розміщення відходів, сфера екологічного впливу діяльності яких згідно з діючими нормативами включає відповідну територію; (Пункт 38 частини першої статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1825-VI (1825-17) від 21.01.2010)

40) заслуховування інформації прокурорів та керівників органів внутрішніх справ про стан законності, боротьби із злочинністю, охорони громадського порядку та результати діяльності на відповідній території;

41) прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених цим та іншими законами;

(Офіційне тлумачення пункту 41 частини першої статті 26 див. в Рішенні Конституційного Суду N 11-рп/2001 (v011p710-01) від 13.07.2001)

42) затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації;

43) затвердження договорів, укладених сільським, селищним, міським головою від імені ради, з питань, віднесених до її виключної компетенції;

44) встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність;

45) прийняття у межах, визначених законом, рішень з питань боротьби зі стихійним лихом, епідеміями, епізоотіями, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність;

45-1) визначення територій, на яких можуть проводитися потенційно небезпечні заходи в умовах присутності цивільного населення за участю особового складу Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів з використанням озброєння і військової техніки; (Частину першу статті 26 доповнено пунктом 45-1 згідно із Законом N 1419-IV (1419-15) від 03.02.2004)

46) прийняття рішень, пов’язаних із створенням спеціальних вільних та інших зон, змінами в статусі цих зон, внесення до відповідних органів пропозицій з цих питань; надання згоди на створення таких зон за ініціативою Президента України або Кабінету Міністрів України;

47) прийняття рішення про дострокове припинення повноважень органів територіальної самоорганізації населення у випадках, передбачених цим Законом;

48) затвердження статуту територіальної громади;

49) затвердження відповідно до закону Положення про зміст, опис та порядок використання символіки територіальної громади;

50) вирішення відповідно до закону питання про мову (мови), якою користуються у своїй роботі рада, її виконавчий орган та яка використовується в офіційних оголошеннях;

51) надання згоди на передачу об’єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об’єктів з комунальної у державну власність, а також щодо придбання об’єктів державної власності; (Частину першу статті 26 доповнено пунктом 51 згідно із Законом N 163-XIV (163-14) від 06.10.98, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2182-III (2182-14) від 21.12.2000)

52) створення відповідно до законодавства комунальної аварійно-рятувальної служби; (Частину першу статті 26 доповнено пунктом 52 згідно із Законом N 2470-III (2470-14) від 29.05.2001)

53) затвердження відповідно до закону Положення про помічника-консультанта депутата ради та опису посвідчення помічника-консультанта депутата ради. (Частину першу статті 26 доповнено пунктом 53 згідно із Законом N 3266-IV (3266-15) від 22.12.2005)

54) вирішення питань у сфері поводження з небезпечними відходами відповідно до законодавства; (Частину першу статті 26 доповнено пунктом 54 згідно із Законом N 1825-VI (1825-17) від 21.01.2010)

55) визначення на конкурсних засадах юридичних осіб, які здійснюють у межах певної території збирання та перевезення побутових відходів спеціально обладнаними для цього транспортними засобами. (Частину першу статті 26 доповнено пунктом 55 згідно із Законом N 1825-VI (1825-17) від 21.01.2010)

56)  затвердження  порядку  переміщення на штрафні майданчики транспортних  засобів,  припаркованих  не  у спеціально відведених місцях для паркування транспортних засобів. { Частину першу статті 26  доповнено  пунктом  56 згідно із Законом N 2756-VI ( 2756-17 ) від 02.12.2010 }

2. Виключно на пленарних засіданнях міських рад (міст з районним поділом), крім питань, зазначених у частині першій цієї статті, вирішуються такі питання:

1) визначення обсягу і меж повноважень, які здійснюють районні у містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи в інтересах територіальних громад районів у містах;

2) встановлення нормативів централізації коштів від земельного податку на спеціальних бюджетних рахунках районів міста.

    

Стаття 46. Сесія ради

 

5. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок — не рідше ніж один раз на місяць. (Частина п’ята статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2806-IV (2806-15) від 06.09.2005)

 

 

ПОДАТКОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

     РОЗДІЛ ХІІІ. ПЛАТА ЗА ЗЕМЛЮ

 

Стаття 269. Платники податку

269.1. Платниками податку є:

269.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

269.1.2. землекористувачі.

 

Стаття 270. Об’єкти оподаткування

270.1. Об’єктами оподаткування є:

270.1.1. земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;

270.1.2. земельні частки (паї), які перебувають у власності.

 

Стаття 271. База оподаткування

271.1. Базою оподаткування є:

271.1.1. нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;

271.1.2. площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

 

Стаття 272. Ставки податку за земельні ділянки сільськогосподарських угідь   (незалежно від місцезнаходження)

272.1. Ставки податку за один гектар сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх нормативної грошової оцінки у таких розмірах:

272.1.1. для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1;

272.1.2. для багаторічних насаджень - 0,03.

272.2. За сільськогосподарські угіддя, що надані в установленому порядку і використовуються за цільовим призначенням, у тому числі військовими сільськогосподарськими підприємствами, незалежно від того, до якої категорії земель вони віднесені, податок справляється за ставками, визначеними пунктом 272.1 цієї статті.

 

Стаття 273. Оподаткування земельних ділянок, наданих
на землях лісогосподарського призначення (незалежно від місцезнаходження)

273.1. Податок за лісові землі справляється як складова плати за спеціальне використання лісових ресурсів, що визначається податковим законодавством.

273.2. Ставки податку за один гектар нелісових земель, які надані у встановленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства, встановлюються:

273.2.1. за сільськогосподарські угіддя - відповідно до статті 272 цього Кодексу;

273.2.2. за ділянки, зайняті виробничими, культурно-побутовими, житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами, - відповідно до статей 276 і 280 цього Кодексу.

 

Стаття 274. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження)

274.1. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.

 

Стаття 275. Ставки податку за земельні ділянки, розташовані в межах населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено

275.1. Ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюються у таких розмірах:

 

275.2. У населених пунктах, віднесених Кабінетом Міністрів України до курортних, до ставок податку, зазначених у пункті 275.1 цієї статті, застосовуються такі коефіцієнти:

275.2.1. на південному узбережжі Автономної Республіки
Крим - 3;

275.2.2. на південно-східному узбережжі Автономної Республіки Крим - 2,5;

275.2.3. на західному узбережжі Автономної Республіки
Крим - 2,2;

275.2.4. на Чорноморському узбережжі Миколаївської, Одеської та Херсонської областей - 2;

275.2.5. у гірських та передгірних районах Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей - 2,3, крім населених пунктів, які відповідно до законодавства віднесені до категорії гірських;

275.2.6. на узбережжі Азовського моря та в інших курортних місцевостях - 1,5.

275.3. Ставки податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь та земель лісогосподарського призначення) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із ставок податку, встановлених пунктом 275.1 цієї статті, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не більше трикратного розміру цих ставок податку, з урахуванням коефіцієнтів, установлених пунктом 275.2 цієї статті.

 

Стаття 276. Особливості встановлення ставок земельного податку

276.1. Податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів), зайняті житловим фондом, автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами, індивідуальними гаражами, садовими і дачними будинками фізичних осіб, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами, справляється у розмірі 3 відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 275 цього Кодексу.

276.2. Податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів) на територіях та об’єктах природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення, використання яких не пов’язано з функціональним призначенням цих територій та об’єктів, справляється у п’ятикратному розмірі податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 275 цього Кодексу.

276.3. Податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів) на територіях та об’єктах історико-культурного призначення, використання яких не пов’язано з функціональним призначенням цих територій та об’єктів, справляється у розмірі, обчисленому відповідно до статей 274 і 275 цього Кодексу із застосуванням таких коефіцієнтів:

276.3.1. міжнародного значення - 7,5;

276.3.2. загальнодержавного значення - 3,75;

276.3.3. місцевого значення - 1,5.

276.4. Податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів), надані для залізниць в межах смуг відведення, для гірничодобувних підприємств для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, а також за водойми, надані для виробництва рибної продукції, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 275 цього Кодексу.

276.5. У разі надання в оренду земельних ділянок (в межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, у тому числі зазначеними у пунктах 276.1 та 276.4 цієї статті, іншим суб’єктам, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється відповідно до статті 274 цього Кодексу від нормативної грошової оцінки, визначеної з урахуванням застосування відповідного коефіцієнта функціонального використання цих площ залежно від виду економічної діяльності орендаря, та статті 275 цього Кодексу.

276.6. Податок за земельні ділянки (в межах та за межами населених пунктів), надані для розміщення об’єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274, 275, 278, 279 і 280 цього Кодексу.

 

Стаття 277. Ставки податку за земельні ділянки несільськогосподарських угідь, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено

277.1. Ставка податку за один гектар несільськогосподарських угідь, зайнятих господарськими будівлями (спорудами), встановлюється у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

277.2. Ставка податку за земельні ділянки, надані садівницьким товариствам, у тому числі зайняті садовими та/або дачними будинками фізичних осіб, встановлюється у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

 

Стаття 278. Ставки податку за земельні ділянки, надані підприємствам промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони, розташовані
за межами населених пунктів

278.1. Ставка податку за земельні ділянки, надані підприємствам промисловості, транспорту (крім земель залізничного транспорту в межах смуг відведення), зв’язку, енергетики, а також підприємствам і організаціям, що здійснюють експлуатацію ліній електропередач (крім сільськогосподарських угідь та земель лісогосподарського призначення), встановлюється у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

 

278.2. Ставка податку за земельні ділянки, надані для залізничного транспорту в межах смуг відведення, військовим формуванням, утвореним відповідно до законів України, які не утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів, підрозділам Збройних Сил України, які здійснюють господарську діяльність, встановлюється у розмірі 0,02 відсотка від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

278.3. Ставка податку за земельні ділянки, надані для підприємств промисловості, зайняті землями тимчасової консервації (деградовані землі), встановлюється у розмірі 0,03 відсотка від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

 

Стаття 279. Ставка податку за земельні ділянки, передані у власність або надані в користування на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено

279.1. Ставка податку за земельні ділянки, передані у власність або надані в користування на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення (крім сільськогосподарських угідь та лісових земель), нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюється у розмірі
5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

 

Стаття 280. Ставки податку за земельні ділянки на землях водного фонду та лісогосподарського призначення, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено

280.1. Ставка податку за земельні ділянки на землях водного фонду встановлюється у розмірі 0,3 відсотка від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

280.2. Ставка податку за земельні ділянки на землях водного фонду, а також за земельні ділянки лісогосподарського призначення, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами, встановлюється у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

 

Стаття 281. Пільги щодо сплати податку для фізичних осіб

281.1. Від сплати податку звільняються:

281.1.1. інваліди першої і другої групи;

281.1.2. фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

281.1.3. пенсіонери (за віком);

281.1.4. ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

281.1.5. фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

281.2. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 281.1 цієї статті, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

281.2.1. для ведення особистого селянського господарства -
у розмірі не більш як 2 гектари;

281.2.2. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара,
в містах - не більш як 0,10 гектара;

281.2.3. для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;

281.2.4. для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;

281.2.5. для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.

 

Стаття 282. Пільги щодо сплати податку для юридичних осіб

282.1. Від сплати податку звільняються:

282.1.1. заповідники, у тому числі історико-культурні, національні природні парки, заказники (крім мисливських), парки державної та комунальної власності, регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні і зоологічні парки, пам’ятки природи, заповідні урочища та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва;

282.1.2. дослідні господарства науково-дослідних установ і навчальних закладів сільськогосподарського профілю та професійно-технічних училищ;

282.1.3. органи державної влади та органи місцевого самоврядування, органи прокуратури, заклади, установи та організації, спеціалізовані санаторії України для реабілітації, лікування та оздоровлення хворих, військові формування, утворені відповідно до законів України, Збройні Сили України та Державна прикордонна служба України, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

282.1.4. дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України незалежно від їх підпорядкованості, у тому числі дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій;

282.1.5. релігійні  організації України, статути (положення) яких   зареєстровано у встановленому законом порядку, за земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності, а також благодійні організації, створені відповідно до закону, діяльність яких не передбачає одержання прибутків;

282.1.6. санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів;

282.1.7. громадські організації інвалідів України, підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів та спілками громадських організацій інвалідів і є їх повною власністю, де протягом попереднього календарного місяця кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці.

Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який надається Комісією з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

У разі порушення вимог цієї норми зазначені громадські організації інвалідів, їх підприємства та організації зобов’язані сплатити суми податку за відповідний період, проіндексовані з урахуванням інфляції, а також штрафні санкції згідно із законодавством;

282.1.8. дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форм власності і джерел фінансування, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

282.1.9. підприємства, установи, організації, громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості, у тому числі аероклуби та авіаційно-спортивні клуби Товариства сприяння обороні України, - за земельні ділянки, на яких розміщені спортивні споруди, що використовуються для проведення всеукраїнських, міжнародних змагань та навчально-тренувального процесу збірних команд України з видів спорту та підготовки спортивного резерву, бази олімпійської та паралімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України;

282.1.10. на період дії фіксованого сільськогосподарського податку власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику фіксованого сільськогосподарського податку;

282.1.11. новостворені фермерські господарства протягом трьох років, а в трудонедостатніх населених пунктах - протягом п’яти років з часу передачі їм земельної ділянки у власність.

 

Стаття 283. Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню

283.1. Не сплачується податок за:

283.1.1. сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій, визначених відповідно до закону такими, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (зон відчуження, безумовного (обов’язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю), і хімічно забруднених сільськогосподарських угідь, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства;

283.1.2. землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння;

283.1.3. земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур;

283.1.4. землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування - землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв’язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:

а) паралельні об’їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з’їзди, захисні насадження, шумові екрани, очисні споруди;

б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, склади, гаражі, резервуари для зберігання паливно-мастильних матеріалів, комплекси для зважування великогабаритного транспорту, виробничі бази, штучні та інші споруди, що перебувають у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі;

283.1.5. земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень;

283.1.6. земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв.

 

Стаття 284. Особливості застосування пільгового оподаткування

284.1. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські, селищні та сільські ради можуть встановлювати пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території: часткове звільнення на певний строк, зменшення суми земельного податку лише за рахунок коштів, що зараховуються до відповідних місцевих бюджетів.

Органи місцевого самоврядування до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки дані стосовно наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам.

Нові зміни щодо зазначеної інформації надаються до 1 числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у якому відбулися зазначені зміни.

284.2. Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право.

284.3. Якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) у користування (оренду) іншим бюджетним установам.

 

Стаття 285. Податковий період

285.1. Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

285.2. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв’язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

 

Стаття 286. Порядок обчислення плати за землю

286.1. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідні органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

286.2. Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

286.3. Платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

286.4. За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

286.5. Нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року орган державної податкової служби надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

286.6. За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:

1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;

3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

286.7. Юридична особа зменшує податкові зобов’язання із земельного податку на суму пільг, які надаються фізичним особам відповідно до пункту 281.1 статті 281 цього Кодексу за земельні ділянки, що знаходяться у їх власності або постійному користуванні і входять до складу земельних ділянок такої юридичної особи.

Такий порядок поширюється на визначення податкових зобов’язань із земельного податку юридичною особою за земельні ділянки, які відведені в порядку, встановленому Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для безоплатного паркування (зберігання) легкових автомобілів, якими керують інваліди з ураженням опорно-рухового апарату, члени їх сімей, яким відповідно до порядку забезпечення інвалідів автомобілями передано право керування автомобілем, та законні представники недієздатних інвалідів або дітей-інвалідів, які перевозять інвалідів (дітей-інвалідів) з ураженням опорно-рухового апарату.

 

Стаття 287. Строк сплати плати за землю

287.1. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

287.2. Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.

287.3. Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

287.4. Податкове зобов’язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

287.5. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про приймання податкових платежів. Форма квитанції встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

287.6. При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

287.7. У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, у тому числі зазначеними у пунктах 276.1, 276.4 статті 276, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

287.8. Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

 

Стаття 288. Орендна плата

288.1. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

288.2. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

288.3. Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

288.4. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

288.5. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

288.5.1. не може бути меншою:

для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

288.5.2. не може перевищувати:

а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об’єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об’єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки;

б) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки;

288.5.3. може бути більшою граничного розміру орендної плати, ніж зазначений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

288.6. Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.

288.7. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

 

Стаття 289. Індексація нормативної грошової оцінки земель

289.1. Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

289.2. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кі = [І - 10]:100,

де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 110 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 110.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

289.3. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу державної податкової служби і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

 

Стаття 290. Порядок зарахування до бюджетів плати за землю

290.1. Плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

 

 

МОЖЛИВІ ДЖЕРЕЛА ЗАЛУЧЕННЯ КОШТІВ ВІД ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ДО МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ

Протягом 2010 року до державного та місцевих бюджетів Рівненської області надійшло 119 мільйонів 94 тисячі гривень від використання земельних ресурсів.

В структурі цих надходжень коштів від продажу земель несільськогосподарського призначення отримано 15,2 млн.грн (13 %); від сплати земельного податку – 38,2 млн.грн. (32%) та від орендної плати за користування земельними ділянками – 65,9 млн.грн. (55%).

Найбільшу частину всіх надходжень складає плата за землю, яка обчислюється і нараховується на підставі нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Вагомим показником позитивної динаміки надходження коштів від плати за землю є проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів.

На сьогодні в Рівненській області проведено грошову оцінку в 1027 населених пунктах, що становить 100% від їх загальної кількості.

Згідно ст. 18 Закону України „Про оцінку земель” нормативна грошова оцінка земель, розташованих у межах населених пунктів,  виконується не рідше як один раз у 5-7 років,.

Як показує проведений аналіз, за результатами грошової оцінки земель населених пунктів, дохідна частина бюджетів місцевих рад, на території яких її проведено повторно, збільшується приблизно у 1,5-2 рази по містах та селищах та у 5-10 разів – по сільських населених пунктах (для прикладу: на території Боремельської сільської ради Демидівського району надходження від плати за землю у 2008 році становили 11,520 тис.грн., після проведення повторної нормативної грошової оцінки у 2009 році - 15,860 тис.грн.).

 

Ще одним з вагомих джерел наповнення місцевих бюджетів є приведення укладених договорів оренди земель, що належать до державної та комунальної власності, у відповідність із вимогами статті 288 Податкового кодексу України в частині встановленого мінімального розміру орендної плати за землю.

 Згідно зазначеної статті Кодексу річна сума орендної  плати за земельні ділянки:

не може бути меншою:

-          для земель сільськогосподарського призначення – розміру земельного податку, що встановлюється цим Кодексом;

-          для інших категорій земель – трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим Кодексом;

не може перевищувати:

а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об’єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об’єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), -    3 відсотки нормативної грошової оцінки;

б) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Облдержадміністрація, листом від 24.01.2008 №50/2/02-02/8 рекомендувала головам райдержадміністрацій, головам місцевих рад при укладанні договорів оренди земельних ділянок пропонувати наступні відсотки орендної плати від нормативної грошової оцінки цих земельних ділянок, для:

- ведення сільськогосподарського виробництва – не менше розміру земельного податку до 2 відсотків нормативної грошової оцінки;

- риборозведення –не менше трикратного розміру земельного податку до 5 відсотків нормативної грошової оцінки;

- виробничих потреб - не менше трикратного розміру земельного податку до 8 відсотків нормативної грошової оцінки;

- комерційного використання – від 8 (але не менше трикратного розміру земельного податку) до 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

У випадках недосягнення домовленості з орендарями вирішувати питання щодо внесення змін до договорів оренди землі у судовому порядку.

 

Крім того, для залучення додаткових коштів та поповнення місцевих бюджетів рекомендуємо:

організувати контроль за своєчасною сплатою земельного податку, ужити відповідних заходів до підприємств, які необґрунтовано зменшують сплату до місцевих бюджетів;

провести інвентаризацію земельних ділянок, які використовуються без правовстановлюючих документів на землю та залучення їх до оподаткування;

скоротити терміни розгляду звернень юридичних і фізичних осіб з питань відведення земельних ділянок та оформлення правовстановлюючих документів на землю.

Згідно ст.287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини) сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно;

організовувати та забезпечувати продаж земельних ділянок, в тому числі на земельних торгах. Рішенням обласної ради від 23.01.2009р. №1094 затверджено Тимчасовий порядок продажу земельних ділянок або прав оренди на них із земель державної та комунальної власності на конкурентних засадах, який діє як регуляторний акт на території Рівненської області і визначає процедуру та механізм реалізації земельних ділянок на конкурентних засадах  на території області.

На сьогоднішній день, в області виконавцем торгів може бути  Рівненська регіональна філія Центру ДЗК, яка одна з перших отримала ліцензію на проведення земельних торгів.

Звертаємо увагу, що згідно ст.69 Бюджетного кодексу України (з внесеними змінами) кошти від плати за землю зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування в повному обсязі. Тобто раніше прийняте положення про розподіл коштів від плату за землю між обласним, районним та місцевим бюджетами виключено, що дасть змогу наповнити бюджети місцевих рад в повному обсязі.

 

 

Порядок розроблення проектів землеустрою щодо  встановлення та зміни меж населених пунктів

 

Встановлення та зміна меж селищ, сіл	Встановлення та зміна  меж міст (районного та обласного значення)
1. Прийняття рішення місцевої ради про доцільність встановлення або зміни меж населених пунктів та розроблення проекту землеустрою
2. Укладання угоди на виконання робіт з розроблення проекту землеустрою щодо встановлення або зміни меж населеного пункту  між замовником (місцевою радою) та розробником (відповідна  землевпорядна організація, яка має ліцензію на проведення відповідних землевпорядних робіт)
3. Розроблення проекту землеустрою
4. Погодження проекту землеустрою
Висновки інспектуючих служб про погодження проекту землеустрою (державного органу по земельних ресурсах, природоохоронного органу, санітарно-епідеміологічного органу, управління культури і туризму облдержадміністрації, органу  архітектури)
Висновок  районної державної адміністрації про погодження проекту  землеустрою щодо встановлення та  зміни  меж   селищ, сіл	Висновок  обласної  державної  адміністрації про погодження проекту землеустрою щодо встановлення та  зміни  меж  міст
5. Проведення державної землевпорядної експертизи проекту землеустрою
6. Затвердження проекту землеустрою
Прийняття рішення обласної ради про встановлення або зміну меж селищ, сіл	Прийняття рішення Верховної ради України про встановлення або зміну меж міст
Встановлення меж населеного пункту в натурі (на місцевості)